Справа №: 398/3121/20
провадження №: 1-в/398/43/25
Іменем України
"28" травня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Олександрії, Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
засудженого 11 березня 2025 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку,
Олександрійський РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області звернувся до суду з клопотанням, пов'язаним з виконанням вироку.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 21 квітня 2025 року до відділу надійшло на виконання розпорядження та вирок суду відносно ОСОБА_3 , засудженого 11 березня 2025 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (справа № 398/3121/20). В резолютивній частині вироку зазначені обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. Згідно із Законом України № 1492-VIII «Про внесення змін до деяких актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» від 07 вересня 2016 року, який набрав чинності 07 жовтня 2016 року, ч. 1 ст. 76 КК України викладена в редакцій, що передбачає покладення у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на засудженого такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. ОСОБА_3 не було включено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, що унеможливлює належне виконання наглядових функцій органу пробації. Враховуючи викладене, начальник орган пробації звернувся до суду із зазначеним клопотанням для вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку.
Прокурор подав заяву, в якій просив у задоволенні клопотання органу пробації відмовити.
Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, будь-яких заяв та клопотань від засудженого до суду не надходило.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання зазначених осіб не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Ознайомившись із поданим клопотанням, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 березня 2025 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст.. 75, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладений на нього обов'язок - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання. Нагляд за ОСОБА_3 покладено на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Вирок суду набрав законної сили 11 квітня 2025 року та 21 квітня 2025 року прийнятий Олександрійським РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області до виконання.
Начальник Олександрійського РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації», посилаючись на те, що, судом не було включено до вироку суду обов'язок ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та зазначене унеможливлює належне виконання наглядових функцій органу пробації звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку.
Законом України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 3 ст. 75 КК України, визначено, що суд у випадках, передбачених ч. 1 та ч. 2 цієї статті, визначає тривалість іспитового строку, та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачено, що судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Салов проти України» визначено, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про відстрочку виконання вироку; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби; про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким; про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; про звільнення від покарання за хворобою; про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; про застосування до засуджених примусового годування; про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; про застосування покарання за наявності кількох вироків; про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
При цьому, положеннями ст. 537, 539 КПК України законодавець визначив вичерпний перелік питань, які має право вирішувати суд під час виконання вироків. Таким чином, ст. 537 КПК України не надає суду права змінювати обсяг покарання, призначеного обвинуваченому вироком, або призначати покарання на стадії виконання вироку суду.
Пунктом 14 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, в даному випадку суд, який ухвалив вирок, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Разом з тим, в порядку виконання вироку не можуть вирішуватися питання, які зачіпають зміст судового рішення та погіршують становище засудженого, звужують або розширюють обсяг обвинувачення, стосуються кваліфікації кримінального правопорушення, призначення покарання та вирішення цивільного позову.
Зі змісту клопотання слідує, що представник органу з питань пробації фактично порушує питання, задоволення якого призведе до зміни змісту вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 березня 2025 року у частині покладених на ОСОБА_3 обов'язків відповідно до ст. 76 КК України та погіршить становище засудженого, що є не припустимим.
Крім того, вирішення питання про приведення вироку у відповідність до ст. 76 КК України та покладення на засудженого додаткового обов'язку ухвалою суду на стадії виконання вироку не відповідає принципам кримінального судочинства та порушує законні права засудженого.
Також суд зазначає, що відповідно до закону не наділений правом визначати органу пробації порядок виконання нагляду за засудженими.
Тому, враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання начальника Олександрійського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1