30 травня 2025 рокусправа № 380/8758/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить :
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2021, 2022, 2023 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 22.07.2024 (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2021, 2022, 2023 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено те, що позивачу з 24.12.2007 призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення». Вказав, що у подальшому 22.07.2024 він звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком і відповідач перевів його на таку пенсію. При цьому, як стверджує позивач, відповідач при обчисленні розміру пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, а не за 2021-2023 роки. Позивач повідомив, що на заяву про проведення перерахунку пенсії відповідач відмовив листом. Вважає, що висновки відповідача про те, що у цьому випадку мало місце призначення пенсії, а не переведення, як зазначив відповідач, тому застосуванню підлягає саме показник середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 05.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. Зазначив, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні з 24.12.2007 як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788, що є різновидом пенсії за віком. Враховуючи викладене, на думку відповідача, не підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо врахування під час переходу на пенсію за віком за нормами Закону № 1058 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, оскільки, показник середньої заробітної плати, який, відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 враховується для призначення пенсії, тому, під час переведення на інший вид пенсії залишається незмінним. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
З 24.12.2007 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення».
На підставі заяви позивача від 22.07.2024 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
Пенсія обчислена при страховому стажі роботи 35 років 07 місяці 28 днів.
Розмір пенсії обчислений із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Листом від 15.04.2025 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що при переведенні на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувася при обчисленні попереднього виду пенсії. Крім того, вказано, що нормами чинного законодавства не передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії на вислугу років на пенсію за віком.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У ст.9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно пунктів 2-1, 16 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Втім судом встановлено, що позивачу з 2007 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV позивач звернувся вперше в 2024 році, а тому в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058. Тому, за обставин цієї справи має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 24.06.2021 у справі №243/8903/16-а, від 19.01.2022 у справі №528/639/17, від 29.03.2023 року у справі №240/4170/19, від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2024 році на підставі норм Закону №1058-IV відповідач мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2021, 2022, 2023 роки.
А тому відмова відповідача у проведенні обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2021, 2022, 2023 роки є протиправною.
Відтак, суд вбачає необхідним визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022, 2023 роки, та зобов'язати відповідача з 22.07.2024 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022, 2023 роки, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 257-263 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022 та 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 22.07.2024 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме, за 2021, 2022 та 2023 роки, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна