справа № 380/1218/25
29 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Побережської Т.Я. від 16.05.2025 про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/1218/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» (вул. Шевченка, 112, с. Опорець, Сколівський район, Львівська область, 82655) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» (Позивач/ТОВ «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (Відповідач/ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.12.2024 №54728/13-01-07-10.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» (вул. Шевченка, 112, с. Опорець, Сколівський район, Львівська область, 82655) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 30 грудня 2024 року № 54728/13-01-07-10.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» (вул. Шевченка, 112, с. Опорець, Сколівський район, Львівська область, 82655, ЄДРПОУ 40619175) 30280,00 грн сплаченого судового збору.
У вказаному рішенні суд також відзначив, що питання витрат, пов'язаних із розглядом справи, буде вирішене судом із урахуванням та в порядку, передбаченому ч. 7 ст. 139, ст. 252 КАС України.
19 травня 2025 року представник позивача - адвокат Побережська Т.Я. подала через систему «Електронний суд» заяву від 16 травня 2025 року, в якій вона просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 380/1218/25 про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 110 384,00 грн.
Аналогічне за змістом клопотання представника позивача Побережської Т.Я. від 18.05.2025 року надійшло до суду також 19.05.2025 року.
Заперечень щодо витрат, пов'язаних із розглядом справи, від відповідача не надходило.
Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Побережської Т.Я. від 16.05.2025 про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №380/1218/25, суд виходить з наступного.
Особливості ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною першою цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вимог вказаної норми представник позивача подала до суду:
1. Ордери на надання правничої (правової) допомоги;
2. Копію Договору про надання правової допомоги № 11-1/34-2022 від 07 вересня 2022 року між Адвокатським об'єднанням «КМ ПАРТНЕРИ» та ТОВ «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ»;
3. Копію Додаткової угоди № 1 від 27 грудня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 11-1/34-2022 від 07 вересня 2022 року;
4. Копію Додаткової угоди № 2 від 30 грудня 2024 року до Договору про надання правової допомоги № 11-1/34-2022 від 07 вересня 2022 року;
5. Копії свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю та копії Посвідчення адвоката України;
6. Інформацію про визнання та репутацію Адвокатського об'єднання «КМ ПАРТНЕРИ» (Додаток №1 до Заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи № 380/1218/25 в суді першої інстанції);
7. Додаток № 2 до Заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи № 380/1218/25 в суді першої інстанції;
8. Копію Акту приймання - передачі, складеного 14 квітня 2025 року;
9. Копію Рахунку - фактури № 43 від 14.04.2025;
10. Копію Виписки з особового рахунку Адвокатського об'єднання «КМ ПАРТНЕРИ» за період 24.04.2025;
11. Копію Платіжної інструкції № 409 від 24 квітня 2025 року на суму 132 456,80 грн;
Відповідно до пункту 1.1. Договору № 11-1/34-2022 від 07 вересня 2022 року, за цим договором Об'єднання зобов'язується за запитом Довірителя (ТОВ «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ») та/або його посадових (службових) осіб надавати йому послуги з правової (правничої) допомоги.
Пунктом 5.3 Договору визначені індивідуальні погодинні ставки адвокатів.
Пунктом 2 Додаткової угоди №1 змінено базові погодинні ставки адвокатів-учасників АО «КМ Партнери» та визначено їх діапазон від 4 260 грн до 7 100 грн.
Відповідно до Акта про надання послуг від 14 квітня 2025 року позивачу були надані наступні послуги з ведення справи в суді в першої інстанції адвокатами Кулідою А.А. та Побережською Т.Я.:
- Підготовка адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.12.2024 №54728/13-01-07-10, включаючи підготовку додатків до позовної заяви для суду та для відповідача;
- Підготовка відповіді на відзив відповідача (документ направлено до Львівського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» 17.02.2025);
- Участь у судовому засіданні, яке відбулося 18 лютого 2025 року;
- Підготовка клопотання про долучення доказів, включаючи підготовку додатків до клопотання (документи щодо взаємовідносин з ВКП «Агрошляхбуд», ТОВ «Інжерне Бюро професора Катценбаха та партнери-Україна», ТОВ «Бюро Вінк», ТОВ «Ефе бетон», ТОВ «Меганом Україна», ТОВ «Несс Дизайн», ТОВ «Харекет Україна») та підготовка презентації (документ направлено до Львівського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» 10.03.2025;
- Участь у судовому засіданні, яке відбулося 11 березня 2025 року;
- Підготовка пояснення позивача щодо заперечень відповідача та долучених відповідачем документів, включаючи аналіз заперечень відповідача та наданих ним документів, а також включаючи огляд адвокатом Побережською Т.Я. Електронного кабінету ТОВ «Атлас Глобал Енерджі» та підготовку протоколу огляду Електронного кабінету (документ направлено до Львівського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» 11.03.2025);
- Підготовка адвокатського запиту до Державної податкової служби України (направлено 19.03.2025) та аналіз відповіді №8550/6/99-00-20-05-01-06 від 26.03.2025 на такий адвокатський запит, включаючи підготовку клопотання про долучення доказів від 27.03.2025 (відповідь на адвокатський запит долучена позивачем до матеріалів справи 27.03.2025 разом з клопотанням про долучення доказів на підтвердження отримання відповідачем через Електронний кабінет платника відповіді позивача на запит ГУ ДПС у Львівській області від 07.03.2023 6575/6/13-01-07-10-16);
- Підготовка додаткових пояснень у справі (про стягнення в дохід Державного бюджету України з Відповідача штрафу у зв'язку із недобросовісним виконанням своїх процесуальних обов'язків) (документ направлено до Львівського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» 28.03.2025).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При цьому для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/2816/18 та у постанові від 29 серпня 2024 року у справі № 560/10132/21.
Щодо цього суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише декілька взаємопов'язаних спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання відзиву не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Суд також враховує, що Єдиний державний реєстр судових рішень містить судові рішення щодо справ у аналогічних правовідносинах, більше того предмет і підстави адміністративного позову у даній справі відповідають усталеній правовій позиції, що викладена у постановах Верховного Суду, які детально проаналізовано судом у рішенні за наслідками розгляду справи № 380/1218/25, що у свою чергу не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ, відтак, суд уважає, що витрати на професійну правничу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.
Також суд звертає увагу, що - підготовка додатків до суду та для відповідача, охоплюється однією послугою - підготовка позовної заяви. Аналогічне застереження стосується і п. 4 Акта про надання послуг від 14 квітня 2025 року.
Суд у жодному разі не ставить під сумнів розміри ставок адвокатів Куліди А.А. та Побережської Т.Я., які надавали професійну правничу допомогу позивачу, а також якість наданих послуг під час розгляду даної справи. Суд також враховує ціну позову та значення справи для позивача, в тому числі вплив вирішення справи на його репутацію.
Водночас суд зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 200/14113/18-а ухвалив постанову від 26 червня 2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена і у постанові від 07 березня 2025 року у справі № 440/6434/22.
Указані висновки Верховного Суду відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Детально проаналізувавши перелік фактично наданих послуг, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності, складність справи, предмет позову та обставини справи, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 110384,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт), тим більше, що даний обсяг послуг виконувався двома адвокатами.
За таких обставин з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвокатів в суді першої інстанції в сумі 39 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 143, 252, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Заяву представника позивача - адвоката Побережської Т.Я. від 16.05.2025 про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 380/1218/25 - задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖИ» (вул. Шевченка, 112, с. Опорець, Сколівський район, Львівська область, 82655, ЄДРПОУ 40619175) 39 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повне додаткове рішення складено 29 травня 2025 року.
Суддя Клименко О.М.