30 травня 2025 року Київ справа №320/34179/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» до Державної служби України з безпеки на транспорті та начальника відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Віктора Кривобока про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (далі також - ТОВ «Кернел-Трейд», позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - Укртрансбезпека, відповідач-1) та начальника відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Віктора Кривобока (далі також - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 07 березня 2023 року №356902 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8 500, 00 грн (далі також - оскаржувана постанова).
03 жовтня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАСУ у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року справу прийнято до провадження судді Горобцової Я.В. та визначено, що її розгляд буде відбуватись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що ТОВ «Кернел-Трейд» не є автомобільним перевізником, а тому до нього неправомірно застосовано адміністративно-господарський штраф.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач-1, у наданому суду відзиві наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2023 року інспекторами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 20 січня 2023 року № 04/В на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422 (далі - Порядок № 422), співробітниками Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки Man/Kogel, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , який використовувався позивачем відповідно до товарно-транспортної накладної від 24 січня 2023 року № 014973.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Man/Kogel, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 25,68 т при нормативно допустимій - 24 т.
Таким чином, відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженому Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992 (далі також - №1007/1207) контролюючими особами Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 25 січня 2023 року № 0063684.
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Уктрансбезпеки, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів 25 січня 2023 року № 0072737.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем-1 прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07 березня 2023 року №356902, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 8 500, 00 грн.
Не погоджуючись з такою постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» (далі також - Закон № 2344-III), статтею 1 якого визначено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Згідно зі статтею 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Так, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, максимальне значення для автомобільних доріг на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями понад 1,3 до 1,4 метра - 24 т.
На підставі абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з вищенаведених правових норм вбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Також суд зазначає, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Під час перевірки водій повинен пред'явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з'ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21 та в постанові від 25 липня 2024 року у справі № 200/2634/23.
Матеріалами справи встановлено, що транспортний засіб марки Man/Kogel, номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, водієм якого був ОСОБА_2 .
Відповідно до товарно-транспортної накладної, яка була надана перевіряючим особам, від 24 січня 2023 року № 014973 в графі «автомобільний перевізник» зазначено ТОВ «Кернел-Трейд» (31454383). Зазначена накладна містить підписи уповноваженої особи підприємства на печатки.
Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки позивач не є перевізником.
Суд не погоджується із вказаними твердженнями позивача, з огляду на те, що під час перевірки водієм транспортного засобу було надано уповноваженим особам Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну на вантаж, відповідно до якої автомобільним перевізником зазначено саме ТОВ «Кернел-Трейд».
Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем не було спростовано вказаного вище факту та не надано відповідних документів щодо помилковості інформації про перевізника, зазначеної у ТТН з метою встановлення суб'єкта, який в розумінні частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.
З огляду на відсутність будь-яких інших даних, в межах спірних правовідносин, відповідачем правильно визначено суб'єкта відповідальності за надання послуг з перевезення.
При цьому, в ході розгляду даної справи, судом враховано, що факт існування правопорушення позивачем не заперечувався.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07 березня 2023 року №356902 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної постанови на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вона відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.