29 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/748/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Закарпатській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Харківській області), яким просить:
1) Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 071750000064 від 23.12.2024 року Про відмову у перерахунку пенсії - перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" - ОСОБА_1 ;
2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 06.05.1991 року по 14.07.2023 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, на підставі довідок, виданих Закарпатською митницею від 17.12.2024 року № 77-22/33-1411 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 17.12.2024 року № 77-22/33-1412 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, починаючи з 18.12.2024 року (дати звернення із відповідною заявою), та здійснити перерахунок і виплату мені пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області, є пенсіонером за віком, пенсія призначена на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.12.2024 року, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, наявністю страхового стажу понад 47 років і стажу роботи в митних органах на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 року понад 20 років, позивач звернувся із заявою за № 11776 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як до територіального органу Пенсійного фонду України, за місцем своєї реєстрації, про переведення з пенсії за віком, призначеної згідно із законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) згідно пунктів 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення".
До заяви були долучені паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, трудова книжка НОМЕР_1 від 08.01.1980 року і вкладиш до неї НОМЕР_2 від 01.07.2021 року, довідки Закарпатської митниці за № 77-22/33-1411 від 17.12.2024 року та № 77-22/33-1412 від 17.12.2024 року.
За принципом екстериторіальності заява позивача була розглянута територіальними органами Пенсійного фонду України - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 23.12.2024 року № 071750000064, яким відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Підставою для відмови у перерахунку пенсії стало те, що за результатами розгляду поданих документів, зокрема трудової книжки НОМЕР_1 , позивач з 06.05.1991 року по 14.07.2023 року працював в органах митної служби, однак за твердженням ГУ ПФУ в Харківській області станом на 01.05.2016 року, йому не було встановлено ранг державного службовця відповідно до Закону № 889-VІII, а тому період роботи з 06.05.1991 року по 14.07.2023 року не можливо зарахувати до стажу державного службовця.
З такими висновками ГУ ПФУ в Харківській області позивач не погоджується і вважає його необгрунтованим та безпідставним, як таке, що не враховує усіх обставин, що дають йому право для зарахування періоду роботи в митних органах на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723- XII.
У зв'язку з чим, спірне рішення є протиправним та підлягає скасування в судовому порядку.
Ухвалою судді від 06.02.2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.02.2025 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Закарпатській області, зі змісту якого, не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві, виходячи з наступного.
18.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу».
Розглянувши документи подані для перерахунку пенсії позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності), відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до записів у трудовій книжці з 06.05.1991 року по 14.07.2023 року ОСОБА_1 працював у органах митної служби. 08.06.1998 року йому присвоєне персональне звання «Інспектор митної служби ІІ-рангу», з 20.03.2005 року - «Інспектор митної служби І-рангу», 21.06.2006 року радник митної служби 2-рангу, 24.12.2013 року радник податкової та митної служби 2-рангу, 10.07.2020 року радник митної служби 2-рангу. Зміст записів трудової книжки ОСОБА_1 свідчать про те, що в період роботи позивача на посадах у органах митної служби не встановлювався відповідний ранг державного службовця, а присвоювалися персональні звання радника митної служби.
Відтак, періоди роботи на митниці на посадах, у період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Відзиву на позовну заяву відповідачем 2 у встановлений судом строк не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
18.12.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Харківській області № 071750000064 від 23.12.2024 року позивачу було відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», за відсутності необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України - 20 років.
Зі змісту спірного рішення, пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723) за певних умов. А саме, на призначення пенсії за Законом №889 у порядку, визначе ному для осіб, які мають не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, можуть розраховувати: особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII (станом на 01.05.2016 року працювали на посадах державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ви значених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII, мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року.
Станом 01.05.2016 року заявнику не встановлено ранг державного службовця відповідно до Закону № 889-VIII, тому періоди роботи з 06.05.1991 року по 14.07.2023 року не можливо зарахувати до стажу державного службовця.
Вважаючи рішення відповідача 2 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з 01.05.2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, якщо особа має стаж на посаді державної служби більше 20 років, то має право на призначення пенсії за віком згідно із ст.37 Закону №3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Як визнається сторонами, відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 08.01.1980 року, трудової книжки НОМЕР_1 від 08.06.1995 року та вкладиша до трудової книжки НОМЕР_2 від 01.07.2021 року, позивач працював на різних посадах в митних органах, зокрема, в період 06.05.1991 року - 09.04.1997 року - інспектор, старший інспектор, головний інспектор, заступник начальника відділу Ужгородська митниця; 09.04.1997 року - 30.06.2005 року старший інспектор, головний інспектор, заступник начальника відділу Карпатська регіональна митниця; 01.07.2005 року - 22.10.2010 року головний інспектор, головний інспектор сектора митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста "Ужгород", головний інспектор сектора митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ужгород" Ужгородська митниця; 22.10.2010 року - 04.06.2013 року старший інспектор сектору митного оформлення № 2 відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ужгород", головний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста Ужгород Чопська митниця; 04.06.2013 року - 01.02.2015 року головний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста "Ужгород", головний державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного посту "Ужгород", головний державний інспектор відділу митного оформлення № 4 митного посту "Ужгород" Чопська митниця Міндоходів; 01.02.2015 року - 07.12.2019 року головний державний інспектор відділу митного оформлення № 4 митного посту "Ужгород", головний державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного посту "Ужгород" Закарпатська митниця ДФС; 08.12.2019 року - 30.06.2021 року головний державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста "Ужгород", головний державний інспектор відділу №4 митного поста "Ужгород", головний державний інспектор відділу митного оформлення № 4 митного поста "Ужгород" Закарпатська митниця Держмитслужби; 01.07.2021 року - 14.07.2023 року головний державний інспектор відділу митного оформлення № 4 митного поста "Ужгород-автомобільний" Закарпатська митниця.
Отже, з 06.05.1991 року позивач працював на посадах у митних органах України, які змінювали назву з подальшим їх правонаступництвом, де відповідно до займаних посад і стажу роботи, йому присвоювались персональні та спеціальні звання.
Так, пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що ним визначаються посади і органи, час роботи, в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Відповідно до статті 408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11.07.2002 року № 92-IV) (далі - МК України) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, згаданим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Згідно із частиною 1 статті 413 МК України у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Відповідно до частин 1, 2 статті 569 МК України (у редакції Закону від 13.03.2012 року № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відповідно до частини 1 статті 588 МК України (у редакції Закону від 13.03.2012 року № 4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
Частиною 1 статті 588 МК України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013 року) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", передбачались і у редакціях Митного кодексу України від 11.07.2002 року (про що зазначено вище) та від 12.12.1991 року (зокрема, ч.3 ст.154 МК України у редакції Закону № 1970-XII).
Відповідно до ст.573 МК України, посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання: 1) дійсний державний радник податкової та митної справи; 2) державний радник податкової та митної справи I рангу; 3) державний радник податкової та митної справи II рангу; 4) державний радник податкової та митної справи III рангу; 5) радник податкової та митної справи I рангу; 6) радник податкової та митної справи II рангу; 7) радник податкової та митної справи III рангу; 8) інспектор податкової та митної справи I рангу; 9) інспектор податкової та митної справи II рангу; 10) інспектор податкової та митної справи III рангу; 11) інспектор податкової та митної справи IV рангу; 12) молодший інспектор податкової та митної справи.
Положення про спеціальні звання посадових осіб митних органів, порядок присвоєння цих звань та їх співвідношення з рангами державних службовців, а також розміри надбавок до посадового окладу за спеціальні звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Поставною Кабінету Міністрів України "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" від 20.04.2016 року № 306 встановлено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб митних органів, відповідно до яких: - дійсний державний радник митної служби 1 ранг державного службовця; - державний радник митної служби I рангу 2 ранг державного службовця; - державний радник митної служби II рангу 2 ранг державного службовця; - державний радник митної служби III рангу 3 ранг державного службовця; - радник митної служби I рангу 4 ранг державного службовця; - радник митної служби II рангу 5 ранг державного службовця; - радник митної служби III рангу 6 ранг державного службовця; - інспектор митної служби I рангу - 7 ранг державного службовця; - інспектор митної служби II рангу - 8 ранг державного службовця; - інспектор митної служби III рангу 9 ранг державного службовця; - інспектор митної служби IV рангу 9 ранг державного службовця; - молодший інспектор митної служби 9 ранг державного службовця.
Таким чином, в органах державної митної служби присвоюються спеціальні звання, які прирівнюються до відповідного рангу державного службовця, які неодноразово були присвоєні позивачу, що підтверджується записами його трудових книжок від 08.01.1980 року та від 08.06.1995 року, вкладиша до трудової книжки.
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 року у справі № 21-275а13 вказано, що аналіз положень ст.37 Закону № 3723, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723.
Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 року (справа № 586/965/16-а) та від 18.03.2021 року (справа № 500/5183/17).
Крім того, матеріали справи містять надані Закарпатською митницею Довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби від 17.12.2024 року № 7.7-22/33-1412 та Довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 17.12.2024 року № 7.7-22/33-1411, з якої вбачається, що у позивача наявна надбавка за вислугу років (50%) за стаж державної служби 38 років.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що посадові особи в митних органах, митній службі, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах України має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723, а відтак з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, позивач має право на пенсію за віком на підставі положень статті 37 Закону №3723-XII.
З огляду на викладене, посилання відповідачів про те, що період роботи в митній службі, під час перебування на якій були присвоєні персональні та спеціальні звання не зараховується до стажу роботи на посадах державної служби є неправомірними, а тому оскаржене рішення від 23.12.2024 року № 071750000064 підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача 1 зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 06.05.1991 року по 14.07.2023 року та перевести позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, на підставі довідок, виданих Закарпатською митницею від 17.12.2024 року № 77-22/33-1411 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 17.12.2024 року № 77-22/33-1412 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, починаючи з 18.12.2024 року (дати звернення із відповідною заявою), та здійснити перерахунок і виплату мені пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, 01.05.2016 року набув чинності Закон №889-VIII, згідно із ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, спірним рішенням позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з підстав не зарахування роботи у митних органах до стажу держаної служби у зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача 1 перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII з 18.12.2024 року, на підставі довідок Закарпатської митниці, є передчасними, оскільки період роботи ще не зарахований до стажу державної служби позивача, а матеріали справи не містять доказів того, що за цим рішенням суду пенсійний орган здійснить перерахунок пенсії без врахування зазначеного вище.
Разом з тим, суд враховує ту обставину, що в силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 року № 25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про переведення на пенсію державного службовця визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду такої заяви.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача 2 зарахувати періоди роботи позивача у митних органах України до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію, згідно із Законом України "Про державну службу" та повторно розглянути заяву від 18.12.2024 року про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань, оскільки саме протиправні дії цього відповідача слугували зверненню позивача до суду з цим позовом.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх код ЄДРПОУ 14099344), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.12.2024 року № 071750000064.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 у митних органах України до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, що дає право на пенсію, згідно із Законом України "Про державну службу" та повторно розглянути заяву від 18.12.2024 року про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті