№ 610/1357/25
№ 2-а/610/72/2025
м. Балаклія30 травня 2025 року
Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко В.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Представник позивача - адвокат Морозов В.Ю. в позовній заяві просив звільнити позивача від сплати судового збору, посилаючись на те, що за законом він звільнений від його сплати за подання вищевказаного позову.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених положень вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
У відповідності до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умови, що: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Представник позивача в обґрунтування свого клопотання посилається на норму ст. 288 КУпАП, за якою особа, яка оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення повинна звільнятися від сплати судового збору.
При цьому обґрунтувань наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та доказів незадовільного майнового стану позивача, що спричиняє неможливість сплати судового збору, матеріали справи не містять.
Відтак, суд не знаходить підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Статтями 160, 161 КАС України встановлені вимоги до форми, змісту позовної заяви і подання до неї копій позову та доданих до нього документів, додання документів, що підтверджують сплату судового збору.
У відповідності до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, які є обов'язковими для врахування в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 3, 5 ЗУ «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду вказала, що судовий збір в таких справах складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4.11.2019">Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605,60 грн.
За таких обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 605,60 гривень.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору
Населений пунктБалаклійська міська ТГ
ОтримувачГУК Харків обл/МТГ Балаклія/22030101
Код отримувача (ЄДРПОУ)37874947
Банк отримувачаКазначейство України(ел. адм. подат.)
Номер рахункуUA368999980313141206000020577
Код класифікації доходів бюджету22030101
Найменування платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Балаклійський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа)
Водночас суд зазначає, що орган Національної поліції, як вбачається зі змісту позовної заяви - Покровське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, працівник якого виніс оскаржувану постанову, є структурним (відокремленим) підрозділом Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а не Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і достатній строк їх усунення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 169 КАС України,
1)Відмовити у задоволенні клопотання представник позивача - адвокат Морозов В.Ю. про звільнення позивача від сплати судового збору.
2)Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху.
3)Надати позивачеві для усунення недоліків заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали.
4)У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута із усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Стригуненко В.М.