Справа № 638/12994/24
Провадження № 2/638/1216/25
29 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря судового засідання- Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-
встановив:
Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Свої вимоги Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж обґрунтовує тим, що 01 листопада 2019 року між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж в подальшому за текстом “Позивач» та фізичною особою ОСОБА_1 в подальшому за текстом “Відповідач» був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 569.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору “Позивач» зобов'язувався поставляти “Відповідачу» теплову енергію в гарячій воді , а “Відповідач» зобов'язувався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами.
Відповідно до Додатку № 2 вищевказаного Договору теплова енергія поставлялась в приміщення, що належить “Відповідачу» за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 6.2. вищезазначеного договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Весь час дії договорів “Позивач» належним чином виконував взяті на себе зобов'язання та поставляв теплову енергію відповідно до умов договору.
В той же час “Відповідач» частково виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив вартість поставленої теплової енергії за лютий 2022 року в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 21 698 грн. 29 коп.
Окрім того “Відповідач» не підписала відповідний акт за лютий 2022 року.
На адресу “Відповідача» був направлений лист № 586 з проханням підписати відповідні акти та підписані примірники повернути на адресу “Позивача» Таким чином єдиним способом захисту своїх прав у “Позивача» залишається звернення до суду.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій розгляд справи просила провести без його участі, та ухвалити заочне рішення по справі у разі неявки відповідача в судове засідання.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у жодне із призначених судом судових засідань не з'явився, про причини неявки та їх поважність суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг, із відомостями про заборгованість, свідчить про порушення, не визнання або оспорювання охоронюваних законом його цивільних прав та інтересів.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно матеріалів справи, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надаються послуги з теплопостачання та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9листопада 2017року №2189-VIII, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Нормами пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
На підставі ч.1, 4 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Відповідно до ст. ст.150,156,162 ЖК України,власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Договором є усна чи письмова угода між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, по яким реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією або іншим документом. Факт оплати споживачем - відповідачем послуг, тобто послуг які надає позивач, є підтвердженням факту існування договірних відносин між ними.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг позивача Ізюмського комунального підприємства теплових мереж за адресою: площа Джона Ленона, 9/2 у м. Ізюм.
Згідно відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу вбачається, що загальна сума заборгованості з оплати наданих послуг за період з 01.02.2022 по 30.06.2024 становить 21698,29 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Розв'язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, за якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов судом задоволений в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі - 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 150, 156, 162 ЖК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (місцезнаходження: м. Ізюм, вул. Незалежності, 33, код ЄДРПОУ 32284148) заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 21698 (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (місцезнаходження: м. Ізюм, вул. Незалежності, 33, код ЄДРПОУ 32284148) судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (місцезнаходження: м. Ізюм, вул. Незалежності, 33, код ЄДРПОУ 32284148).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя: Д.М. Цвіра