29 травня 2025 року № 320/21108/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Шевченківський районний суд м. Полтави про визнання дій протиправними та скасування рішення (з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.05.2025),
встановив:
Зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом (документ сформований в систему «Електронний суд») до Міністерства юстиції України, третя особа: Шевченківський районний суд м. Полтави про визнання дій протиправними та скасування рішення, у якому просить суд:
- визнати наказ Міністерства юстиції України від 21.04.2025 № 778/7 «Про повернення скарги» незаконним та протиправним, таким, що порушує право ОСОБА_1 на оскарження дії або бездіяльність державного реєстратора, таким, що не відповідає вимогам ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;
-визнати право ОСОБА_1 на належне виконання Міністерством юстиції України зобов'язання діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, яке встановлено ст. 19 Конституції (право на законослухнянність);
-визнати дії Міністерства юстиції України порушенням права ОСОБА_1 на виконання зобов'язання відповідачем передбаченого ст.19 Конституції;
-зобов'язати Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 і постановити рішення відповідно до вимог ч. 6 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;
- визнати нанесення ОСОБА_1 діями Міністерства юстиції України моральної шкоди.
- стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 10 000 000 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, нанесенної діями Міністерства юстиції України.
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 року ухвалено залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та до Октябрського районного суду м. Полтави про визнання дій протиправними та скасування рішення. Встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
У подальшому, 02.05.2025 до Київського окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М.Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 року ухвалено визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я. в адміністративній справі № 320/21108/25. Матеріали адміністративної справи № 320/21108/25 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Леонтович А. М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 року ухвалено відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М.Я., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Октябрський районний суд м. Полтави про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року ухвалено продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та до Октябрського районного суду м. Полтави про визнання дій протиправними та скасування рішення та надано п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Суть клопотання, що вирішується.
22.05.2025 ОСОБА_1 подав у Київський окружний адміністративний суд (документ сформований в систему «Електронний суд») письмове клопотання про долучення доказів, із змісту якого зокрема вбачається пропозиція останнього про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, отож останній просить розгляд справи № 320/21108/25 проводити за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи зазначені обставини, обсяг та характер доказів у справі, для об'єктивного та повного з'ясування обставин справи, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), з огляду на наступне.
Застосовані судом правові норми та висновки суду.
Так, суд зазначає, що ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приймаючи справи до розгляду та вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися дана справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив з приписів ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та визнав дану справу малозначною, з огляду на що вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Частиною 6 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Відповідно до 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку загального позовного провадження, не відноситься.
Окрім цього, суд зазначає, що наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне підсумувати, що сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мали можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (у тому числі підготовчого) не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 159, 241, 243, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Шевченківський районний суд м. Полтави про визнання дій протиправними та скасування рішення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.