29 травня 2025 р. № 400/6221/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомКомунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради, вул. 2 Екіпажна, 4, м. Миколаїв, Миколаївська область, Миколаївський район, 54003,
до відповідачаДепартаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради (далі: Позивач) звернулось до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (далі: Відповідач) та просив визнати протиправною відмову Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради у знятті із зареєстрованого місця проживання за місцем знаходження Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради за адресою: вул. Екіпажна, будинок 4, місто Миколаїв наступних осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та зобов'язати Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради зняти із зареєстрованого місця проживання за місцем знаходження Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради, за адресою вул. 2 Екіпажна, будинок 4, місто Миколаїв наступних осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 : ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позов обґрунтовано тим, що Позивач як правонаступник усіх прав і обов'язків лікувальних закладів, що зазначені в рішенні Миколаївської обласної ради від 10.09.2019 року № 6, за місцем знаходження за адресою: вул. 2 Екіпажна 4, м. Миколаїв, тобто за місцем знаходження своїх попередників, звернувся до відповідача про зняття з реєстрації місця проживання осіб, які зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . Однак Відповідач протиправно відмовив у знятті з реєстрації зазначених осіб із посиланням на відсутність правових підстав.
Відповідач надав відзив на позов, згідно якого заперечив проти задоволення позову, оскільки Позивач звернувся з листом, а не з визначеною Законом заявою про зняття зареєстрованих осіб на підставі заяви власника житла за п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», за наслідками розгляду Позивачу було роз'яснено відсутність правових підстав для задоволення такої заяви та повідомлено про визначений чинним законодавством порядок зняття із зареєстрованого місця проживання осіб неприватної форми власності згідно п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265. Однак Позивачу не відмовлялось в знятті з реєстрації, оскільки Позивачем не дотримано вимог Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 щодо форми звернення, а лист Відповідача був роз'яснювальним.
Суд вивчив доводи сторін дослідив наявні в справі докази та встановив таке.
Рішенням Миколаївської обласної ради від 10.09.2019 року № 6 «Про припинення діяльності Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради, Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1 Миколаївської обласної ради, Миколаївської обласної психіатричної лікарні №2 Миколаївської обласної ради, Миколаївського обласного наркологічного диспансеру Миколаївської обласної ради шляхом їх злиття у Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний цент психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради» та рішенням обласної ради від 26.12.2019 року №19 «Про створення комунальних некомерційних підприємств та затвердження їх статутів» створено підприємство «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради» та рішенням обласної ради» (надалі позивач).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Статуту відповідача, який затверджений рішенням Миколаївської обласної ради від 15.07.2022 р. №4, відповідач є лікарняним закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної ( високоспеціалізованої) медичної допомоги дорослому та дитячому населенню з психічними розладами, паліативної допомоги та проведення судово- психіатричних експертиз.
Позивач є правонаступником усього майна, усіх прав і обов'язків лікувальних закладів, що зазначені у вищезгаданому рішенні Миколаївської обласної ради від 10.09.2019 року №6, з місцем знаходження за адресою: вул. 2 Екіпажна ( попередня назва - Володарського), 4, м. Миколаїв, тобто за місцем знаходження своїх попередників.
Миколаївська обласна психіатрична лікарня №1 на підставі пункту 1 рішення Центрального райвиконкому Миколаївської міської ради від 08.06.2001 року №49, за вищевказаною адресою свого знаходження у період з 2001р. по 2013 р. здійснювала прописку психічно хворих або інших осіб, що знаходяться на лікуванні і не мали прописки.
13.05.2024 листом № 01-689 позивач звернувся до відповідача, в якому попросив повідомити чи зареєстровані за місцем свого перебування як вищезазначені особи, так і можливо інші особи, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Та зазначив, що у випадку наявності фактів реєстрації за вказаною адресою, попросив зняти з реєстрації всіх осіб за вказаною адресою через те, що реєстрація громадян можлива тільки за місцем проживання (перебування), що мають ознаки визначені законом і до переліку яких входить позивач не належать.
04.06.2024 року листом № 19.03.03- 11/19/14/24 Відповідач надав відповідь, згідно якої за адресою місця знаходження позивача, а саме АДРЕСА_1 зареєстровано місце проживання громадян ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Також Відповідач звернув увагу Позивача, що мовою оригіналу: «Щодо зняття із зареєстрованого місця проживання вищевказаних осіб повідомляємо, що відповідно до п.2 ч.І ст.18 Закону № 1871-ІХ зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. Пунктом 50 Порядку визначено, що підставою для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) є рішення суду, яке набрало законної сили про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Враховуючи вищезазначене, зняття із зареєстрованого місця проживання може бути здійснено у межах та у спосіб, визначені Законом № 1871-ІХ та Порядком.»
Позивач не погодився з роз'ясненнями Відповідача та звернувся до суду.
Спірні правовідносини врегульовано наступними правовими нормами.
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11.12.2003, який також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження (далі - Закон №1382-IV).
За положеннями статті 3 Закону №1382-IV, місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно ст. 1 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 року №1871-ІХ (далі - Закон №1871-ІХ), декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.
За визначеннями, наведеними у п.п. 4, 5, 7, 11, 12 ч.1 ст.2 Закону №1871-ІХ:
декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади;
житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає;
орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи;
реєстраційна дія - внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи;
реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
У статті 3 Закону №1871-IX визначено мету декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи.
Так, згідно ч. 1 ст. 3 Закону №1871-IX, декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Відносини у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) на території України врегульовані статтею 4 Закону №1871-IX.
Згідно частини 1 цієї статті, особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1871-IX, порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону №1871-IX визначено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
В свою чергу статтею 18 Закону №1871-IX регламентовано зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1871-IX, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;
2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону №1871-IX, разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.
Подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників (ч. 6 ст. 18 Закону №1871-IX).
У відповідності до ч. 13 ст. 18 Закону №1871-IX, орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:
1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;
2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;
3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.
Нормами ст. 19 Закону №1871-IX передбачено, що скасування рішення про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється відповідно до вимог, встановлених для скасування відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи статтею 17 цього Закону та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів врегулювано Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 р. № 265 (далі - Порядок № 265).
За положеннями п. 3 Порядку № 265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Пунктом 50 Порядку № 265, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується)…
Відповідно до п. 69 Порядку № 265, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи, її законного представника або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту: приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.
Враховуючи вищезазначені положення нормативно-правових акті, законодавець відповідно до Закону № 1871-ІХ та Порядку закріпив імперативну норму, відповідно до якої особа може бути знята із зареєстрованого місця проживання на підставі заяви власника житла при зверненні до органу реєстрації чи центру надання адміністративних послуг лише приватної форми власності.
Як вбачається з суті спору, Позивач в листі виклав прохання зняти осіб із зареєстрованого місця проживання за адресою розміщення нежитлових приміщень, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд оцінює дії суб'єкта владних повноважень саме під призмою вимог ст19 Контитуції України та норм передбачених ст.2 КАС України.
З огляду на вищевказані норми, суд звертає увагу на те, що процедура звернення передбачає певний порядок, передбачений нормами законодавства України, тому в межах такої процедури вповноважений діяти Відповідач, як суб'єкт владних повноважень.
Так, ч.ч.2-13 ст.18 Закону № 1871-ІХ та п.п.51-72 Порядку визначено порядок звернення до органу реєстрації для зняття особи із зареєстрованого місця проживання, перелік документів, дії органу реєстрації при опрацювання пакету документів, порядок та форма рішення про зняття особи із зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до норми ч.2 ст.9 Закону № 5203-VI заява на отримання адміністративної послуги подається в порядку, встановленому Законом України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX).
Відповідно до ст.36 Закону № 2073-IX підставою для початку адміністративного провадження є заява особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.
Рішенням Миколаївської міської ради від 31.07.2023 № 22/103 затверджено перелік адміністративних послуг, що надаються через департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.
Відповідно до вказаного Рішення «Зняття з реєстрації місця проживання особи» є адміністративною послугою. Враховуючи вищевикладене, адміністративні послуги по зняттю з реєстрації місця проживання особи надаються відповідно до Закону № 5203-VI у порядку та у спосіб, визначені спеціальним законодавством. Крім того, на виконання ст.8 Закону № 5203-VI Відповідачем, як суб'єктом надання вищевказаних адміністративних послуг, затверджено інформаційну картку на таку послугу. Така інформаційна картка знаходиться у вільному доступі для ознайомлення як у приміщенні Відповідача, так і на сайті Миколаївської міської ради у розділі «Адміністративні послуги».
Закон № 1871-IX та Порядок регулюють відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлюють порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
Згідно з ст.18 Закону № 1871-IX у випадку вибору паперової форми зняття особи із зареєстрованого місця проживання таке може бути реалізовано, зокрема за заявою власника житла приватної форми власності, поданою у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.
Відповідно до п.69 Порядку під час прийняття заяви посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві, та приймає рішення про зняття із зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із зареєстрованого місця проживання особи.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач 04.06.2024 звернувся до Відповідача з листом, а не із заявою відповідно до форми та порядку, що визначені у ст.18 Закону № 1871-ІХ та п.п.50, 51, 57, 61 Порядку.
Відповідач, надав відповідь на даний лист в якому роз'яснив діючий порядок щодо порядку зняття осіб із зареєстрованого місця проживання за місцезнаходженням Позивача.
Таким чином, Позивач помилково дійшов висновку про те, що Відповідач приймав владне рішення (акт) за результатами розгляду заяви відповідно до ч.13 ст.18 Закону № 1871-ІХ
Крім того суд звертає увагу, що Позивач отримав роз'яснення, що містилося у листі від 04.06.2024 № 8318/19.03.03-11/19/14/24 згідно якого зняття осіб із зареєстрованого місця проживання за об'єктом неприватної форми власності можливо відповідно до п.50 Порядку на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, однак це інший порядок, ніж звернення до адміністративного суду с адміністративним позовом про визнання протиправними дій, має інший предмет доказування та цілі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, з огляду на відмову в задоволенні позову, судовий збір не підлягає відшкодуванню
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства
України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник