30 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/17045/23
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області), Державної казначейської служби України, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості пенсії в розмірі 391020 грн. 19 коп.;
- стягнути з Держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів Державного бюджету України на рахунок позивача заборгованість по пенсії з 01.12.2019 по 30.04.2023 у розмірі 391020 грн. 19 коп. одночасно, зобов'язавши відповідача здійснити розрахунок компенсації з зазначеної заборгованості відповідно до ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000, що підлягає стягненню разом зі стягненням заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №240/22662/22 ГУ ПФУ в Житомирській області здійснено перерахунок його пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 та нараховано доплату у розмірі 391020,19 грн. Станом на дату подання даного позову до суду ГУ ПФУ в Житомирській області вказану заборгованість по пенсії на користь позивача не сплатило, посилаючись на відсутність бюджетних коштів. Позивач вважає, що такими діями ГУ ПФУ в Житомирській області порушує його право на соціальний захист, тому звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 22.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача 25.07.2023 надійшов відзив ГУ ПФУ в Житомирській області на позовну заяву, в якому повністю не погодився з доводами позивача та зазначив, що виплата заборгованості буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідач Державна казначейська служба України своїм правом на подання відзиву не скористалася.
Відповідно до розпорядження керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи від 15.07.2024 №130 у зв'язку з призовом з 04.07.2024 судді В. Липи на військову службу, справу №240/17045/23 передано у провадження судді Черновій Г.В.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Чернової Г.В. від 17.07.2024 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розгляд справи розпочато спочатку.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі №240/22662/22, яке набрало законної сили 31.03.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2019 пенсії з урахуванням усіх складових та розміру грошового забезпечення відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" від 08.07.2022 року №33/26/118-347 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 за прирівняною посадою поліцейського, з урахуванням проведених виплат.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Житомирській області провело перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019. Сума доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.01.2023 становить 391020,19 грн.
Листом від 07.04.2023 №7256-6062/Л-02/8-2500/22 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про те, що виплата різниці між попередньо обчисленим розміром пенсії та виконання вищезазначеного рішення суду буде проводитися у порядку черговості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень.
Вважаючи, що ГУ ПФУ в Житомирській області порушено його права на соціальний захист, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.
Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Статтями 71, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.
За приписами ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Судом встановлено, що нарахована сума доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 в розмірі 391020,19 грн. позивачу не виплачена у зв'язку з тим, що кошти передбачені відповідною бюджетною програмою на дані цілі до територіального управління Пенсійного фонду України не надходили, а стягнення коштів з держави через Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України призведе до повторного стягнення тієї ж суми відшкодування.
У свою чергу, управління Пенсійного фонду України не наділене повноваженнями щодо самостійного розпорядження коштами фонду, а виконання рішення в частині виплати стане можливим в разі виділення коштів з Державного бюджету.
Згідно ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.
Окрім того, Кабінет Міністрів України з метою врегулювання питання погашення заборгованості, постановою від 03.09.2014 року № 440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною.
Відповідно п. 20 зазначеного Порядку погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення №28-2), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 Положення №28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); планує доходи та видатки коштів фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Згідно з п. 1 ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
З викладеного слідує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про зобов'язання Державну казначейську службу України подати звіт про виконання судового рішення, суд вказує таке.
Приписами ч. 5 ст.382 КАС України передбачено, що, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
У даному випадку, враховуючи відмову у задоволенні позову, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення, як просить позивач у окремій заяві, поданій до позову, відсутні.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646) про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
30.05.25