Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
30 травня 2025 року Справа №200/3481/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Департамент з питань виконання кримінальних покарань про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
13 травня 2025 року адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департамент з питань виконання кримінальних покарань з вимогами:
- визнати протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці №9/3-441 від 06 лютого 2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та в довідці №9/3-442 від 06 лютого 2025 року на 01 січня 2023 року;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань оформити довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та Наказу Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року №925/5 , яким затверджений «Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці в довідці №9/3-441 від 06 лютого 2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн., в довідці №9/3-442 від 06 лютого 2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн. і надати ці оновлені довідки до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для перерахунку пенсії з 01 січня 2022 року та з 01 лютого 2023 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року залишено без руху позовну заяву, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, у визначений судом спосіб.
Ухвала суду від 19 травня 2025 року в електронному вигляді доставлена представнику позивача до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 19 травня 2025 року о 13:25.
29 травня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про продовження процесуального строку, в якій останній зазначив, зокрема, що у зв'язку з розумним часом, необхідним на отримання копії рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7390/24 з відміткою про набрання законної сили, просить суд подовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Департамента з питань виконання кримінальних покарань.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про подовження строку для усунення недоліків позовної заяви.
Вирішуючи питання про подальший рух позовної заяви, суддя керувався наступним.
Правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено основні засади (принципи) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою-другою статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суддею встановлено, що у позовній заяві представник позивача зазначає, зокрема, що на виконання судового рішення Департамент з питань виконання кримінальних покарань складено довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, в яких основні види грошового забезпечення перераховані відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, а додаткові види грошового забезпечення та премія перераховані в неналежному розмірі у грошовому виразі (не вірно арифметично зазначено суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії).
Разом із цим, представник позивача не надає суду копію зазначеного у позові рішення суду, на підставі якого Департаментом з питань виконання кримінальних покарань складено довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, та докази набрання таким рішенням законної сили, на яке представник позивача посилається у позовній заяві, як на доказ, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Водночас, суддя наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року по справі №520/2261/19 дійшла висновку, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).
Також, відповідно до частин першої-п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас, копію зазначеного у позові рішення суду, на підставі якого Департаментом з питань виконання кримінальних покарань складено довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, та докази набрання таким рішенням законної сили, на яке представник позивач посилається у позовній заяві, як на доказ, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач та представник позивача суду не надали.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року). Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 04 жовтня 2001 року; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 01 квітня 2008 року; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Отже, позивач, звертаючись до суду, повинен усвідомлювати процесуальні права та обов'язки, покладені на нього процесуальним законодавством, та дотримуватись їх. При цьому, ініціюючи позовне провадження на позивача покладено обов'язок виявляти уважність та відповідальність до процесуальних обов'язків, не зловживати ними, що відповідає принципам адміністративного судочинства.
Суддя констатує, що станом на 30 травня 2025 року, з метою виконання вимог ухвали суду від 19 травня 2025 року, клопотання чи заяви від позивача або його представника про усунення недоліків позовної заяви, або про неможливість виконати ухвалу суду із обґрунтуванням поважних причин, до суду не надходили.
Відтак, станом на 30 травня 2025 року позивачем та/або його представником вимоги ухвали суду від 19 травня 2025 року не виконано.
Отже, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.
Згідно з резолютивною частиною ухвали від 19 травня 2025 року позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявникові.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення (частини п'ята-шоста статті 169 КАС України).
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто, така позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 18, 169, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
1. Позовну заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Департамент з питань виконання кримінальних покарань про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку визначеному статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Суддя І.С. Молочна