29 травня 2025 року справа №320/54912/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування надбавки за вислугу років ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 24.02.2023;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з лютого 2022 по вересень 2023 за званням солдат;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомог для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 19.05.2023 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в квітні 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та подати у встановленому порядку до виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ у 2023 році на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань) виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ у 2023 році на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та подати у встановленому порядку до виплати ОСОБА_1 оклад за військовим званням за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 за звання молодший сержант;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 оклад за військовим званням за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 за звання молодший сержант;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та подати у встановленому порядку до виплати ОСОБА_1 надбавку за вислугу в розмірі 25% років за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 24.02.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу в розмірі 25% років за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 24.02.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та подати у встановленому порядку до виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в квітні 2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в квітні 2024 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачі протиправно не здійснили перерахунок та виплату грошового забезпечення, допомог для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 19.05.2023, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Також позивачем вказано, що йому не здійснено перерахунок, нарахувати та виплату окладу за військовим званням за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 за звання молодший сержант, а також надбавки за вислугу в розмірі 25% років за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 24.02.2023.
Ухвалою від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Військова частина НОМЕР_1 позов не визнала, надала до суду письмовий відзив, у якому зазначила, що скасування в судовому порядку пункту 1 Постанови №103 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не є підставою для перерахунку вищезазначених основних і додаткових видів грошового забезпечення. Тобто, не був збільшений та, відповідно, не збільшені посадовий оклад та оклад за військове (спеціальне) звання. Отже, підстави для перерахунку посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням відповідно до Постанови №704 та пенсій, призначених згідно із Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не виникли. Також вказано, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Військова частина НОМЕР_2 у визначений судом строк відзив на позов не подала.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, зокрема у військовій частині НОМЕР_2 у періоді з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 21.08.2024.
Військова частина НОМЕР_1 на звернення позивача надала довідки від 09.09.2024 №166/17/14569 та №1661/17/14570 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, грошовий атестат від 09.09.2024 №166/17/14542.
Оскільки із вищезазначених довідок та грошового атестату позивачу стало відомо про неналежну виплату йому відповідачами грошового забезпечення, допомог для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 19.05.2023, окладу за військовим званням за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 за звання молодший сержант, а також надбавки за вислугу в розмірі 25% років за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 24.02.2023, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що Кабінет Міністрів України постановою від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), затвердив:
- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704, (в чинній редакції на дату судового розгляду спору), установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Постанова №704 набрала чинності з 1 січня 2018 року.
Згідно із пунктом 4 Постанови № 704, (в редакції, яка була чинною до 24.02.2018), установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України, постановою від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 6 Постанови №103 встановлено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) Постанови №103, у постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» постановлено пункт 4 викласти в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Окружним адміністративним судом міста Києва від 21.04.2020 року у справі №826/9052/18 за позовом ОСОБА_2, до Кабінету Міністрів України, третя особа-Міністерство соціальної політики України, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 року, яка в свою чергу залишена без змін ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року, вирішено:
- визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 - неправомірними;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року №1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. №1644 і від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №1038), внесено зміни до приміток додатків 1, 14 Постанови № 704, а саме:
- посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704;
- оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 року №870 затверджено «Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» (далі - Правила №870).
Відповідно до пункту 32 Правил №870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.
Дослідження змісту наведених правових норм дає підстави суду зробити такі висновки:
- всі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України;
- перерахунок пенсій військовослужбовцям проводиться за відповідної правової процедури, визначеної Порядком №45, зокрема уповноважений орган має право видати особі довідку про складові грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії тільки після отримання від пенсійних органів списків за формою згідно з додатком 1;
- розрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, проводиться за правилами Постанови № 704 із врахуванням відповідних змін до вказаної постанови, внесених Постановами № 103 та № 1038;
- оскільки визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом та дія такого акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування, вважаються невиконаними Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а також рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 року у справі № 826/9052/18 за позовом ОСОБА_2, до Кабінету Міністрів України, третя особа-Міністерство соціальної політики України, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 року, яка в свою чергу залишена без змін ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року, яким вирішено:
- визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови від 21.02.2018 року № 103 в частині внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45-неправомірними;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- так як вказані рішення судів Кабінетом Міністрів України не виконані, діючою правовою нормою, яку уповноважені органи зобов'язані брати до уваги при проведенні обрахування розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, є пункт 4 Постанови №704, (в чинній редакції на дату судового розгляду спору), а саме: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд зазначає, що «автоматичне» відновлення судом положень нормативного акта Кабінету Міністрів України також не узгоджується з положеннями Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.1997 №503/97, який встановлює, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.
