30 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/10584/24
категорія 113070200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - позивач, філія "ІГЗК" АТ "ОГХК") звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), у якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ №042866 від 30.04.2024 та ПШ №042868 від 30.04.2024.
В обґрунтування позову вказано, що за результатами рейдової перевірки вантажного автомобіля Renault К-440, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та вантажного автомобіля Renault К-440, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , які належать Акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", відділом з державного нагляду (контролю) у Житомирській області прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ №042866 від 30.04.2024 та ПШ №042868 від 30.04.2024 в сумі 17 000 грн. кожна.
Позивач стверджує, що оскаржувані постанови прийняті без врахування фактичних обставин справи, а тому підлягають скасуванню. Наголошує, що під час прийняття оскаржуваної постанови не було враховано, що позивач не є перевізником в розумінні чинного законодавства, вказані вантажні автомобілі забезпечують транспортування вантажів виключно для потреб "ІГЗК" АТ "ОГХК", не надаючи послуг стороннім суб'єктам господарювання, а тому позивач не може нести відповідальність згідно вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування вказує, що підставою для застосування до "ІГЗК" АТ "ОГХК" адміністративно-господарських штрафів згідно оскаржуваних постанов стало порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт.
Так, під час проведення перевірки 25.03.2024 транспортних засобів Renault К-440, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та Renault К-440, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , було виявлено здійснення перевезення вантажу транспортним засобом, обладнаним цифровим тахографом без наявності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Той факт, що вказані транспортні засоби обладнані цифровим тахографом підтверджується видруком з тахографа та не заперечується водіями у актах проведення перевірки №АР040172 від 25.03.2024 та №АР040249 від 25.03.2024, які містять пояснення водіїв із проставленням особистих підписів.
Перевезення вантажу здійснювалося згідно з ТТН від 25.03.2024 № 000669 та ТТН від 25.03.2024 №000670. Водіями були надані поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником у яких визначено філію «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», код ЄДРПОУ 39391950.
Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вважає, що приймаючи оскаржувані постанови, орган державного контролю діяв у межах, спосіб та на підставі повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позов задоволенню не підлягає.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в яких повністю заперечує проти доводів відповідача, що викладені у відзиві та зазначив, що долучені до відзиву товарно-транспортні накладні підтверджують факт здійснення перевезення вантажу в межах підрозділів одного суб'єкта господарювання, а саме філії «ІГЗК» АТ «ОГХК»: кар'єр № 9 - збагачувальна фабрика №3 «Лемня»; збагачувальна фабрика №3 - навантажувально- розвантажувальна база (ПРБ або НРБ). Тобто, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт" і не може нести відповідальність, передбачену статтею 60 цього Закону.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Встановлено, що 25.03.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки на 116 км автомобільної дороги М-21 "Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський" проводилася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) транспортних засобів за додержанням законодавства про автомобільний транспорт згідно Постанови КМ України №1567 від 08.11.2006 "Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок" (перевірок на дорозі).
Під час цієї рейдової перевірки були зупинені вантажний автомобіль Renault К-440, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та вантажний автомобіль Renault К-440, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , власник вказаних автомобілів - Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія". За результатами рейдової перевірки складено акти №АР040172 від 25.03.2024 та №АР040249 від 25.03.2024
У актах №АР040172 від 25.03.2024 та №АР040249 від 25.03.2024 вказано про відсутність на момент перевірки необхідних документів - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 , протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 та роздруківки даних роботи водія ОСОБА_1 за 25.03.2024, визначених положеннями Закону № 2344-ПІ та Порядку № 1567.
За матеріалами перевірки відділом з державного нагляду (контролю) у Житомирській області 27.08.2024 прийнято постанови про застосування адміністративно -господарського штрафу №042866 від 30.04.2024 у сумі 17000 грн. та №042868 від 30.04.2024 у сумі 17000 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погодившись із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Стаття 5 Закону № 2344-ІІІ визначає, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку.
У свою чергу, абзацом 7 статті 34 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж та інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону №2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
За результатами проведення рейдової перевірки транспортних засобів у актах №АР040172 від 25.03.2024 та №АР040249 від 25.03.2024 вказано про відсутність на момент перевірки необхідних документів - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 , протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 і роздруківки даних роботи водія ОСОБА_1 за 25.03.2024, визначених положеннями Закону № 2344-ПІ та Порядку № 1567.
Так, відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.4 Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення.
Слід зауважити, що наявний спірний випадок до таких не відноситься.
Відповідно до п. 6.1 Положення, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.
У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:
- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно із пунктом 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР (994_016) здійснюють періодичні інспекції.
Таким чином, при здійсненні визначених законодавцем відповідних вантажних перевезень транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом за для контролю швидкості здійснення перевезення, режиму праці та відпочинку водіїв. Аналізуючи наведені вище правові норми, колегія суддів вважає, що приписи стосовно тахографу визначені законодавцем, перш за все, за для уникнення аварійних ситуацій на дорозі та забезпечення належних трудових прав водіїв, зокрема, права на відпочинок. Тобто, приписи щодо належної роботи тахографа є не забаганкою законодавця, вони виконують функцію створення безпечних умов на дорозі.
У свою чергу, пунктом 1.3. Інструкції № 385, на який звертав увагу позивач, визначено, що ця інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Однак, вказаною нормою не визначено поняття власні потреби перевізника.
Обов'язок для перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням № 340.
При цьому, пунктом 1.4 Положення № 340 регламентовано, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що, зокрема, вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.
Водночас, позивач у позові заперечує, що філія "ІГЗК" АТ "ОГХК" є перевізником в розумінні вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки автомобілі, власником яких вона є, забезпечують перевезення вантажів виключно для потреб Товариства, не надаючи послуг стороннім суб'єктам господарювання.
Разом з тим, судом встановлено, що Акціонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» є юридичною особою, заснованою на державній власності. Засновником Товариства є держава в особі Фонду державного майна України. Товариство утворене з метою отримання прибутку за рахунок виробничо-промислової та підприємницької діяльності в гірничодобувній галузі. Предметом діяльності Товариства згідно КВЕД є 07.29 добування руд інших кольорових металів.
Товариством утворено філію "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (філія "ІГЗК" АТ "ОГХК"), яка не є юридичною особою і діє від імені та в інтересах Товариства.
Філією "ІГЗК" АТ "ОГХК" здійснюється добування титанової руди та шляхом застосування ряду виробничих процесів (обробка на збагачувальних фабриках) доведення до стану ільменітового концентрату, який власне підлягає подальшій реалізації Товариством, шляхом навантаження у залізничний рухомий склад на навантажувально-розвантажувальній базі.
Аналіз встановлених обставин справи та норм законодавства дозволяє зробити висновок, що позивач здійснює господарську діяльність задля отримання прибутку, а тому суд не погоджується з твердженнями позивача щодо здійснення перевезення виключно для потреб Товариства (власних потреб).
Слід зауважити, наявність власних потреб є опцією фізичної особи.
Відтак, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.
Аналогічний висновок висловлено Верховним судом у постанові від 31.07.2024 у справі №440/5873/23.
Отже, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
З огляду на вищезазначене, за відсутності документів, зокрема, у даному випадку картки водія у цифровому тахографі, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає також за необхідне зазначити, що Закон №2344-III не ставить у залежність можливість застосування відповідальності від наявності чи відсутності в особи порушника статусу підприємця.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як перевізника адміністративно-господарські санкції.
Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративногопозову слід відмовити.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України та відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Жилянська, 35, м. Київ, 01033, ЄДРПОУ 36716128) до Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан С.П.Корольова, 12, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014, ЄДРПОУ 39391950) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №042866 від 30.04.2024 та №042868 від 30.04.2024, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
30.05.25