Справа №380/1356/25
30 травня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови перерахунку пенсії позивача виходячи із 76% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію позивачу виходячи із 76% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 23 вересня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії та йому призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) з 04.08.1996 у розмірі 76% сум грошового забезпечення. Позивач вказує, що з 01.01.2008 відповідачем було зменшено відсоткове значення його пенсії з 76% до 71% сум грошового забезпечення, оскільки ним не було враховано збільшення розміру пенсії на 5%, передбачене для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії (в редакції Закону №2262-ХІІ, який діяв станом на момент призначення пенсії позивачу). Позивач вважає, що він має право на збільшення розміру його пенсії в розмірі 5% від основної суми грошового забезпечення з огляду на те, що станом на момент призначення його пенсії Законом було встановлено для відповідної категорії осіб таке підвищення.
Ухвалою судді від 29.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція відповідача викладена у вигляді на позовну заяву, у якій представниця щодо задоволення позову заперечила та вказала, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» №3591-IV від 14.06.1999 було внесено зміни до пункту «в» статті 13 Закону №2262-ХІІ, яким не передбачено збільшення розміру пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ОСОБА_1 також перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Пенсію позивачу призначено з 04.08.1996 у розмірі 76% сум грошового забезпечення.
Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008, основний розмір пенсії позивача - 71% сум грошового забезпечення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.10.2024 позивача повідомлено про те, що Законом України від 04.04.2006 №3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» було внесено зміни до пункту «в» статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими не передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо відмови в перерахунку його пенсії виходячи з 76% сум грошового забезпечення до 71% сум грошового забезпечення протиправними, звернувся до суду.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Суд встановив, що призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону №2262-ХІІ ОСОБА_1 відбулось 04.08.1996.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії була діючою редакція Закону №2262-ХІІ від 01.01.1996.
Пунктом «а» статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції від 01.01.1996 було встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно пункту «в» статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції від 01.01.1996, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Основний розмір пенсії ОСОБА_1 станом на момент її призначення склав 76% сум грошового забезпечення, який склався з: 50 процентів сум грошового забезпечення за вислугу більше 20 років та збільшення на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (3 категорії).
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» №3591-IV від 04.04.2006 було внесено зміни, зокрема, до пункту «в» статті 13 Закону №2262-ХІІ, та викладено такий пункт у наступній редакції: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» ( 1763-15 ) (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».
Таким чином, з моменту набрання чинності (29.04.2006) змінами, внесеними Законом №3591-IV від 04.04.2006 до Закону №2262-ХІІ, збільшення до пенсії на 5% особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (зокрема 3 категорії) не передбачалось.
Суд встановив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області було проведено з 01.01.2008 перерахунок пенсії позивача з урахуванням 71% сум грошового забезпечення. Відповідне підтверджується перерахунком пенсії з 01.01.2008.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо правомірності застосування до відсоткового значення розміру пенсії позивача вищезазначених обмежень, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а дійшла наступного висновку:
« 72. Суди попередніх інстанцій установили, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу в грудні 2002 року відповідно до пунктів "а", "в" частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 93% від грошового забезпечення, у тому числі 10% - збільшення розміру пенсії на підставі пункту "в" частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 1.
73. На час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 10-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1.
74. Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі».
Застосовуючи цей правовий висновок до обставин справи, суд доходить висновку, що відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням 71% суми грошового забезпечення, тоді як відповідно до законодавства, чинного на момент призначення пенсії, цей показник становив 76%.
На підставі викладеного суд також дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 23.09.2024 (з моменту зверненням із заявою) перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % від відповідних сум його грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що поданий адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату його пенсії, виходячи з 76% від відповідних сум його грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 23.09.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% від відповідних сум його грошового забезпечення, а також здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.