Крім того, законодавство не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі нормативних актів Кабінету Міністрів України, які внаслідок набрання судовим рішенням законної сили втратили чинність.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21 дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення п. 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями п. 3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Отже, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин.
Таким чином, згідно з Постановою №704, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд зазначає, що відповідачі зобов'язані здійснити перерахунок, нарахування та виполату позивачу грошового забезпечення, допомог для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 19.05.2023 - із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а не станом на 01.01.2018, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум, тому позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.
Стосовно позовних вимог щодо протиправного нарахування позивачу окладу за військовим званням за період з лютого 2022 року по вересень 2023 року за званням «солдат», суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи копій довідок військова частина НОМЕР_1 від 09.09.2024 №166/17/14569 та №1661/17/14570 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, судом встановлено, що позивачу за період з лютого по вересень 2022 року виплачувався оклад за військовим званням у сумі 530 грн.
Згідно Примітки Додатку 14 до постанови №704 оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Так, згідно додатку 14 до постанови №704, для військового звання «старший солдат» визначений тарифний коефіцієнт 0,34, а для військового звання «молодший сержант» - 0,38.
Отже для визначення розміру окладу за військовим званням «молодший сержант» необхідно помножити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, на тарифний коефіцієнт 0,38.
Матеріалами справи підтверджено, що звання позивача за спірний період проходження позивачем військової служби - «молодший сержант».
Таким чином, за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 оклад за військовим званням ОСОБА_1 «молодший сержант» мав бути виплачений у розмірі 940 грн на місяць (2481 грн * 0,38 = 942,78 грн, з урахуванням заокруглення - 940 грн), отже відповідачі протиправно встановили та виплачували позивачу оклад за військовим званням за спірний період у розмірі 530 грн, що призвело до виплати основного грошового забезпечення та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років військовослужбовцям, надбавки за особливості проходження служби), які обчислюються виходячи із розміру окладу за військове звання, у значно меншому розмірі, тому позов у цій частині позовних вимог також підлягає до задоволення.
Стосовно позовних вимог позивача щодо не нарахування йому надбавки за вислугу років ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 24.02.2023, суд зазначає наступне.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 4. Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п.п.13.1 розділу ХІІІ «Правила виплати надбавки за вислугу років» Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди:
- зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (зі змінами);
- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);
- проходження військової служби під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Із наявних у матеріалах справи копій довідок військова частина НОМЕР_1 від 09.09.2024 №166/17/14569 та №1661/17/14570 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, судом встановлено, що позивачу за період з лютого по вересень 2022 року виплачувався оклад за військовим званням у сумі 530 грн.
Стосовно позовних вимог позивача про здійснення йому нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в квітні 2024 року, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ст. 12 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Абзацом першим ст. 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 23 Закону №2011-XII фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Оскільки спірні правовідносини виникли в період воєнного стану щодо додаткової грошової винагороди, суд врахував, що на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України виніс постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), редакція якої неодноразово змінювалася (для спірних правовідносин вона діє у редакції з 19.07.2022 та 30.09.2022).
Пунктом першим Постанови №168 установлено на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплату додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у телеграмі від 25.03.2022 №248/1298, Міністр оборони України зазначив, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Отже, щомісячна додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 100 000 гривень, встановлена Постановою №168, виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), види яких визначені у Телеграмі міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298.
Необхідно зазначити, що ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Райони бойових дій визначено відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 року №273, від 01.11.2023 року №301, від 01.12.2023 року №341, від 01.01.2024 року №2, від 01.02.2024 року №42, від 01.03.2024 року №82, від 01.04.2024 року №121, від 01.05.2024 року №170, від 02.06.2024 року №235.
У матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що позивач у квітні 2024 року брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави - агресора.
Враховуючи відсутність будь-якої кількості днів відомостями журналів бойових дій службово-бойових дій, вахтового, навігаційного-вахтового, навігаційного журналу, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), тому позов у цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд висновує, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить до часткового задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомог для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ у 2023 році, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та подати у встановленому порядку до виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомог для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ у 2023 році, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомог для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 19.05.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ у 2022 році та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ у 2023 році на відповідні тарифні коефіцієнти.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період з лютого 2022 по вересень 2023 за званням «солдат».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та подати у встановленому порядку до виплати ОСОБА_1 оклад за військовим званням за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 за звання «молодший сержант».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 оклад за військовим званням за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 за звання «молодший сержант».
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування ОСОБА_1 надбавку за вислугу в розмірі 25% років за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 24.02.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, нарахувати та подати у встановленому порядку до виплати ОСОБА_1 надбавку за вислугу в розмірі 25% років за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 24.02.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу в розмірі 25% років за період з 24.02.2022 по 17.09.2022 та з 04.11.2022 по 24.02.2023.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Військова частина НОМЕР_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.