про зупинення провадження у справі
30 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/792/25
категорія 111031200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглядаючи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000285530704 від 10.12.2024.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що товариством розраховано та сплачено орендну плату за землю у відповідності до договору оренди землі № 80 від 01.07.2019 та положень п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
При цьому, посилаючись на правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №911/1583/23, вказує, що застосування пункту 284.4 статті 284 ПК України є імперативною нормою, тому у випадку, коли сторони не внесли відповідні зміни до договору, такі обставини не спростовують необхідності застосування пункту 284.4 статті 284 ПК України до спірних правовідносин, за наявності за встановленими обставинами цієї справи відповідних правових підстав. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії (пункт 30.3 статті 30 ПК України).
Враховуючи, що товариство є гірничодобувним підприємством та згідно із договором оренди землі № 80 від 01.07.2019 земельна ділянка, надана для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, з огляду на наведену правову позицію, вважає, що товариство у період липень 2019 - грудень 2023 мало сплачувати орендну плату у розмірі 25 відсотків від розміру орендної плати, встановленої договором, як це передбачено п.284.4 статті 284 ПК України.
Оскільки у вказаний період товариство не скористалось даною податковою пільгою, вважає, що мала місце переплата по орендній платі, тому товариством було подано уточнюючі розрахунки, якими зменшено розмір орендної плати за землю всього у сумі 6619219,27 грн.
Водночас, в ході перевірки податковим органом не було враховано дані розрахунки та зроблено висновок про безпідставне зменшення нарахування орендної плати за землю, що й стало підставою для прийняття оспорюваного рішення.
Головне управління ДПС у Житомирській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Вважає, що товариство мало сплачувати орендну плату у розмірі, який був встановлений у договорі оренди землі № 80 від 01.07.2019. Звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.01.2022 у справі №905/83/21 та зазначає, що даний договір оренди укладений 01.07.2019, тобто після спливу 1 року та 6 місяців після набрання чинності змін до ПК України, а саме доповнення статті 284 пунктом 284.4.
На думку відповідача, орендар (ТОВ «Тригірський маєток») мав можливість і повинен був знати та на власний розсуд використати чи не використати під час укладання договору оренди землі приписи вказаного пункту ПК України, що, вочевидь, і було ним зроблено. При цьому, додаткових угод до договору щодо внесення змін в частині розміру орендної плати сторонами не укладалось.
На підставі викладеного ГУ ДПС у Житомирській області вважає, що податкове повідомлення-рішення від 10.12.2024 №000285530704 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» в загальні сумі 8 274 024,09 грн. (6 619 219,27 грн. за податковими зобов'язаннями та 1 654 804,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) винесено правомірно.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій, серед іншого, наголошено, що норма п.284.4. ст.284 ПУ України чітко і беззастережно визначає розмір орендної плати за оренду земель державної та комунальної власності для гірничодобувних підприємств. При цьому імперативні положення ПК України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати.
Застосування наведеної норми п.284.4. ст.284 ПК України не залежить від волевиявлення сторін і не вимагає внесення змін до договору оренди. Навіть якщо припустити необхідність внесення змін до договору оренди, в разі відмови від внесення таких змін поведінка сторін була б неправомірною, оскільки норма п.284.4. ст.284 ПК України не передбачає її застосування на розсуд сторін.
Вказує, що норми пункту 284.4 статті 284 ПК України застосовуються безпосередньо контролюючими органами, визначеними у статті 41 цього Кодексу, під час справляння податку у вигляді плати за землю і визначенні суми конкретного податкового зобов'язання.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 20 лютого 2025 року о 14:50 із повідомленням учасників справи про його проведення.
У судовому засіданні 20.02.2025 закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті на 10.03.2025.
В судовому засіданні 10.03.2025 розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, про що ухвалено рішення, яке відображено у протоколі судового засідання від 10.03.2025.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025 включно, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 правосуддя не здійснювала у зв'язку із проходженням навчання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши пояснення сторін, докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом, на підставі направлень від 06.11.2024 №№4750, 4751, 4752 виданих Головним управлінням ДПС у Житомирській області посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та пункту 82.2 статті 82 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДПС від 04.11.2024 №2656-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Тригірський маєток» щодо дотримання вимог податкового законодавства в частинні визначення податкового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період липень 2019 - грудень 2023.
Проведеною перевіркою з питань дотриманням вимог податкового законодавства з нарахування орендної плати за земельну ділянку площею 15,2400 га, розташовану за адресою: Житомирська область, Житомирський р-н, на території Тетерівської сільської ради (за межами населених пунктів), з кадастровим номером земельної ділянки - 1822080600:04:000:1580 за період липень 2019 - грудень 2023 встановлено її заниження всього у сумі 6619219,27 грн., що є порушенням п. 288.1, п. 288.4, п. 288.5 ст. 288 ПК України.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 10.12.2024 №000285530704 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» в загальні сумі 8 274 024,09 грн. (6 619 219,27 грн. за податковими зобов'язаннями та 1 654 804,82 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Як видно із матеріалів справи, Житомирська обласна державна адміністрація та ТОВ «Тригірський маєток» уклали договір оренди землі № 10 від 01.07.2019, зазначивши, зокрема у договорі:
«8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, розмір якої становить:,
3% відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки перший рік. а саме 1125597,93 грн (один мільйон сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 93 коп) на рік;
4% відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки другий рік. а саме 1500797,24 грн (один мільйон п'ятсот тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 24 коп ) на рік;
5% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки третій рік. а саме 1875996,55 грн (один мільйон вісімсот сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень 55 коп ) на рік;
6% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки четвертий рік, а саме 2251195,86 грн (два мільйони двісті п'ятдесят одна тисяча сто дев'яносто п'ять гривень 86 коп.) на рік;
7% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки п'ятий рік, а саме 2626395,17 грн (два мільйони шістсот двадцять шість тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 17 коп.) на рік;
8% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки шостий рік. а саме 3001594,48 грн (три мільйони одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири гривні 48 коп ) на рік;
9% відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в подальшому а саме 3376793,79 грн (три мільйони триста сімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто три гривні 79 коп.) на рік.
Орендар сплачує плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін до кінця календарного року, в якому договір оренди земельної ділянки був підписаний.
9. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата сплачується рівними частками орендарем земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем (звітного) податкового місяця».
Після набрання чинності п.24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, земельна ділянка, що передана позивачу в оренду, перейшла з державної до комунальної власності, а тому орендодавцем за договором наразі є Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області.
16.04.2024 року ТОВ «Тригірський маєток» подано уточнюючі розрахунки за період липень 2019 - грудень 2023, якими зменшено розмір орендної плати за землю всього у сумі 6619219,27 грн.
Також 15.05.2024 позивач надіслав на адресу Головного управління ДПС у Житомирській області та до відома Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області повідомлення №1/5/2024, де вказував, що подальше нарахування та сплата орендної плати за землю буде здійснюватись товариством згідно із вимогами п.284.4 ст.284 ПК України, а саме у розмірі 25 відсотків від розміру плати, визначеної п.8 договору оренди землі № 10 від 01.07.2019.
Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області 21.05.2024 надіслала на адресу ТОВ «Тригірський маєток» претензію №1 щодо несвоєчасної сплати орендної плати за договором оренди землі № 10 від 01.07.2019, а саме за період 31.01.2021 по 01.04.2024 у сумі 5 510 238,28 грн. Додатково зазначила, що вказана плата має вноситись у розмірі, визначеному п.8 договору оренди землі.
Також 19.06.2024 Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулась із листом №437 до Головного управління ДПС у Житомирській області щодо проведення перевірки платника податків ТОВ «Тригірський маєток» для встановлення факту порушення податкового законодавства та стягнення заборгованості з орендної плати з юридичних осіб.
Серед іншого, рада зазначила, що даний договір оренди укладений 01.07.2019, тобто після спливу 1 року та 6 місяців після набрання чинності змін до ПК України, а саме доповнення статті 284 пунктом 284.4, тому ТОВ «Тригірський маєток» мав можливість і повинен був знати та на власний розсуд використати чи не використати під час укладання договору оренди землі приписи вказаного пункту ПК України.
Отже, з наведеного слід резюмувати, що ТОВ «Тригірський маєток» вважає можливим застосування податкової пільги, встановленої п.284.4 ст.284 ПК України без внесення змін до договору оренди землі, хоча інша сторона договору Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області не погоджується із такою позицією позивача.
Суд враховує, що договір оренди землі є різновидом договору найму (оренди), відносини з якого регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України). Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Сторонами такого договору є орендодавець, який реалізує повноваження власника земельної ділянки, і орендар - суб'єкт цивільного права, який отримує можливість використовувати земельну ділянку для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором.
Визначення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності як обов'язкового платежу, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), визначення плати за землю як загальнодержавного податку, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України), визначення земельної ділянки, наданої в оренду, як об'єкта оподаткування (пункт 288.3 статті 288 ПК України) не можуть впливати на правову природу відносин оренди землі, а мають технічний характер і спрямовані на запровадження обліку і справляння орендної плати за правилами ПК України.
Регулювання, за якого плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (пункт 288.3 статті 288 ПК України), також не змінює цивільно-правової природи договору оренди землі.
Зазначені висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23, пункти 90, 91), згідно з якими договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами; особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються; так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23, пункти 109, 110) сформульований висновок щодо належного способу захисту орендодавця. У випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності: він вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми. Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Щодо належного способу захисту орендаря колегія суддів звертає увагу на те, що якщо орендодавець звернувся з позовом до суду з вимогою про стягнення орендної плати в розмірі, з яким орендар не погоджується, то орендар має доводити, що насправді розмір орендної плати є меншим, в цьому судовому процесі. Якщо ж орендодавець вимагає від орендаря сплати орендної плати в розмірі, з яким орендар не погоджується, але орендодавець не звертається до суду з позовом про стягнення коштів, то задля задоволення інтересу у правовій визначеності орендар може звернутися до суду з позовом про відсутність в орендодавця права вимагати сплати орендної плати в розмірі більшому, ніж вважає правильним орендар (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (провадження № 14-143цс20, пункти 32- 34)).
У постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі №918/297/24 застосовано дану позицію й у випадку внесення змін до ПК України щодо порядку визначення розміру орендної плати за землю.
Отже, саме у господарському спорі між орендодавцем та орендарем має бути встановлено, чи правомірними були дії орендаря щодо сплати орендної плати не у розмірі, встановленому у договорі оренди земельної ділянки, а у розмірі із застосуванням п.284.4 ст.284 ПК України.
Додатково слід врахувати, що у даній справі обставини справи не є подібними, до обставин, встановлених судами при розгляді справи №911/1583/23, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги.
Різниця полягає у даті укладення договорів оренди земельної ділянки щодо внесення змін до ПК України (п.284.4 ст.284 ПК України), зокрема у справі №911/1583/23, такий договір укладено до внесення таких змін, тоді як у розглядуваній справі після внесених змін, що також підлягає оцінці саме у господарському спорі між сторонами даного договору.
Як встановлено судом із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/201/25, де з позовом звернувся заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" 6619219,27 грн. орендної плати за період 2019-2023 рр.
Ухвалою від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління ДПС у Житомирській області.
Отже, на думку суду, саме при розгляді Господарським судом Житомирської області справи №906/201/25 має бути вирішено спір між сторонами договору оренди землі № 10 від 01.07.2019 щодо належного розміру орендної плати, яку мав вносити орендар, шо, в свою чергу, матиме безпосередній вплив на розгляд даної адміністративної справи.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналіз наведеної правової норм свідчить, що суд має зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої і набрання відповідним судовим рішенням чинності.
Ця підстава виникає тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, суд вважає, що постановлення рішення у даній адміністративній справі можливо після розв'язання господарського спору між сторонами договору оренди землі № 10 від 01.07.2019 щодо належного розміру орендної плати, яку мав вносити орендар, тобто існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №906/201/25, що розглядається в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, наявні підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №906/201/25.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Зупинити провадження в адміністративній справі № 240/792/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням в справі №906/201/25.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.А.Шуляк