30 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/2144/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач), у якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в частині нарахування та виплати за період з квітня 2022 року по квітень 2023 року належних, з урахуванням проведених раніше виплат, сум грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, обчисленім із розмірів посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених з урахуванням п. 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року) за період з 11.04.2023 року по 11 жовтня 2023 року включно, в розмірі 333230,19 грн.
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (в частині нарахування та виплати за період з квітня 2022 року по квітень 2023 року належних, з урахуванням проведених раніше виплат, сум грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, обчислених із розмірів посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених з урахуванням п. 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року) за період з 11.04.2023 року по 11 жовтня 2023 року включно, в розмірі 333230,19 грн.
3. Стягнути з відповідача розмір сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви.
Позивач вказує, що відповідачем, у порушення строків розрахунку при виключенні позивача із списків особового складу та всіх видів забезпечення 10.04.2023 року проведено остаточний розрахунок у зв'язку із звільненням лише 08.03.2025, відтак просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
10.04.2025 року до суду через систему «Електронний суду» відповідачем подано відзив, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив про відсутність підстав для застосування відповідальності, передбаченої статтями 116, 117 КЗпП. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та перебував на всіх видах грошового забезпечення.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 10 квітня 2023 року №327-ОС позивача, звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 05.04.2023 №317-ОС за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 10.04.2023. (а.с.14).
При звільненні з військової служби з позивачем остаточний розрахунок було проведено не у повному розмірі.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 року у справі № 260/5725/24 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), яка полягає у не застосуванні п. 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, при обчисленні ОСОБА_1 в період з квітня 2022 року по квітень 2023 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1,14 вказаної постанови.
Зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) провести перерахунок та доплату ОСОБА_1 за період з квітня 2022 року по квітень 2023 року належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, обчислених із розмірів посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених з урахуванням п. 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" "Про державний бюджет України на 2023 рік" на відповідні тарифні коефіцієнти.
На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем 08.03.2025 року виплачено належне при звільненні грошове забезпечення в розмірі 137906,91 грн, що підтверджується випискою з банку (а.с.13).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України, (в редакції Закону України "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX ), чинній на час звернення із позовом, у разі невиплати звини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
З 19.07.2022 за затримку виплати належних сум при звільненні звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за весь час затpимки по день фактичного розpахунку але не більше ніж за шість місяців.
Позивач виключений зі списків НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України 10.04.2023 року. Та, як встановлено судом, фактичний розрахунок (виплату всіх належних йому при звільненні сум) відповідач здійснив 08.03.2025 року.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Саме в цей день (день звільнення, або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі статті 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити звільненому працівнику всі суми, що належать йому від підприємства. А тому строк затримки по виплаті заробітної плати слід рахувати з 11.04.2023, оскільки відповідальність за порушення зазначених норм починається з наступного дня після не проведення зазначених виплат.
За змістом статті 116, 117 КЗпП України виплата усіх коштів не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Відтак, з урахуванням приписів ч.1 ст.117 КЗпП України, позивач має право на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 11.04.2023 по 10.10.2023, тобто за 6 місяців (183 календарних дені).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 визначено, що у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Пунктом 4 вказаної Постанови визначено які складові при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються.
Згідно даних розрахункових листів за лютий 2023 року та березень 2023 року ОСОБА_1 за останні два календарні місяці служби, що передують перед місяцем звільнення з військової служби встановлено, що за лютий 2023 року (28 календарних днів) грошове забезпечення позивача, виходячи з виплат грошового забезпечення які мають постійних характер (без урахування додаткової винагороди) склало 27588,50 грн та за березень 2023 року (31 календарний день) склало 27588,50 грн. Відтак, розмір середньоденного грошового забезпечення позивача становить 935,20 грн ((27588,50 +27588,50):59).
Таким чином, з врахуванням викладеного, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має бути виплачений позивачу за період з 11.04.2023 по 10.10.2023 року у розмірі 171141,60 грн (183 календарних днів х 935,20 грн).
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем для звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3332,30 грн від 25.03.2025 р. Оскільки адміністративний позов задоволено частково, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1711,42 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 90, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.04.2023 по 10.10.2023 року у розмірі 171141,60 (сто сімдесят одна тисяча сто сорок одна гривня 60 копійок) грн
У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1711,42 грн (одна тисяча сімсот одинадцять гривень 42 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору