30 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/8866/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася у суд з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про утримання надміру виплачених сум пенсії за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року у розмірі 112200,00грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем безпідставно утримано з її пенсії суми, що підлягали виплаті з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року по 10200,00 грн щомісячно. Уважає, що рішення про утримання надміру сплачених кошті, яке їй не було надіслано, підлягає скасуванню, оскільки будь-яких зловживань з її боку не було.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
20 травня 2025 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №240/5916/22 з 17 липня 2018 року проведено перерахунок пенсії, з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 гривень. Зазначає, що розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого до пенсії на виконання рішення суду з 01 січня 2024 року розраховано з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в сумі 1600 грн, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду та становить 3200,00 грн (1600,00 грн х 2). Виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням з 17 липня 2018 року по 30 листопада 2024 року, може бути проведена за умови надходження відповідного бюджетного фінансування до Пенсійного фонду України.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію за віком.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №240/5916/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити із 28 жовтня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання зазначеного рішення відповідачем проведено нарахування та виплату пенсії позивачу з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення. За період з 28 жовтня 2021 року по 30 листопада 2024 року сума відповідної доплати визначена як заборгованість.
Уважаючи, що зменшення розміру пенсії з 01 грудня 2024 року обумовлено рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсії за період з 01 січня 2024 року по 30 листопада 2024 року в розмірі 112200,00грн, позивач подала цей позов до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон України № 796-XII).
Із 17 липня 2018 року статті 39 Закону України № 796-XII має такий зміст:
«Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення
Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати».
Як установлено судом, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №240/5916/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Отже, право позивача на одержання підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно Закону про Державний бюджет України на відповідний рік) підтверджено судовим рішенням.
Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України №1058-IV.
Згідно з частиною 1 названої правової норми суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695 (далі - Порядок №6-4).
Відповідно до пункту 2 названого Порядку переплата пенсії - сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Згідно з пунктом 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
На обґрунтування позовних вимог, позивач указує, що відповідач прийняв рішення про стягнення з її пенсії надміру виплачених сум, оскільки у грудні 2024 року отримала меншу суму пенсії.
Надаючи оцінку наведеному твердженню, суд зауважує на таке.
Зменшення відповідачем суми доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України № 796-XII, зумовлене приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Відповідно до статті 8 названого Закону установлено, що у 2024 році розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 гривень.
Саме застосування такої розрахункової величини при обчисленні доплати до пенсії за грудень 2024 року обумовило звернення суми до виплати, що підтверджується наданим відповідачем розпорядженнями про перерахунок пенсії.
Відтак, з набранням чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінено правове регулювання правовідносин щодо проведення нарахування та виплати доплати до пенсії за проживання в зоні радіоактивного забруднення, які також унормовані статтею 39 Закону України 796-XII.
Однак такі дії можуть бути оскаржені в порядку судового контролю згідно вимог статті 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №240/5916/22.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що твердження позивача про зменшення розміру пенсії через прийняття ГУ ПФУ в Житомирській області рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсії спростовано матеріалами пенсійної справи, оскільки таке рішення взагалі не приймалося.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
30.05.25