29 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 580/1284/25
провадження № 2-іс/340/14/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 1 січня 2021 року до дати вирішення спору, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні;
- зобов'язати відповідача-1 перерахувати та виплатити з урахуванням вже виплачених коштів її суддівську винагороду за період з 1 січня 2021 року до дати вирішення спору, обчисливши її розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі, що встановлений законами України про Державний бюджет на 2021-2025роки, із проведенням відрахувань загальнообов'язкових платежів, які були чинними у відповідних бюджетних роках.
Ухвалою судді від 17.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивачем надана до суду заява про уточнення позовних вимог, в якій просить:
- відкрити провадження в частині заявлених позовних вимог щодо виплати суддівської винагороди за період з 01.01.2021-19.07.2022, 01.09.2024-до дати вирішення спору, які заявлені без порушення порушення строку звернення до суду;
- відкрити провадження та розглянути спір в частині заявлених позовних вимог щодо виплати суддівської винагороди, урахувавши обґрунтування її періоду виплати суддівської винагороди 19.07.2022-01.09.2024 - як завдану їй шкоду, до якої застосовується річний строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву в частині вимог, в яких позивач просить визнати протиправними дії відповідача-1 щодо нарахування та виплати їй суддівської винагороди за період з 20 липня 2022 по 05 листопада 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні; зобов'язати відповідача-1 перерахувати та виплатити з урахуванням вже виплачених коштів її суддівську винагороду за період з 20 липня 2022 по 05 листопада 2024 року, обчисливши її розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі, що встановлений законами України про Державний бюджет на 2023 рік, із проведенням відрахувань загальнообов'язкових платежів, які були чинними у відповідних бюджетних роках, повернуто позивачу.
Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період 1 січня 2021 року, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривні. На переконання позивача, нарахування та виплати суддівської винагороди у зазначений період виходячи із спеціального розміру прожиткового мінімуму, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, є протиправним, оскільки положеннями частини другої, третьої статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено інший порядок для визначення розміру прожиткового мінімуму, що застосовується під час розрахунку суддівської винагороди. Наголошує, що ці норми мають пріоритет і не можуть бути обмежені іншими законодавчими актами. Посилаючись на те, що під час прийняття нових законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та Законом № 1402-VIII гарантій незалежності судді, а законами про державний бюджет визначено іншу розрахункову величину, через що розмір його суддівської винагороди безпідставно зменшено, позивач просив позов задовольнити.
Представником Черкаського окружного адміністративного суду ( відповідач) подано відзив на позов, у якому вказано, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді величиною 2102 гривень, визначається Законами України про державний бюджет України на відповідний рік, який є чинним та неконституційним у встановленому порядку не визнавався, а відтак підлягають застосуванню при виплаті позивачу суддівської винагороди (а.с.50-51).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Указом Президента України від 19.12.2018 року №278/2020 ОСОБА_1 (позивач) призначено на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/сум нарахованого доходу, нарахованого ( перерахованого) податку та військового збору від 05.02.2025 ( а.с.5-10) позивачу починаючи з січня 2021 року розмір суддівської винагороди обчислено, виходячи із спеціального розміру прожиткового мінімуму, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, установленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік».
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосудця. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
За змістом частин першої та другої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VШ ( далі Закон № 1402-VІІІ) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно з ч. 9 ст. 135 Закону № 1402-VІІІ обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків
Приписами пункту 1 частини 3 ст.135 Закону №1402-VІІІ встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому, суд зауважує, що норма ч. 3 ст. 135 Закону України 1402-VІІІ є бланкетною, оскільки встановлює лише кількість прожиткових мінімумів для обчислення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду (30), але не встановлює розміру прожиткового мінімуму, який необхідний для цього.
Положеннями частини другої статті 146 Закону 1402-VІІІ визначено, що забезпечення функціонування судової влади передбачає:
1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Положеннями частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.
Пунктом 2 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип збалансованості Державного бюджету України, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.
Положеннями статей 148, 149 Закону № 1402-VІІІ визначено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Частина перша статті 48 Бюджетного кодексу України визначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що базовий розмір для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня - 2102 гривні.
Отже, переліченими законами запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді на відповідний рік, яка у 2021-2025 роках складала 2102 гривні. Інакше кажучи, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина у грошовому виразі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який повинен застосовуватися для визначення базового розміру посадового окладу судді. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24.
З огляду на викладене, суд вважає, що визначаючи розмір суддівської винагороди з січня 2021 року, обчисленого з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн, відповідач діяв у відповідності з критеріями, визначеними у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаського окружного адміністративного суду (бульвар Шевченка, 117, м. Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 35158674) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН