29 травня 2025 рокусправа № 380/1958/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування рішення, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 підп., 1 пов., к. 58, код ЄДРПОУ - 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10 м. Львів, 79016; РНОКПП - 13814885) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФ України у Харківській області від 09.08.2024 № 133850017520;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 15.07.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні № 1-p/2020, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 у КНП «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку, а саме 50 років, який є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах та за наявності необхідного стажу роботи стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до Списку № 2, набула право на призначення пільгової пенсії з урахуванням норм Закону № 1788-ХІІ, та з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 133850017520 від 09.08.2024, прийнятого за наслідок розгляду заяви про призначення пенсії згідно принципу екстериторіальності призначення та перерахунку пенсій, відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю стажу по Списку № 2 та віку, передбаченого пп.2 п.2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскаржуване рішення позивач вважає протиправним з огляду на те, що у період з 05.08.2011 по 24.07.2024 виконувала роботи, що дають право на призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а також згідно копії паспорта громадянина України досягла необхідного віку для призначення пенсії.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 04 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі до суду подали відзиви на позовну заяву, із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Відповідачі вказують, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
16.03.2021 за № 339/35961 в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).
Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
З урахуванням принципу екстериторіальності мою заяву та документи в електронному вигляді було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 було прийнято рішення № 133850017520 від 09.08.2024 про відмову у призначенні пенсії. У цьому рішенні відповідач зазначив такі обставини: вік заявниці - 50 років 0 місяців 17 днів; страховий стаж заявниці - 31 рік 5 місяців 7 днів.
Між тим, відповідач 1 відмовив у призначенні пенсії, зазначивши такі мотиви: «Пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано: період роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 згідно довідки № 1588 від 24.07.2024, оскільки посада зазначена у довідці (сестра медична старша дитячого інфекційного відділення) вказана невірно. У розділі ХХХІV постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 посада зазначена- «молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині». Вирішено відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю стажу по Списку № 2 та віку, передбаченого пп.2 п.2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним та такими, що порушує її право на пенсійне забезпечення, звернулася з цим позовом до суду.
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
03 жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт другий частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі -Порядок № 22-1), а саме відповідно до пункту 1.7 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, в редакції до 01.04.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
З 01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, яким також внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в новій редакції, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, після внесення 01.04.2015 змін до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення її норми узгоджувалися з положеннями пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Отож, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та необхідного загального страхового стажу.
Перший із цих законів визначав вік у 50 років та мінімальний загальний страховий стаж у 20 років, тоді як другий визначав вік у 55 років та мінімальний загальний страховий стаж у 25 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а не Закону № 1058.
Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 21 квітня 2021 року, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи № 360/3611/20, зміненому у мотивувальній частині постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року.
Аналіз пункту «б» статті 13 Закону № 1788 (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020) вказує, що для зарахування певної роботи з шкідливими та важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в коментованій статті, а саме:
- досягнення віку 50 років для жінок;
- зайнятість на роботах з шкідливими та важкими умовами праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць після 21 серпня 1992 року.
Згідно паспорта громадянина України, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (31.07.2024) досягла необхідного віку, а саме 50 років.
Пенсійний орган не заперечує досягнення позивачем 50 років, проте при прийнятті рішення керувався Законом № 1058-IV, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 якого право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки ОСОБА_1 , не досягла визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV віку (55 років), відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Проте, суд зазначає, що з урахуванням рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 360/3611/20, для визначення критерію віку для призначення пенсії необхідно застосовувати саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Суд відхиляє доводи ГУ ПФУ у Львівській області про те, що стаття 13 Закону № 1788 є недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки з урахуванням наведеного вище рішення Конституційного Суду України, чинною є редакція пункту б) частини першої статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до внесення змін Законом № 213-VIII, відповідно до якої право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як однієї з підстав для відмови у призначенні пенсії, пенсійний орган зазначив, про відсутність необхідного пільгового стажу для призначення пенсії, а саме - 10 років.
«Пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано: період роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 згідно довідки № 1588 від 24.07.2024, оскільки посада зазначена у довідці (сестра медична старша дитячого інфекційного відділення ) вказана невірно. У розділі ХХХІ V постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 посада зазначена- «молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині».
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Пунктами 4, 4.1 Порядку № 383 визначено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
За змістом пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Суд встановив, що згідно записів у трудовій книжці № НОМЕР_2 у період з 05.08.2011 ОСОБА_1 , переведена на посаду старшої медичної сестри інфекційного відділення у Дрогобицькій міській дитячій лікарні.
01.09.2018 згідно запису № 6 у трудовій книжці відповідно до Національного класифікатора професій України ДК:003:2010 посада старшої медичної сестри змінена на посаду сестри медичної старшої інфекційного відділення.
31.10.2023 звільнена із займаної посади у зв'язку із переведення до КНП «Дрогобицька міська лікарня» № 1 ДМР згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України.
01.11.2023 прийнята на 1,0 ст. посади сестри медичної старшої дитячого інфекційного відділення.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекційні хвороби - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.
Постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", чинною до 03.08.2016, затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пункт 24а розділу XXIV якого включав працівників, які безпосередньо обслуговують хворих у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах: молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині, молодші спеціалісти з медичною освітою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого також включено працівників, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах молодші спеціалісти з медичною освітою, молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині (розділ XXIV).
Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, яка є додатком № 1 до Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 № 742, передбачено, зокрема, спеціальність - «Сестринська справа».
Пунктом 4.10. Положення № 742 визначено, що молодші спеціалісти з медичною освітою, що працюють на посадах сестер медичних усіх найменувань (крім сестер медичних операційних та сестер медичних - анестезистів), проходять атестацію за спеціальністю "сестринська справа".
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я Дрогобицької міської дитячої лікарні від 01.03.2021 № 61 «Про атестацію робочих місць в умовах праці по дитячій міській лікарні» та Переліком робочих місць, професій і посад за Списком № 2 підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Вказане також підтверджується Висновком експертизи правильності застосування Списків № 1, 2 та якості проведення атестації робочих місць за умовами праці № 3122.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП « Дрогобицька міська дитяча лікарня» від 11.07.2017 № 84 « Про підтвердження права на пільгову пенсію працівників КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП « Дрогобицька міська дитяча лікарня» від 11.07.2017 № 84 « Про підтвердження права на пільгову пенсію працівників КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП « Дрогобицька міська дитяча лікарня» від 30.06.2022 № 90 « Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці КНП «Дрогобицька міська дитяча лікарня» ДМР підтверджено право на пільги і компенсації, в тому числі, на пільгове пенсійне забезпечення по віку відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема сестри медичної стаціонару старшої за Списком № 2.
Відповідно до наказу відділу охорони здоров'я КНП « Дрогобицька міська лікарня №» Дрогобицької міської ради «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 29.12.2023 № 429 та протоколу№ 3 засідання атестаційної комісії від 27.12.2023 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно за Списком № 2 розділу ХХХІ V постанови КМУ № 461 від 24.06.2016.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.07.2024 № 1588, виданої комунальним некомерційним підприємством «Дрогобицька міська лікарня № 1» Дрогобицької міської ради, зазначено, що позивач працювала повний робочий день в КНП « Дрогобицька міська лікарня № 1» ДМР у виробництві охорона здоров'я - сестра медична старша дитячого інфекційного відділення і за період з 05.08.2011 по 24.07.2024 і виконую обов'язки як працівник закладів охорони здоров'я, які безпосередньо працюють із шкідливими речовинами в інфекційному відділенні за професією, посадою: сестра медична старша дитячого інфекційного відділення, що передбачена Списком № 2 розділ ХХХІ V підрозділ 24 а код КП 5132 14467, підстава КМУ від 24.06.2016 № 461 та за період з 05.08.2011 по 24.07.2024. Страховий стаж 12 років, 11 місяців, 20 днів.
Державним класифікатором професій України ДК 003-2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу не було визначено конкретних назв професій та посад молодшого та середнього медичного персоналу, а зазначено загальну посаду «сестра медична», код 3231.
Проте, ОСОБА_1 надала суду належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог в частині порушеного права на призначення належної пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 із врахуванням спірних періодів трудової діяльності, з урахуванням поданих наказів, довідок, витягів, у той час відповідачем дані обставини спростовано не було.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Натомість, у даному випадку трудова книжка позивача містить належні записи, що засвідчують вищевказані періоди роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 на роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку із чим вказані періоди роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 необхідно зарахувати до пільгового стажу.
Отже, станом на дату подання заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (31.07.2024) позивач досягла 50 річного віку, загальний страховий стаж роботи складає 31 рік 5 місяців 7 днів (підтверджений оскаржуваним рішенням ПФУ) та пільговий стаж більше 12 років, який підлягає зарахуванню з урахуванням висновків суду у цій справі (за період з 05.08.2011 по 24.07.2024), що у сукупності є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи позивач досягла 50 років 14.07.2024 та звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 31.07.2024.
Відтак, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Конституційний Суд України у п.3.4 Рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Визначаючись щодо вимог зобов'язального характеру в частині суб'єкта владних повноважень, який має вирішувати питання про призначення позивачу пенсії.
Для забезпечення ефективного відновлення прав позивача та з метою виконання цього рішення суду обов'язок щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявниці, тобто ГУ ПФУ у Львівській області.
Водночас, суд вважає, що позивач помилково заявляє вимогу зобов'язального характеру до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Підсумовуючи, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.08.2024 № 133850017520 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 15.07.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, зарахувавши ОСОБА_1 періоди її роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 до пільгового стажу роботи за Списком № 2, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 підп., 1 пов., к. 58, код ЄДРПОУ - 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10 м. Львів, 79016; РНОКПП - 13814885) про скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.08.2024 № 133850017520 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 15.07.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, зарахувавши ОСОБА_1 періоди її роботи з 05.08.2011 по 24.07.2024 до пільгового стажу роботи за Списком № 2, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 підп., 1 пов., к. 58, код ЄДРПОУ - 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна