про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2025 року м. Житомир справа № 120/4925/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому з 28.02.2022 по 31.12.2022 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити з 28.02.2022 по 31.12.2022 перерахунок та виплату грошового забезпечення йому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому з 01.01.2023 по 20.05.2023 основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2023 по 20.05.2023 перерахунок та виплату грошового забезпечення йому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2023 для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки із урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 та 01.01.2023 з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року адміністративну справу №120/4925/25 передано за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2025 року справу №120/4925/25 передано судді Нагірняку М.Ф.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність нормам статей 160 - 161 КАС України, суд встановив, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
В частині 1 статті 122 КАС України закріплено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Водночас положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належних їм коштів у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.07.2024 (справа № 990/156/23) зробила висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною 5 статті 122 КАС України.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Норми статті 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Таким чином, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як свідчать матеріали позовної заяви, ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії Відповідача та зобов'язати його нарахувати і виплатити йому спірні виплати, починаючи з 28 лютого 2022 року по 20 травня 2023 року, тоді як позов подано 07 квітня 2025 (дата штампу на конверті, в якому надійшов адміністративний позов), тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Суд зазначає, що грошове забезпечення є щомісячними платежами, а тому про ймовірне порушення свого права Позивач мав можливість та повинен був дізнатися за спірний період кожний наступний місяць окремо.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження поважності причин пропуску встановленого строку звернення до суду.
Згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду Позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частина 1 статті 123 КАС України передбачає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліку шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із документальним підтвердженням поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк