про відмову у роз'ясненні судового рішення
30 травня 2025 року м. Житомир справа №240/25672/24
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.10.2024 № 648/06-30-24-10/ НОМЕР_1 про анулювання його реєстрації, як платника єдиного податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити з 30.09.2024 його реєстрацію, як платника єдиного податку третьої групи, в Реєстрі платників єдиного податку.
На обґрунтування заявлених позовних вимог фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначив, що з 03.02.2022 він здійснює свою діяльність за спрощеною системою оподаткування - 3 група єдиного податку, за ставкою 5% податку до доходу, без реєстрації ПДВ, що підтверджується відповідним Витягом від 04.02.2022 №4206 з реєстру платників єдиного податку. Однак, на підставі п. 299.11 ст. 299 ПК України Головне управління ДПС у Житомирській області 09.09.2024 провело камеральну перевірку щодо порушення ним умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за наслідками якої встановило наявність у нього податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 цього ПКУ, на кожен перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в розмірі 47969,75 гривень за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб (код платежу 18050400)". Зазначене стало підставою для прийняття рішення від 30.09.2024 №648/06-30-24-10 про анулювання його реєстрації, як платника єдиного податку та виключення його із реєстру платника податків реєстру платників єдиного податку. Позивач зауважує, що рішення від 30.09.2024 №648/06-30-24-10 про анулювання його реєстрації, як платника єдиного податку було складене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області із суттєвими порушеннями норм чинного податкового законодавства, а тому він звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2024, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/25672/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Ухвалою судді від 07 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №240/25672/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
09 травня 2025 року до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№ 38032/25), в якій позивач просив зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.10.2024 №648/06-30-24-10/ НОМЕР_1 про анулювання його реєстрації, як платника єдиного податку, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/25672/24.
Ухвалою від 09 травня 2025 року заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.10.2024 № 648/06-30-24-10/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням суду у справі №240/25672/24.
19 травня 2025 року до суду від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшла заява про роз'яснення ухвали від 09 травня 2025 року про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24, в якій управління просило роз'яснити йому процедуру зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про анулювання платника єдиного податку від 03.10.2024 №648/06-30-24-10/ НОМЕР_1 шляхом повернення (включення) до Реєстру платників єдиного податку, а також роз'яснити дату, з якої підлягає зупиненню дія вказаного рішення.
На обґрунтування поданої заяви Головне управління ДПС у Житомирській області вказало, що Податковим кодексом України не передбачено терміну "зупинити дію рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку", оскільки особа може бути або включена до реєстру платників єдиного податку, або виключена (анульована) з реєстру. Відтак, управління зазначило, що у зв'язку із відсутністю механізму зупинення дії рішення про анулювання платника єдиного податку, визначеного нормами чинного законодавства, єдиний можливий спосіб виконати ухвалу від 09.05.2025 у справі №240/25672/24 є повернення (включення) позивача до Реєстру платників єдиного податку. На переконання управління, вказані дії є вирішенням спору по суті, оскільки однією із позовних вимог по справі №240/25672/24 є зобов'язання Головного управління ДПС у Житомирській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи в Реєстрі платників єдиного податку. Вказане зумовило необхідність в роз'ясненні зазначеної ухвали про забезпечення позову.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Отже, судове рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Подібної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так, в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі №826/878/17 останнім зазначено, що рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Таким чином, аналізуючи зміст положень статті 254 КАС України слід зазначити, що роз'яснення судом ухваленого ним рішення має на меті усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що в свою чергу перешкоджає його належному виконанню.
Судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Із резолютивної частини ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає. Суть резолютивної частини цієї ухвали є ясною та не двозначною. Відтак, вказане судове рішення є конкретним і зрозумілим, а тому не потребує роз'яснення.
В поданій до суду заяві про роз'яснення ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24 відповідач не зазначає, в чому саме полягає незрозумілість та нечіткість цієї ухвали, як і не зазначає, у чому саме текст ухвали викликає труднощі для розуміння.
Фактично відповідач звернувся до суду за роз'ясненням ухвали від 09.05.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24 не з підстав незрозумілості змісту певних частин цієї ухвали, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення порядку та способу виконання цієї ухвали, та у поданій заяві просить зазначити, як необхідно виконувати дану ухвалу, що за своєю суттю, не є роз'ясненням її змісту. Відтак, в даному випадку не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач бажає отримати роз'яснення щодо порядку та способу виконання ухвали від 09.05.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24, натомість, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення саме змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.08.2018 року №808/1298/15, від 01.09.2020 №806/984/18, від 20.01.2021 №360/3711/19.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява Головного управління ДПС у Житомирській області про роз'яснення ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24 є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Головному управлінню ДПС у Житомирській області у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 про забезпечення позову в адміністративній справі №240/25672/24 .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович