Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
30 травня 2025 року Справа №200/3412/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Рущака Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
12 травня 2025 року адвокат Рущак Володимир Михайлович в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ), позивача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами (з урахуванням уточнень):
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо розгляду рапорту інспектора прикордонної служби 2 категорії - снайпер третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 - старшого солдата ОСОБА_1 щодо звільнення його на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, а також потребує постійного догляду;
- зобов'язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України прийняти рішення про звільнення інспектора прикордонної служби 2 категорії - снайпер третього відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 - старшого солдата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, а також потребує постійного догляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків.
30 травня 2025 року представник позивача, з метою виконання вимог ухвали суду від 19 травня 2025 року, надав до суду клопотання щодо усунення недоліків позовної заяви, до якого долучив заяву щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду, виправлену позовну заяву з додатками, довідку про наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами статті 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Одночасно з уточненою позовною заявою представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що позивач проходить військову службу, тому відповідь щодо розгляду рапорта №27/39077/24 Вн від 03 серпня 2024 року відносно звільнення його в запас Збройних Сил України отримав не 06 серпня 2024 року, а через певний час, так як виконував бойові завдання. Крім того, клопотання про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, обґрунтоване введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Вирішуючи по суті клопотання представника позивача про поновлення строку для звернення до суду із цим позовом, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правилами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено й по теперішній час.
У постанові від 28 листопада 2022 року у справі №140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Також, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначено про те, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом із цим, у порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми, суддя дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду. Відтак, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом підлягає задоволенню.
Щодо звільнення від сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Статтею 5 вказаного Закону встановлено перелік пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач є військовослужбовцем, який проходить військову службу, та спірним у справі є питання щодо звільнення його з військової служби.
Таким чином, позивач в даному випадку звільнений від сплати судового збору в силу вказаної норми.
Отже, підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
В порядку статей 12, 257 КАС України, на підставі статті 260 КАС України та частини п'ятої статті 262 КАС України справа розглядатиметься без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
Крім того, враховуючи вимоги частин четвертої статті 9 КАС України, що зобов'язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається, суд вважає необхідним витребувати у відповідача визначені судом докази.
Керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 171, 257, 258, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду з даним позовом.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за позовною заявою адвоката Рущака Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
4. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Молочною І. С., без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
5. Витребувати у відповідача, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, наступні докази:
- належним чином засвідчені накази про прийняття позивача на службу та її проходження;
- належним чином засвідчену копію рапорта позивача щодо звільнення його на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, а також потребує постійного догляду, та додані до нього документи (якщо таке мало місце);
- належним чином засвідчену копію відповіді та/або рішення, яке було прийнято відповідачем за результатом розгляду рапорта позивача щодо звільнення його на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, а також потребує постійного догляду, та документи на підставі яких його прийнято (якщо таке мало місце);
- належним чином засвідчені докази ознайомлення позивача із таким рішенням (якщо таке мало місце);
- всі інші докази, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Зобов'язати відповідача надати (надіслати) суду витребувані докази засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
У разі не можливості подати витребувані докази у встановлений строк, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
6. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
7. Роз'яснити позивачу право на подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідачу - право на подання заперечень протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив та заперечення одночасно з поданням до суду мають бути надіслані іншим учасникам справи.
8. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна