29 травня 2025 року Справа № 640/17881/21 ЗП/280/551/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
25.06.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просив суд стягнути кошти платника податків з відповідача у розмірі 60615,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки відповідач взятий на податковий облік, тому зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказано, що з даних облікової картки платника за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 56643,25 грн та з військового збору у розмірі 6154,46 грн. Позивачем була надіслана податкова вимога на адресу відповідача, проте у добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачений.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 про відкриття провадження та призначення справи до розгляду була направлена на адресу місця реєстрації відповідача (відомості з Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Державної фіскальної служби України), проте на адресу суду повернувся конверт зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 . Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, Автономна Республіка Крим з 20.02.2014 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України, у зв'язку з чим направлення кореспонденції на адресу місця реєстрації відповідача є неможливим.
Копія ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 про прийняття справи до провадження була направлена на адресу місця реєстрації відповідача відповідно до відомостей з Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків Державної фіскальної служби України, проте на адресу суду повернувся конверт зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).
Крім того, суд наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічне правозастосування міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 №807/897/16, від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20, від 27.06.2023 у справі № 160/23260/21, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19, а також ухвалі від 14.08.2023 у справі № 200/579/23.
07.05.2025 до суду надійшла відповідь від Міністерства соціальної політики України за вх.№22851 про те, що відповідно до відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 02.05.2025, інформація щодо ОСОБА_1 відсутня.
Беручи до уваги, що від дати відкриття провадження у цій справі (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021) минув значний період часу, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (від 11.04.2025). Враховуючи відсутність у матеріалах справи засобів телефонного та електронного зв'язку, судом вжито усі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд в Запорізькому окружному адміністративному суді справи №640/17881/21.
Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 у справі № 640/17881/21 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX супровідним листом від 15.01.2024 № 03-19/1699/24 матеріали адміністративної справи №640/17881/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. З урахуванням положень Закону України № 2825-IX та результатів авторозподілу судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (протокол доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/), матеріали адміністративної справи №640/17881/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду, які надійшли 17.03.2025 за вх.№12269.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №640/17881/21 (провадження ЗП/280/551/25) прийнято справу до провадження, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); зобов'язано Головне управління ДПС у місті Києві надати суду у строк для подання відзиву на позовну заяву: інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору станом на 01.03.2025; довідку про наявність заборгованості станом на 01.03.2025, щодо якого заявлено вимогу про стягнення; письмові пояснення щодо актуальності цього спору.
Ухвалою від 11.04.2025 суд витребував у Міністерства соціальної політики України інформацію про те, чи ставала ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщена особа? Якщо так, надати інформацію про фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 , адресу, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці у період з 23.05.2025 по 28.05.2025 згідно з довідкою від 27.05.2025 за вих. № 02-35/25/44.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до розрахунку суми податкового боргу станом на 22.03.2021 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 60615,07 грн. Зазначена сума узгоджується із інформацією про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню у справі, станом на 01.03.2025 (заборгованість зі сплати ПДФО 56643,25 грн, зі сплати військового збору 3971,82 грн).
Вказана заборгованість виникла на підставі наступного.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 складено акт від 27.07.2018 №3305/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого встановлено порушення платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 :
п. 179.1 ст.179 розділу IV Кодексу з урахуванням вимог п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Кодексу, не подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2016 рік;
п.п. «а» п.176.1 п.176, п.44.1, п.44.3 ст.44 Кодексу не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, з урахуванням вимог п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу, не задекларовано дохід за 2016р. у сумі 184477,00 грн та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016р. в сумі 33205,86 грн;
- п.п.1.1, п.п.1.3 п.16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2016 рік у сумі 2767,16 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки від 27.07.2018 №3305/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДФС у Києві складено податкові повідомлення-рішення:
№0101014202 від 14.09.2018 на суму грошового зобов'язання за платежем військовій збір у розмірі 3458,95 грн;
№0101004202 від 14.09.2018 на суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 170,00 грн;
№0100994202 від 14.09.2018 на суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;
№0100984202 від 14.09.2018 на суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 49808,79 грн.
Зазначений акт перевірки та податкові-повідомлення рішення були направлені на адресу відповідача, проте до податкового органу повертався конверт із зазначенням причин повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».
На виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням податкову вимогу форми «Ф» за №535-16 від 25.01.2016 на суму 138901,64 грн, яка була направлена на адресу відповідача, проте до податкового органу повернувся конверт із зазначенням причин повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Головне управління ДПС у м.Києві звернулось з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Запорізькій області як платник податків.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
За приписами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
За пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених вказаним Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені вказаним Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого вказаним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених вказаним Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачем у встановлені ПК України строки не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2016 рік, не задекларовано дохід за 2016р. у сумі 184477,00 грн та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016р. в сумі 33205,86 грн, а також не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2016 рік у сумі 2767,16 грн (акт перевірки від 27.07.2018 №3305/26-15-42-02-30/1979120026).
Приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За нормами пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Приписами пункту 42.2 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Абзацом шостим пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як встановлено судом, контролюючий орган виконав обов'язок щодо направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень №0101014202 від 14.09.2018, №0101004202 від 14.09.2018, №0100994202 від 14.09.2018, №0100984202 від 14.09.2018.
Отже, враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем грошових зобов'язань, визначених вказаним податковим повідомленням-рішенням протягом граничних строків, а також доказів його оскарження в адміністративному або судовому порядку, таке грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
За нормами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз указаної норми свідчить про відсутність обов'язку в контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Оскільки нараховані контролюючим органом та узгоджені суми податкових зобов'язань у встановлені строки не сплачені, враховуючи положення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору у розмірі 60615,07 грн є податковим боргом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Позивачем, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику податкова вимога форми «Ф» за №535-16 від 25.01.2016 на суму 138901,64 грн у відповідності до вимог статті 42 ПК України, відтак вважається належним чином врученою.
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, серед іншого, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (підпункт 19-1.1.22); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (підпункт 19-1.1.45).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Оскільки, існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком податкового боргу, обліковими картками відповідача, як платника податків і зборів, та не спростована відповідачем, крім того, на даний час податкова заборгованість є узгодженою, суд вважає, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору підлягає погашенню у порядок та спосіб, передбачений ПК України.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про підтвердження наявності податкового боргу, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
VII. Розподіл судових витрат.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.
Стягнути на користь Головного управління ДПС у м. Києві кошти платника податків ОСОБА_1 у сумі податкового боргу у розмірі 60615,07 грн (шістдесят тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 07 копійок), з яких з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 56643,25 грн та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 3971,82 грн
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління ДПС у м. Києві, місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м.Київ, 04116; код ЄДРПОУ 44116011.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.05.2025.
Суддя К.В.Мінаєва