30 травня 2025 року Київ справа №640/23441/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» до Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво» до Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами (НБРЦА), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами щодо відмови (висловленої у листі від 26.11.2019 №1-1.9/543) у залученні до участі в засіданні НБРЦА відносно розгляду проекту звіту за результатами розслідування авіаційної події (аварії) з літаком МD-83 UR-СРR Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Браво», що сталася 14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни), оновленого особового складу членів комісії з боку ТОВ «Авіакомпанія Браво», що було виражено у відмові НБРЦА внести зміни до свого наказу №58 від 18.06.2018;
- зобов'язати Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами внести зміни до свого наказу №58 від 18.06.2018 та залучити до участі в розгляді проекту звіту за результатами розслідування авіаційної події (аварії) з літаком МD-83 UR-СРR ТОВ «Авіакомпанія Браво», що сталася 14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни), наступних членів комісії з боку ТОВ «Авіакомпанія Браво»:
- Осипенка Павла Валерійовича - начальника виробничої служби ТОВ «Авіакомпанії Браво»;
- ОСОБА_1 - радника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія Браво»;
- Пашка Олега Володимировича - заступника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія Браво» з якості;
- ОСОБА_2 - заступника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія Браво» з безпеки польотів;
- ОСОБА_3 - радника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанії Браво» з питань безпеки польотів;
- Шабаш Наталію Миколаївну - начальника юридичного відділу ТОВ «Авіакомпанія Браво»;
- Кеєра Олександра Юрійовича - адвоката.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 адміністративну справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних дій відповідача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Авіакомпанія Браво» має право здійснювати комерційні повітряні перевезення, як це визначено в експлуаційних сертифікаціях, що додаються, відповідно до керівництва з експлуатації і Правил сертифікації есплуатантів, що здійснюють експлуатацію цивільних повітряних суден (літаків) з метою виконання комерційних транспортних перевезень згідно з вимогам ОРБ 1, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.07.2010 №430.
14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни) у процесі здійснення посадки на злітну смугу сталася авіаційна подія (аварія) з літаком МD-83 UК-СРR, експлуатантом якого є ТОВ «Авіакомпанія Браво».
15.06.2018 наказом ТОВ «Авіакомпанія Браво» було створено відповідну робочу групу для розслідування вказаної авіаційної події, до складу якої увійшли:
- керівник: Степаненко Ю.М. - перший заступник генерального директора;
- члени групи: Григор'єв В.Є. - директор з підтримання льотної придатності, Поплавський Ю.І. - заступник директора льотного комплексу, Онищенко С.С. - директор з технічного обслуговування, Георгієва К.В. - заступник генерального директора з нагляду за безпекою польотів, Шиповського А. А. - начальник відділу якості; ОСОБА_4 - заступник генерального директора - директор наземного комплексу. За наслідками проведеного власного розслідування ТОВ «Авіакомпанія Браво» було складено Акт внутрішнього розслідування авіаційної події (аварії) 14.06.2018 ТТ повітряного судна МD-83 UК-СРR, що був направлений до Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами електронною поштою.
18.06.2018 Наказом Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами №58 від 18.06.2018 «Про розслідування авіаційної події» (копія додається) було створено комісію з метою розслідування авіаційної події (аварії) з літаком МD-83 UК-СРR ТОВ «Авіакомпанія Браво», що сталася 14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни).
Також даним наказом №58 від 18.06.2018 у п.1 передбачено певний склад комісії (Голова комісії: Машаровський М.Г., заступник директора; заступник голови комісії: ОСОБА_5 , перший заступник директора) та інші особи-співробітники НБРЦА.
Пунктом 2 цього ж наказу до розслідування залучено за згодою, зокрема, ОСОБА_6 - заступника генерального директора - директора підтримання льотної діяльності ТОВ «Авіакомпанія Браво»; ОСОБА_7 - заступника директора льотного комплексу ТОВ «Авіакомпанія Браво».
У п. 3 даного документа наказано цій комісії провести розслідування авіаційної події, за результатами розслідування скласти звіт та подати на затвердження директору Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами ОСОБА_8
03.07.2018 - на підставі листа ТОВ «Авіакомпанія Браво» від 02.07.2018 №1.9-96 наказом НБРЦА №68 від 03.07.2018 було внесено зміни до іншого наказу НБРЦА №58 від 18.06.2018, а саме: залучено до розслідування за згодою ОСОБА_9 - заступника генерального директора з навчання ТОВ «Авіакомпанія Браво» та вилучено зі складу комісії ОСОБА_7 - заступника директора льотного комплексу ТОВ «Авіакомпанія Браво».
21.11.2019 ТОВ «Авіакомпанія Браво» електронною поштою було також направлено лист №1.6-239 «Щодо розслідування аварії літака МD-83 UК-СРR» за підписом в. о. Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія Браво» ОСОБА_10 до директора Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами ОСОБА_8 із наступним проханням:
у зв'язку із звільненням з ТОВ «Авіакомпанія Браво» ОСОБА_9 , виключити його зі складу комісії з розслідування авіаційної події (аварії) з літаком МD-83 UК-СРR ТОВ «Авіакомпанія Браво», що сталася 14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни), що була створена на підставі наказу Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами від 18.06.2018 №58;
включити до складу комісії з розслідування авіаційної події (аварії) з літаком МD-83 UК-СРR ТОВ «Авіакомпанія Браво», що сталася 14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни), що була створена на підставі наказу Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами від 18.06.2018 №58, ОСОБА_1 - радника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанія Браво», про що видати відповідний наказ.
20.11.2019 НБРЦА електронною поштою направило ТОВ «Авіакомпанія Браво» лист №1.3-1.9/528, яким було повідомлено ТОВ «Авіакомпанія Браво», що засідання комісії з розслідування авіаційної події (аварії) з літаком МD-83 UК-СРR ТОВ «Авіакомпанія Браво», що сталася 14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни) перенесено на 27.11.2019, 10.00.
Також в даному листі відповідачем було зазначено, що на засідання комісії з розслідування запрошуються «Ваш працівник, якого наказом НБРЦА від 18.06.2018 №58 було залучено до розслідування та всіх членів комісії, які згідно листа ТОВ «Авіакомпанія Браво» від 17.09.2019 №1.6-191 проводили внутрішнє розслідування, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ».
25.11.2019 ТОВ «Авіакомпанія Браво» електронною поштою до НБРЦА було направлено лист №1.6-244 «Щодо розслідування аварії літака МD-83 UК-СРR» (копія додається) щодо того, що у зв'язку із змінами керівного складу ТОВ «Авіакомпанія Браво», були внесені відповідні корективи до наказу ТОВ «Авіакомпанія Браво» про склад комісії з проведення внутрішнього розслідування аварії літака МD-83 UК-СРR.
Також позивачем було висловлено у даному листі від 25.11.2019 прохання передбачити участь у комісії, засідання якої заплановано на 27.11.2019 о 10.00, для розгляду зауважень ТОВ «Авіакомпанія Браво» до наданого проекту остаточного звіту, наступних представників ТОВ «Авіакомпанія Браво»:
- Осипенка Павла Валерійовича - начальника виробничої служби ТОВ «Авіакомпанії Браво»;
- ОСОБА_1 - радника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанії Браво»;
- Пашка Олега Володимировича - заступника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанії Браво» з якості;
- ОСОБА_2 - заступника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанії Браво» з безпеки польотів;
- ОСОБА_3 - радника Генерального директора ТОВ «Авіакомпанії Браво» з питань безпеки польотів;
- Шабаш Наталію Миколаївну - начальника юридичного відділу ТОВ «Авіакомпанії Браво»;
- ОСОБА_14 - адвоката.
26.11.2019 НБРЦА на електронну пошту ТОВ «Авіакомпанія Браво» було направлено лист №1-1.9/543, яким було відмовлено у внесенні змін до наказу НБРЦА від 18.06.2018 №58 щодо складу комісії з розслідування авіаційної події (аварії) з літаком MD-83 UR-CPR ТОВ «Авіакомпанія Браво», що сталася 14.06.2018 під час виконання рейсу за маршрутом Анталія (Туреччина) - Київ (Жуляни) з огляду на те, що розслідування аварії завершене 14.06.2019.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 статті 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2. статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відповідно до ч. 3 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звернутися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес».
Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суду України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який : а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, реалізуючи передбачене статтею 55 Основного Закону право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється в його володільця у момент порушення чи оспорення останнього.
Водночас, суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною, відтак, суд повинен встановити, серед іншого, в чому полягає порушення прав особи, яка подає апеляційну скаргу, оскаржуваним судовим рішенням.
Виходячи із системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутися до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи, зазначене в межах розгляду даної адміністративної справи насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідачів. При цьому необхідно зазначити, що обов'язковою ознакою порушення права особи є його припинення, зміна або встановлення неможливості реалізації.
Суд звертає увагу, що Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (далі - Конвенція) 1944 р., набула чинності для України 09.09.1992.
Відповідно до частини 1 статті 4 Повітряного кодексу України (ПКУ) Україна як держава, що приєдналася до Конвенції, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції.
Відповідно до статті 26 Конвенції у випадку події з повітряним судном однієї Договірної держави, яка сталася на території іншої Договірної держави і спричинила смерть або серйозні тілесні ушкодження чи свідчить про серйозний технічний дефект повітряного судна або аеронавігаційних засобів, держава, на території якої сталася пригода, призначає розслідування обставин пригоди згідно з процедурою, яка може бути рекомендована Міжнародною організацією цивільної авіації (далі - ІКАО), наскільки це допускає її законодавство.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Процедури, яких має дотримуватися договірна держава під час проведення розслідування, є Додаток 13 «Розслідування авіаційних подій та інцидентів» (далі - Додаток 13) до Конвенції. При цьому, відповідно до статті 38 Конвенції, держави можуть не дотримуватися положень Додатка 13, за винятком випадків, які підпадають під дію положень статті 26 Конвенції. У випадку недотримання міжнародних стандартів, договірна держава негайно повідомляє ІКАО про відмінності між її власною практикою і тією, яка встановлена міжнародним стандартом. На сьогоднішній день Україна не приймала правила, які б відрізнялися від міжнародних стандартів Додатку 13 та не повідомляла ІКАО про відмінності між національними правилами та міжнародними стандартами у сфері технічного розслідування.
Згідно з частиною 1 статті 9 ПКУ розслідування авіаційних подій, інцидентів та надзвичайних подій з цивільними повітряними суднами і літальними апаратами України та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на території України, а також порушення вимог щодо використання повітряного простору України здійснює спеціалізована експертна установа з розслідування авіаційних подій, що утворюється та статус якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 119 ПКУ усі авіаційні події, серйозні інциденти, інциденти, надзвичайні події та пошкодження повітряних суден на землі, що сталися на території України, а також порушення порядку використання повітряного простору України підлягають обов'язковому розслідуванню з метою встановлення їх причин і вжиття заходів щодо запобігання таким подіям у майбутньому, яке є технічним розслідуванням.
Згідно з пунктом 3 Положення про НБРЦА, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 228, НБРЦА є державною спеціалізованою експертною установою з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні.
Підпунктом 1 пункту 6 Положення про НБРЦА, утворено з метою здійснення технічного розслідування авіаційних подій, серйозних інцидентів, інцидентів, надзвичайних подій, пошкоджень цивільних повітряних суден і літальних апаратів на землі, порушень порядку використання повітряного простору, зокрема під час обслуговування та організації повітряного руху (далі - авіаційні події), що сталися на території України з цивільними повітряними суднами.
Згідно з частиною 4 статті 119 ПКУ будь-яке адміністративне, службове, прокурорське, судове розслідування, спрямоване на встановлення вини або відповідальності, повинне проводитися окремо від технічного розслідування авіаційних подій, серйозних інцидентів, інцидентів, надзвичайних подій та пошкоджень повітряних суден на землі.
Таким чином, здійснення відповідачем відповідного розслідування авіаційної події носить виключно технічний характер. Його здійснення та, відповідно, фіксація його результатів прямо та безпосередньо не стосується прав, обов'язків або інтересів позивача у сфері адміністративних правовідносин, адже, будь-яке адміністративне, службове, прокурорське, судове розслідування, спрямоване на встановлення вини або відповідальності, повинне проводитися окремо від технічного розслідування авіаційних подій.
Крім того, відповідно до пункту 13 Положення про НБРЦА Національне бюро може залучати представників підприємств, установ, організацій, спеціалістів та експертів для проведення розслідування авіаційних подій. Вказаний пункт надає право (а не зобов'язує) відповідача залучати представників підприємств, установ, організацій, спеціалістів та експертів для проведення технічного розслідування авіаційних подій, що додатково свідчить про безпідставність позовних вимог.
Водночас, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 у справі №826/9148/16, від 05.03.2020 у справі №826/12535/17, від 21.02.2021 у справі №233/3516/18-ц, в яких суд дійшов висновку про те, що відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.