29 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/5834/24
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в частині ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 в розмірі 100000 грн у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період перебування на безперервному стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК за лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в частині ненарахування та невиплати йому як військовослужбовцю, який у зв'язку із пораненням згідно рішення ВЛК від 19.07.2023 р. № 5806 визнаний обмежено придатним та зарахований у розпорядження відповідного командира, додаткового забезпечення на рівні 20100 грн під час перебування поза штатом відповідно до Закону № 3161-ІХ від 28.06.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 в розмірі 100000 грн. у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період перебування на безперервному стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК за період безперервного лікування за лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 р., в тому числі і відпустки за станом здоров'я, з урахуванням проведених виплат за цей період;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити донарахування та виплату йому як військовослужбовцю, який у зв'язку із пораненням, згідно рішення ВЛК від 19.07.2023 р. № 5806 визнаний обмежено придатним та зарахований у розпорядження відповідного командира, додаткового забезпечення на рівні 20100 грн під час перебування поза штатом відповідно до Закону № 3161-ІХ від 28.06.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», починаючи з липня 2023 року з урахуванням проведених виплат за цей період.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого закладу у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 25.08.2023 року по 13.10.2023 року, з 14.11.2023 року по 04.12.2023 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначав, що відповідно до довідки про доходи від 05.03.2024 № 1247 позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду, зокрема, виплата додаткової винагороди у жовтні складає - 327660,22 грн.; у листопаді 2023 за жовтень 2023 - 96774,19 грн; у грудні 2023 за листопад 2023 - 78693,33 грн. Відповідно до довідки-розрахунку від 06.08.2024 № 3918 позивачу було нараховано додаткову винагороду. Пунктом 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.10.2023 №7409 «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2023 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » внесено зміни до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 №3233, від 04.05.2023 №4451, від 03.06.2023 №5060, від 03.07.2023 №5613, від 04.08.2023 №6209, відповідно до якого в жовтні 2023 року позивачу донараховано та виплачено додаткову винагороду за березень, квітень, травень, червень, липень 2023 року. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 не порушувала вимоги чинного законодавства і чітко дотримувалась положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 24.02.2022 року був мобілізований до першого відділення охорони третього взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 та зарахований наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 26.12.2022 року № 139 - РС у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2023 №57 позивача з 22 лютого 2023 року звільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.05.2023 року № 5420 ОСОБА_1 в період з 30.01.2023 по 05.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
05.02.2023 під час бойових дій за територіальну цілісність України позивач отримав поранення в Донецькій області біля Червона Гора на МР 30 БР. Невідкладна допомога, евакуація до Краматорська 3, де проведено лікування (форма 100);
З 06.02.2023 по 08.02.23 перебував у ВМКЦ СР ( в/х 4615) (перевідний епікриз №1174 від 08.02.23).
З 08.02.2023 по 24.02.2023 позивача госпіталізовано в хірургічне відділення КНП «КМКЛ № 4», де він проходив лікування (Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 1664).
24.02.2023 проведено медичний огляд ВЛК комісії КНП «КМКЛ № 4» і зазначено: травма тяжка та надано відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів (довідка ВЛК від 24.02.2023 № 2).
29.03.2023 позивач госпіталізований за направленням ВЧ НОМЕР_2 до КНП «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради на стаціонарне лікування, де перебував по 18.04.2023.
18.04.2023 позивача було виписано з стаціонару для продовження лікування в амбулаторних умовах.
З 01.05.23 по 12.05.23 проходив стаціонарне лікування в КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» з травмами після отриманого поранення (виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 06.02.2023 р. № 4209).
12.05.2023 № 196 позаштатною ВЛК № 196 проведено медичний огляд ВЛК КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради та на підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб надано відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів. Травма тяжка (довідка ВЛК № 196).
19.07.2023 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК № 5806 при в/ч НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у ДШВ, придатним до служби у частинах забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях та навчальних закладах.
З 27.07.2023 по 07.09.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3620/23, виписка епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №4350).
З 09.10.2023 по 07.11.2023 та з 13.11.2023 по 27.11.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №4136).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №350 від 01.12.2023 року ОСОБА_1 з 01.12.2023 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів грошового забезпечення.
Вважаючи, що відповідач не в повному розмірі здійснив нарахування та виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, та додаткового забезпечення на рівні 20100 грн. за період з лютого по червень 2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 вказаного вище Закону).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно пункту 1-2 Постанови КМУ № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах вищевказані умови дотримані та підтверджуються довідками ВЛК, медичними виписками та іншими документами.
Суд звертає увагу, що нарахування та виплата додаткової винагороди за період лікування через поранення за спірні періоди у відповідності до Постанови КМУ № 168 проводиться пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування з приводу отриманого тяжкого поранення.
В свою чергу, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи нарахування та виплата додаткової винагороди за період лікування через поранення та відпустки за станом здоров'я за період з лютого по червень 2023 року пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування з приводу отриманого тяжкого поранення. Зокрема, відповідно до довідки-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2024 № 3918 позивачу було нараховано додаткову винагороду:
за лютий 2023-100 000,00 грн.;
за березень 2023 - 93548,39 грн;
за квітень 2023 - 60000,00 грн;
за травень 2023 - 100000,00 грн.;
за червень 2023- 36666,67 грн.;
за липень 2023-16129,03 грн;
за серпень 2023-100 000,00 грн;
за вересень 2023-100 000,00 грн;
за жовтень 2023- 96 774,19 грн;
за листопад 2023 -78 693,33 грн.
Пунктом 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 03.10.2023 №7409 «Про виплату додаткової винагороди за вересень 2023 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 » внесено зміни до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 №3233, від 04.05.2023 №4451, від 03.06.2023 №5060, від 03.07.2023 №5613, від 04.08.2023 №6209, відповідно до якого в жовтні 2023 року позивачу донараховано та виплачено додаткову винагороду за березень, квітень, травень, червень, липень 2023 року.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не допускав протиправної бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 в розмірі 100000 грн. за лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року.
Відповідно, підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 в розмірі 100 тис. грн. за лютий, березень, квітень, травень, червень 2023 року у суду відсутні.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити додаткове грошове забезпечення на рівні 20100 грн під час перебування поза штатом відповідно до Закону № 3161-ІХ від 28.06.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», починаючи з липня 2023 року, то суд зазначає таке.
Розділом XXVIII Порядку № 260 визначено порядок виплати грошового забезпечення у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад.
Так, відповідно до вимог даного розділу Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов'язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.
Згідно з вимогами п. 1-1 Постанови №168 на період воєнного стану: військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування у розпорядженні щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Як встановлено судом, позивача зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 наказом відповідача від 22.02.2023 та відповідно до довідки ВЛК від 19.07.2023 №1 позивач визнаний обмежено придатним до військової служби. 01.12.2023 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
В свою чергу, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період з липня 2023 року позивачу виплачувалась додаткова винагорода у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці (16129,03 грн. - липень; 100000,00 грн. - серпень; 100000,00 грн. - вересень; 96774,19 грн. - жовтень; 73333,33 гри. - листопад) та за період неперебування на лікуванні або у відпустці виплачувалась додаткова винагорода за перебування у розпорядженні (5187,10 грн. - липень; 5 60,00 грн. - листопад; 64839 грн. - грудень) відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
З огляду на зазначене, підстави для задовлення позовних вимог в цій частині відсутні.
Наведені у позові розрахунки недоплаченого грошового забезпечення суд не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко