30 травня 2025 року Київ справа №640/16841/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі також - КП «Київтеплоенерго», позивач) до Державної аудиторської служби України (далі також - Держаудитслужба, відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2020-04-13-001398-с) за предметом закупівлі ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (виконання ремонтних робіт за обєктом «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі з заміною зношених існуючих трубопроводів від ЦТП на вул. Луценка, буд. 9-А до ж/б на вул. Луценка, буд. 5-Б,9, 9-А (І, ІІ увід), 13, 15, 15-А та на вул. Лятошинського, 28, у м. Києві»), оголошення №UA-2020-04-13-001398-с, у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2016 (ідентифікатор моніторингу № UA-М-2020-06-19-000002).
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
26 квітня 2023 року вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Держаудитслужби від 22 червня 2020 № 162 «Про початок моніторингу закупівель», відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі:
Виконання ремонтних робіт за об'єктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі із заміною зношених існуючих трубопроводів від ЦТП на вул. Луценка, 9-А до ж/б на вул. Луценка, 5-Б, 9, 9-А (І, ІІ увід), 13, 15, 15-А на вул. Лятошинського, 28 у м. Києві».
Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за № UA-2020-04-13-001398-с.
За результатами здійсненого моніторингу встановлено:
- порушення вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454 (далі також - Порядок № 454).
- за результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, внесення до неї змін,розгляду тендерних пропозицій ТОВ «БК «ЗОЛОТИЙ ВІК», ТОВ «ТМК», ТОВ «БУДІВНИЦТВО ТЕХНОЛОГІЇ СИТЕМИ», ТОВ «АКАДЕМБУДСЕРВІС» - порушень не встановлено.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів передбачених частиною першою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон), моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
За результатами моніторингу установлено, що Замовник в річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів визначив вид предмета закупівлі «послуги» за кодом 45000000-7 - «Будівельні роботи та поточний ремонт» національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, чим не дотримався вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку № 454, через не визначення предмету закупівлі за показником четвертої цифри основного словника.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року №454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзаців 2, 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку №454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Положеннями пункту 2 розділу ІІ Порядку №454 встановлено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає назву предмета закупівлі за четвертою цифрою коду товару/послуги Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Цифри з четвертої по восьму Єдиного закупівельного словника можуть використовуватися для визначення окремих частин предмета закупівлі - лотів.
Суд зазначає, що Єдиний закупівельний словник складається з основного словника і додаткового словника.
Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр; групи цифр, що, у свою чергу, відповідають найменуванню, яке описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.
Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев'ята цифра - контрольна.
Отже предмет закупівлі визначається за класом товару/послуги відповідно до Єдиного закупівельного словника. Окремі лоти (окремі частини предмета закупівлі) можуть найменуватися за п'ятою-восьмою цифрою Єдиного закупівельного словника, тобто містити деталізований опис товару/послуги.
У межах закупівлі, щодо якої проводився моніторинг, позивач купував виконання ремонтних робіт за об'єктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі з заміною зношених існуючих трубопроводів від ЦТП на вул. Луценка, 9-А до ж/б на вул. Луценка, 5-Б, 9, 9-А (І, ІІ увід), 13, 15, 15-А та на вул. Лятошинського, 28 у м. Києві», який відповідає ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт
У спірних правовідносинах закупівля позивачем вказаного товару не була поділена на лоти.
Таким чином, найменування предмета закупівлі мало відповідати опису товару за першими чотирма цифрами зазначеного коду, а тому суд погоджується із твердженням Держаудитслужби, про те, що предмет закупівлі був визначений позивачем абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку № 454.
В ході розгляду справи, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного висновку на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки він відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.