м. Львів
29 травня 2025 рокусправа № 380/3514/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №134550014458 від 05.01.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 26.12.2024 про відмову у обчисленні ОСОБА_1 пенсії по віку відповідно до статті 37 ЗУ “Про державну службу “ від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пунктів 10.12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з урахуванням заробітної плати за Довідкою № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за листопад 2023 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислити ОСОБА_1 пенсію по віку, призначену відповідно до статті 37 ЗУ “Про державну службу“ від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пунктів 10.12 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ “Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, з урахуванням заробітної плати за Довідкою № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за листопад 2023 р., яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №380/2780/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було видано позивачу Довідку № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за листопад 2023 року. Позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаної довідки, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Не погоджуючись із цим рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
27.03.2025 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що форми довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії за віком згідно Закону 889 затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (п. 5 Порядку 622).
Наказом Мінсоцполітики від 10.05.2017 № 750 затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад.
Із вище зазначеного вбачається, що необхідними документами для призначення пенсії державного службовця, в частині визначення розміру пенсійної виплати 60%, є довідки про заробітну плату встановленої форми.
Оскільки позивачці призначена пенсія згідно Закону України «Про державну службу», відсутні підстави для здійснення перерахунку із врахуванням довідки № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за листопад 2023 року.
Враховуючи зазначене Головним управлінням Пенсійного фонду України в. м. Києві прийнято рішення про відмову позивачу в перерахунку щодо зміни надбавки згідно заяви від 19.12.2024 № 12014.
27.03.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не розглядало ані заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсійної виплати, ані документів доданих до цієї заяви, відповідно й не приймало жодних рішень щодо цього питання, а тому не може виступати відповідачем у цій справі, так як не вчиняло жодних протиправних дій та не порушувало жодних прав позивача.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 29.12.2023 разом із поданими документами, її було переведено з пенсії по віку згідно Закону 1058 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу».
Згідно заяви про факт працевлаштування/звільнення від 29.08.2024 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. Важливо зазначити, що станом на сьогоднішній день, згідно матеріалів пенсійної справи, позивач є пенсіонером по віку відповідно до Закону № 1058.
Оскільки позивач не є пенсіонером, який отримує пенсію відповідно до Закону № 3723 та чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців з 01.01.2015, тому жодних підстав для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, немає.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 працювала у ГУ ПФУ у Львівській області, звідки 28.12.2023 звільнилася з посади головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Львівській області.
Позивач 29.12.2024 звернулась до ГУ ПФУ із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», додавши пакет документів, зокрема, видані ГУ ПФУ у Львівській області довідку №317-ф від 29.12.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №314-ф від 29.12.2023 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 05.01.2024 №134550014458 ОСОБА_1 переведено на пенсію по віку як державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Позивач 11.01.2024 звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
ГУ ПФУ у Львівській області листом від 23.01.2024 №1300-5603-8/12550 повідомило, що відповідно до службової записки Управління по роботі з персоналом №412/58-16 від 26.12.2023 стаж роботи позивача на посадах, які дають право на призначення пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII станом на 01.05.2016 складає 12 років 07 місяців 27 днів. Тому відсутні підстави для видачі довідки відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулась з позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №380/2780/24 позов задоволено повністю, зокрема зобов'язано зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби для обчислення пенсії по віку відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням заробітної плати за довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за листопад 2023 року.
На виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області видано Довідку № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за листопад 2023 року.
19.12.2024 позивач звернулася із заявою відповідача 1 із заявою щодо зміни надбавки.
За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, відповідач 2 прийняв рішення № 134550014458 від 26.12.2024 про відмову у в перерахунку щодо зміни надбавки згідно заяви від 19.12.2024 №12014.
Рішення мотивоване тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно- правових актів» скасовано пункт постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону 3723, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIIІ.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Змістом спірних правовідносин є право особи на обчислення пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною другою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах суб'єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.
Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом № 1058-ІV.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон № 889-VIII набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.
Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Статтею 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім цього, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі - Постанова № 1-3) затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, зокрема і форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Для звернення до органу ПФУ про призначення пенсії державного службовця на підставі пунктів 2, 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 та ст. 37 Закону № 3722-ХІІ особа повинна попередньо отримати довідки про розмір заробітної плати для обчислення розміру її пенсії. Постанова № 1-3 визначає форму довідок для обчислення розміру пенсії державного службовця:
1) про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) - надається кожній особі;
2) альтернативно - залежно від стажу державної служби на момент звернення про призначення пенсії державного службовця:
- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Так, абзацом 6 пункту 4 Порядку № 622 передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ГУ ПФУ у Львівській області, звідки 28.12.2023 звільнилася з посади головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ у Львівській області. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 05.01.2024 №134550014458 ОСОБА_1 переведено на пенсію по віку як державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Суд зазначає, що Довідка № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідає вимогам Постанови №1-3 щодо форм відповідних довідок.
Суд зазначає, що відповідно до абзацу шостого пункту 4 Порядку № 622 розмір пенсії позивача повинен визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, тобто за листопад 2023 року, що і було здійснено відповідачем шляхом видачі довідки на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 у справі №380/2780/24.
Суд критично ставиться до покликань відповідача у спірному рішенні на Постанову Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. № 865 “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», оскільки така на момент виникнення спірних відносин була нечинною. До того ж, Довідка № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби видана відповідно до Порядку № 622 та Постанови №1-3.
Таким чином, з урахуванням того, що суд у рішенні від 31.07.2024 у справі №380/2780/24 визнав обов'язок ГУ ПФ у Львівській області видати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за листопад 2023 року для обчислення розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а також Порядку № 622, то підстави відмови в обчисленні пенсії позивача, вказані у спірному рішенні, є протиправними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідачів про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 134550014458 від 26.12.2024 не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення необхідно визнати протиправним та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд враховує практику Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, тобто Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Отже, у задоволенні позовних вимог до ГУ ПФ України у Львівській області позивачу необхідно відмовити, оскільки останній не здійснював опрацювання пенсійної справи позивача та не приймав жодних рішень.
Друга позовна вимога є похідною від першої і підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві обчислити позивачу пенсію, призначену відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з урахуванням Довідки № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір необхідно стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки саме ним прийнято оскаржене рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 134550014458 від 26.12.2024.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві обчислити ОСОБА_1 пенсію, призначену відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з урахуванням Довідки № 460-ф від 17.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, та здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ; ЄДРПОУ 42098368).
Повне рішення суду складено 29.05.2025.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна