29 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/13691/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участі третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 23 лютого 2024 року, яким їй відмовлено у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області області призначити та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення, у відповідності до пункту 7-1 XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», періоди роботи: з 08.09.1985 року по 15.02.2000 року на посаді виховательки дитячого садка колгоспу ім. Островського, з 16.02.2000 року по 30.09.2002 року на посаді виховательки дитячого садка СТОВ ім. Островського.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 лютого 2024 року їй відмовлено у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю страхового стажу 30 років роботи у закладах та установах освіти державної та комунальної форм власності. У позивача підтверджений стаж на посадах працівника освіти у закладах та установах державної та комунальної форм власності становить лише 21 рік 2 місяці, оскільки відповідачем не зараховано до стажу роботи період роботи на посаді виховательки дитячого садка СТОВ ім. Островського (колгоспу ім. Островського, КСП ім. Островського) з 08.09.1985 року по 30.09.2002 року, адже відсутні документи про те, чи відноситься цей заклад освіти до державної або комунаївної форми власності. Вважаючи, що має право на зарахування вказаного стажу до спеціального та призначення і виплату грошової допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ГУ ПФУ в Донецькій області подано до суду відзив на позов, в якому представник Управління просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Зазначає, що для визначення права на пенсію за вислугу років спеціальний стаж роботи до 01.01.2004 зараховується за даними трудової книжки. При цьому у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій. За період з 01.01.2004 обчислення страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону 1058, здійснюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За результатами розгляду наданих документів, індивідуальних відомостей про застраховану особу та матеріалів пенсійної справи встановлено, шо стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058, становить 21 рік 02 місяці. До спеціального страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 08.09.1985 по 30.09.2002 на посаді вихователя дитячого садка СТОВ ім. Островського (КСП ім. Островського), оскільки відсутні документи, які підтверджують належність вказаного закладу до закладів державної або комунальної форми власності. Оскільки у позивача немає необхідного спеціального стажу роботи (30 років) на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону № 1788, Головним управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій від 23.02.2024 № 064150014390. На думку відповідача, рішення є правомірним, належним чином обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
ГУ ПФУ в Житомирській області також проти доводів та вимог позовної заяви заперечило, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що роботи на посаді виховательки дитячого садка СТОВ ім. Островського (колгоспу Островського, КСП ім. Островського) з 08.09.1985 по 30.09.2002 не зараховано до стажу, оскільки відсутні підтверджуючі документи про те, що заклад освіти відноситься до державної або комунальної форми власності. Вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно прийнято рішення від 23.02.2024 № 064150014390 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону, в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 16.02.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області з заявою про допризначення пенсії та грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, згідно пункту 7-1 розділу XV Закону № 1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, яка опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке 23.02.2024 року прийняло рішення №064150014390 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - допризначенні у зв'язку з наданими додатковими документами (виплата грошової допомоги відповідно до ст.55) у зв'язку з тим, що аналіз наданих документів не дає можливості виплатити грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до ст.55, оскільки страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 складає 21 рік 2 місяці.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Пенсії за вислугу років працівникам освіти призначають відповідно до пункту “е» статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Згідно п. “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України №637 від 12.08.1993, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. (п.1). За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій (п.20).
За змістом цієї норми вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», є встановлення перебування особи на посаді та виконання нею робіт у закладі освіти, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення. Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Кабінет Міністрів України Постановою від 23.11.2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191).
Порядок № 1191 визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» і “ж» статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.
Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IV станом на день її призначення.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Постанови № 909).
Згідно з розділом 1 Переліку №909 в дошкільних навчальних закладах всіх типів зазначено посади: директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.
В примітці 2 Постанови № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про дошкільну освіту», ясла-садок та дитячий садок є закладами дошкільної освіти.
Крім того, розділом “Посади педагогічних працівників» Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, встановлено, що посада вихователя належить до посад педагогічних працівників.
В рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 23.02.2024 року №064150014390 про відмову ОСОБА_1 в у призначенні грошової допомоги зазначено, що стаж ОСОБА_2 на посаді працівника освіти в закладах та установах державної та комунальної форми власності складає 21 рік 2 місяці.
При цьому, відповідачем не зарахований до стажу період роботи позивача з 08.09.1985 по 30.09.2002 на посаді вихователя дитячого садка СТОВ ім. Островського (КСП ім. Островського), оскільки відсутня інформація про форму власності закладу.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач період з 08.09.1985 по 30.09.2002 перебувала на посаді вихователя дитячого садка СТОВ ім. Островського (КСП ім. Островського), що підтверджується трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 .
Здійснивши аналіз правових норм, суд дійшов висновку, що робота на посаді вихователя у дошкільних навчальних закладах всіх типів незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону № 1788.
Таким чином, оскільки позивач у спірний у цій справі період працювала на посаді вихователя дошкільного навчального закладу, яка передбачена Постановою № 909, то такий період має бути їй зарахований до спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону № 1788.
При цьому, зарахування такого періоду до спеціального страхового стажу позивача із врахуванням стажу, який уже був підтверджений відповідачем, свідчитиме про наявність у неї більш ніж 30 років спеціального страхового стажу, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту “е» статті 55 Закону № 1788.
В свою чергу, в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а зазначено, що :
“норму пункту 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» - “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.»
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 на день досягнення пенсійного віку працювала в Будичанського закладу дошкільної освіти Чуднівської міської ради Житомирської області на посаді директора (завідувач) (з 01.08.2005 по 31.01.2023) та на посаді вихователя дошкільного підрозділу Будичанської гімназії Чуднівської міської ради Житомирської області.
Отже, позивач має страховий стаж більше 30 років та відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
При цьому суд вказує, визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, як просить позивач, не є достатнім способом захисту прав позивача, оскільки така відмова прийнята рішенням від 23.02.2024 року №064150014390, і в цьому випадку воно залишилось би чинним та не скасовувалось.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних відносинах дотримано всіх умов, визначених п.7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог й визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.02.2024 року №064150014390 про відмову позивачу в перерахунку пенсії - нарахуванні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з не зарахуванням до стажу періоду роботи з 08.09.1985 по 30.09.2002 - протиправним.
За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дії, зобовязання вчинити дії - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 23.02.2024 року №064150014390 про відмову ОСОБА_1 в у призначенні грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на момент її призначення, у відповідності до пункту 7-І XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», зарахувавши до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи: з 08.09.1985 року по 15.02 2000 року на посаді виховательки дитячого садка Колгоспу ім. Островського, з 16.02.2000 року по 30.09.2002 року на посаді виховательки дитячого садка СТОВ ім. Островського.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко