30 травня 2025 року м. Київ № 320/51329/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., здійснюючи розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовомПредставництво “Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті»
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Представництво «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2024 №0768882305, №07699124025, №07698224025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.
У подальшому, від представника позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
Представник відповідача, посилаючись на висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 25.07.2024 у справі №640/31489/21 зазначає, представництва, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб'єктністю. З огляду на викладене Представництво «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, що позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.
Від представника Представництва «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» надійшла заява про заміну первинного позивача на належного позивача, в якій заявник надає згоду щодо його заміни на належного позивача та просить суд замінити у справі №320/51329/24 за позовом Представництва «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Be Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень первинного позивача Представництво «АСФАРМА МЕДІКАЛ ДЕНТАЛ УРЮНЛЕР BE ІЛЯЧ САНАЙІ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ» на належного позивача Компанію «АСФАРМА МЕДІКАЛ ДЕНТАЛ УРЮНЛЕР BE ІЛЯЧ САНАЙІ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ».
Поряд з вказаним, від представника Компанії «АСФАРМА МЕДІКАЛ ДЕНТАЛ УРЮНЛЕР BE ІЛЯЧ САНАЙІ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ» надійшла згода на заміну первинного позивача на належного позивача у справі №320/51329/24.
Розглядаючи клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України (частина сьома статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 43 КАС України визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Відповідно до частини 1 вказаної статті здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Частиною 3 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Зважаючи на визначену статтею 43 КАС України адміністративну процесуальну правосуб'єктність, для реалізації своїх прав та обов'язків як учасника справи, визначених статтею 44 КАС України, юридична особа повинна мати правоздатність та дієздатність, які виникають з моменту створення юридичної особи та припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Адміністративна правосуб'єктність є основним, базовим елементом адміністративно-правового статусу особи й саме вона зумовлює можливість юридичної особи бути учасником адміністративних правовідносин та визначає обсяг її прав та обов'язків.
Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 83 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
З огляду на вимоги частин другої та третьої статті 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 Цивільного кодексу України).
Згідно зі змістом цих правових норм, представництва утворюються для виконання допоміжних операцій поза місцем знаходження самої юридичної особи в тих місцях, де знаходження такого представництва забезпечить зручність налагодження зв'язків, виконання певних дій, на які воно уповноважене юридичною особою, в тому числі виконання юридичних дій. На відміну від філій представництва не виконують фактичних дій, компетенція їх обмежена виконанням юридичних дій від імені юридичної особи. Представництва не визнаються суб'єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи. Відповідальність за дії представництв і їх посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці представництва.
Таким чином, представництва, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб'єктністю вони не наділені.
Отже, адміністративна процесуальна правосуб'єктність - це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб'єктивних прав і обов'язків, у тому числі процесуальних суб'єктивних прав та обов'язків сторони справи, а відтак, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов'язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Представництва, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб'єктністю.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Отже, враховуючи, що судом встановлено, що первісний позивач - Представництво «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» не наділений адміністративною правосуб'єктністю, надійшла заява по заміну позивача на належного, враховуючи наявну згоду Компанії «АСФАРМА МЕДІКАЛ ДЕНТАЛ УРЮНЛЕР BE ІЛЯЧ САНАЙІ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ» на таку заміну, суд вважає за необхідне замінити первинного позивача - Представництво «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» на належного - Компанію «АСФАРМА МЕДІКАЛ ДЕНТАЛ УРЮНЛЕР BE ІЛЯЧ САНАЙІ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ».
Щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Так, підстави для залишення позову без розгляду встановлені частиною першою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності
Враховуючи встановлені обставини, заміну позивача на належного, правові підстави для задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду відсутні, відтак, суд відмовляє у задоволенні такого клопотання.
Керуючись ст.ст. 48, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Клопотання представника Представництва «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» про заміну первинного позивача на належного позивача - задовольнити.
Замінити первинного позивача у справі №320/51329/24 Представництво «Асфарма Медікал Дентал Урюнлер Ве Іляч Санайі Тіджарет Анонім Шіркеті» на належного - Компанію «АСФАРМА МЕДІКАЛ ДЕНТАЛ УРЮНЛЕР BE ІЛЯЧ САНАЙІ ТІДЖАРЕТ АНОНІМ ШІРКЕТІ».
2. Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 6 ст. 48 КАСУ після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
3. Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про закриття провадження у справі.
4. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Жукова Є.О.