Справа № 638/10125/25
Провадження № 2/638/5119/25
30 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до приватного виконавця Шиндель Володимира Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту про проведені електронні торги, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, визнання права іпотекодержателя, поновлення запису про іпотеку,-
Встановив:
Представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова з позовом до приватного виконавця Шиндель Володимира Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 про визнання недійсними результати електронних торгів з реалізації п'ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом проведення електронних торгів №592535 від 04.08.2023 року; визнання недійсним акт про проведені електронні торги з реалізації п'ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складений та затверджений приватним виконавцем Шинделем В.А. на підставі протоколу проведення електронних торгів №592535 від 04.08.2023 року; визнання недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 5159, видане ОСОБА_1 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23.08.2023 року Ємець І.О.; визнаня за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» права іпотекодержателя за договором іпотеки від 12.09.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Єрьомінком В.В. та зареєстрований в реєстрі за №930, що укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 , стосовно іпотечного майна - квартири п'ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .; поновлення запису про іпотеку п'ятикімнатної квартири загальною площею 221,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей з Державного реєстру іпотек про реєстрацію до 30.07.2018 року, реєстраційний номер іпотеки 2378603 від 12.09.2005 року.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до цивільних справ з приводу нерухомого майна та стосуються будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Крім того, суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, відповідно до якої за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв'язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном. Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) зазначено, що «правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно».
Так, предметом позову є, зокрема визнання недійсними результати електронних торгів з реалізації квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та територіально відноситься до Київського району м.Харкова.
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються нерухомого майна, оскільки спір у цій справі виник з приводу нерухомого майна, так як позовні вимоги мають явний, очевидний правовий зв'язок із нерухомим майном, а відтак суд вважає, що у цьому випадку застосуванню підлягають правила виключної підсудності, визначені частиною першою статті 30 ЦПК України щодо розгляду спору за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та справа підлягає розгляду Київським районним судом м.Харкова.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до Київського районного суду м.Харкова за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 354 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до приватного виконавця Шиндель Володимира Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акту про проведені електронні торги, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, визнання права іпотекодержателя, поновлення запису про іпотеку - передати до Київського районного суду м.Харкова.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин