про продовження строку залишення позовної заяви без руху
29 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/13225/24
категорія 111060000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 позовом, в якому просить:
- визнати податкову вимогу Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу з ЄСВ № Ф-234163-51У від 24 лютого 2021 року на суму 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки), нарахованого ОСОБА_1 як фізичній особі - підприємцю, протиправною;
- скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу з ССВ № Ф-234163-51 У від 24 лютого 2021 року на суму 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки), нарахованого платнику податків ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю на суму 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки) з коригуванням нарахувань в інтегрованій картонці даних платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 37788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки).
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зі змісту ухвали встановлено, що для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду
- клопотання (нового) про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.
Від позивача через відділ документального забезпечення 23.05.2025 надійшла заява про усунення недоліків та заява про поновлення строку звернення до суду. У вказаній заяві позивач зазначає, що 17.09.2021 не міг отримати вимогу, оскільки здійснював вантажні перевезення та підпис на поштовому повідомленні не його.
Дослідивши подане клопотання, суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до вимог частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд також звертає увагу, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.07.2024, про що свідчить відмітка на поштовому конверті та оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), що винесена 24.02.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що підпис на поштову повідомленні не його, оскільки вказані обставини можливо встановити після проведення відповідної експертизи. Суд оцінки таким доказам не надає, оскільки не має відповідної компетенції.
Також, щодо посилання позивача на те, що 17.09.2021 він здійснював перевезення, про що свідчить довідка та товарно-транспортна накладна, суд зазначає наступне.
ТТН (товарно-транспортна накладна) - це основний спосіб документального оформлення автомобільних вантажоперевезень. Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" цей документ є підтвердженням легальності всіх видів перевезення вантажів.
Тобто, вказаний документ засвідчує легальність операцій між юридичними особами та може складатись як в день відвантаження так і в переддень. Тому, ТТН від 17.09.2021, в якій зазначено прізвище позивача не може свідчить про його неможливість отримати поштове відправлення.
Також, надана інформаційна довідка ТОВ "Прайм Тракс" від 10.04.2025 свідчить лише про те, що позивач, будучи працівником, здійснював перевезення. Однак, вказана довідка не може свідчити про те, що позивач був позбавлений можливості отримати поштове відправлення на протязі всього дня.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до наданої ОСОБА_1 довідки №6535 від 23.05.2024 позивач з 16.05.2024 по теперішній час перебуває на військові службі НОМЕР_1 . В свою чергу, той факт, що позивач з 16.05.2024 перебуває на військовій службі не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, позивач має подати нове клопотання, в якому вказати документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 06.05.2025.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає подальшому залишенню без руху, із встановленням позивачу нового строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- клопотання (нового) про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.
Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення з адміністративним позовом, зазначені в заяві про поновлення строку звернення до суду від 21.05.2025 (вх.№42108/25 від 23.05.2025).
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2025.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А.Шуляк