Справа № 185/3228/24
1-кп/185/271/25
29 травня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370001243 від 11 липня 2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда Дніпропетровської області, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, працюючого у ТОВ «ВМС Сервіс К» на посаді директора, одруженого, зареєстрованого та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_7 ,
законного представника
неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_8 ,
1 .Формулювання обвинувачення, пред'явленого обвинуваченому та визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 , 10 липня 2023 року приблизно о 12 годині 15 хвилин керував технічно справним автомобілем «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому, та зі швидкістю приблизно 110 км/год рухався у світлий час доби в умовах необмеженої видимості та оглядовості по правій смузі сухого асфальтобетонного покриття проїзної частини автодороги М-30 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Луганськ - Ізварине» у Павлоградському районі Дніпропетровської області від міста Дніпра у напрямку міста Павлограда, перевозячи на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_9 , 1974 року народження.
У вказаний час на 1036 км+200 м автодороги М-30 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Луганськ - Ізварине» у Павлоградському районі Дніпропетровської області на правому краю проїзної частини за напрямком руху до міста Павлограда, біля правого краю проїзної частини у нерухомому стані перебував автомобіль «Volkswagen Jetta», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого перебував поза межами автомобілю.
Під час подальшого руху в цих же умовах, 10 липня 2023 року приблизноо 12 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_3 , проявляючи кримінальнупротиправну недбалість, маючи можливість та обов'язок передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньоїобстановки та її змінам, не маючи перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, відволікся від керування,внаслідок чого перед зміною напрямку руху не переконався, що це будебезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тапочав зміщувати керований автомобіль у правий бік, рухаючись в напрямку правого узбіччя.
У ході подальшого зміщення на 1036 км + 200 м автодороги М-30 «Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Луганськ - Ізварине» у Павлоградському районі Дніпропетровської області водій ОСОБА_3 допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_1 із задньою частиною автомобіля «Volkswagen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував у нерухомому стані на правому краю проїзної частини автодороги.
Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 10.1. Правил дорожнього руху, в яких вказано:
п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а так само бути взаємно ввічливими»;
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі»;
п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пасажиру автомобіля ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинено тілесні ушкодження: скальпована рана: в лівій тім'яно-потиличній ділянці; садна: в лобній ділянці в проекції правої надбрівної дуги справа, на передній поверхні лівого плечового суглобу та на передній поверхні грудної клітини зліва в проекції 1-2 міжребер'я по передньо-пахвовій лінії, на зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині, на зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу; синці: в правій надключичній ділянці, на передній поверхні лівого колінного суглобу та лівої гомілки у верхній третині; переломи: склепіння та основи черепу, ребер зліва та справа, перелом правого поперечного відростку 3 грудного хребця, грудини та задніх стінок вертлюгових западин зліва та справа; ушкодження внутрішніх органів: субарахноїдальний крововилив, забій, набряк головного мозку, підапоневротична гематома.
Смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09 годині 30 хвилин у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Дніпровська, 541, від тяжких тілесних ушкоджень внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом склепіння та основи черепу, субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, зі скальпованою раною та підапоневротичною гематомою лівої тім'яно-потиличної ділянки, та ускладнилася набряком головного мозку, що й призвело до безпосередньої причини смерті та дана травма перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
2. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
Ознаки встановленого діяння відповідають ознакам злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
3.Правова позиція сторони обвинувачення.
3.1.Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, сторона кримінального провадження вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності. Версія обвинуваченого про втручання загиблого в керування є засобом уникнення кримінальної відовідальності.
4.Правова позиція сторони захисту.
4.1 Сторона захисту заперечує пред'явлене обвинувачення з підстав, що в керування транспортним засобом відбулось втручання пасажира і саме внаслідок цього автомобіль виїхав за межі проїжджої частини, та що винуватість обвинуваченого не доведена поза розумним сумнівом.
Також захист зазначив, що обвинуваченому безпідставно інкримінується те, що він хворіє епілепсією, бо жодних доказів про це прокурор не надав.
Конкретизуючи свою версію захист зазначив, що ні в судовому засіданні, ні під час слідчого експерименту обвинувачений не зазначав, яким чином під час зіткнення автомобілів загиблий розміщувався в салоні.
Також захист ставить під сумнів покази свідка ОСОБА_10 стосовно перебування обвинуваченого на місці ДТП у свідомості, та здатності повідомити свідкові, що він відволікся від керування, бо такі покази спростовуються показами свідка ОСОБА_11 та висновками судової експертизи № 77, з якої видно, що обвинувачений надійшов у лікарню в тяжкому стані.
Захист спростовує те, що свідок ОСОБА_10 міг бачити рух автомобіля Honda, бо свідок, як видно з відозапису, рухався обличчям до міста Павлограда, а автомобіль Honda їхав позаду нього.
Захист також ставить під сумнів висновки експертизи №424, бо в ній не зазначено всіх наявних на тілі загиблого тілесних ушкоджень. Висновок експерта та покази експерта не містить даних щодо механізму отримання тілесних ушкоджень, також на думку захисту експертами не досліджувались матеріали кримінального провадження. Експерт передчасно повідомив, що в разі дослідження одягу загиблого та автомобіля їх висновки би не змінились.
Також зазначив про недопустимість протоколу огляду місця події, висновку автотехнічної експертизи висновку експертизи №№ 77, 424, 455 та прохали із зазначених підстав виправдати ОСОБА_12 .
В судовому засіданні обвинувачений також заявив, що ОСОБА_9 з подачі представника неповнолітньої потерпілої не була надана належна медична допомога та його не було переведено до обласної лікарні і вона не захотіла його спасати, бо до ДТП він відмовився на неї переписувати нерухомість.
4.2 Обвинувачений ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_13 перебував пасажиром у його автомобілі, сидів попереду та пив пиво, бо був після похмілля. Пляшка від пива 0,5 л. впала обвинуваченому (водієві) під ноги, ОСОБА_14 потягнувся за пляшкою та схопився правою рукою за руль, а лівою потягнувся за пляшкою. ОСОБА_15 змінила рух вправо. Обвинувачений не зумів втримати руль, намагався її вирівняти та крутив руль вліво. Також він не встиг загальмувати, бо все відбулось дуже швидко. На обочині він бачив автомобіль, а далі нічого не пам'ятає. Показав, що в нього був колись ДТП і мав ЧМТ. Дружина обвинуваченого надавала 15000 грн. на похорони через дружні відносини. Зріст обвинуваченого 184 см., а загиблий від нього вищий і крупніший. Чи був ОСОБА_14 пристебнутий обвинувачений не пам'ятає. Заперечив втрату свідомості під час ДТП та до ДТП. Як руль тримав обвинувачений він не пам'ятає. Як пляшка випала він не бачив. Вказав на питання захисника, що після втручання в керування автомобіль був керованим. Як ОСОБА_16 сидів на сидінні, він не може сказати. Раніше свідомості не втрачав ніколи.
5.Докази, досліджені в судовому засіданні.
5.1.Неповнолітня потерпіла ОСОБА_7 .
Донька загиблого показала, що їй мама повідомила, що батько попав в аварію. Це було літо. Мама розповіла, що сталось. Батько взагалі не керував транспортними засобами. Мама з батьком розлучені, але батько допомагав потерпілій, він до неї приїжджав автобусом. Добрі відносини були, вони добре спілкувались. Загибель батька вплинула на її психічний стан, бо вони з ними були близькі. Крім того, вона втратила від нього матеріальну допомогу.
5.2. Потерпіла ОСОБА_6
ОСОБА_17 показала, що дізналась про ДТП від жінки обвинуваченого. Вона повідомила, що вони попали в ДТП. Син був без свідомості, так і помер. По закону призначити покарання. Загиблий був добрим сином, доброю людиною. Обвинувачений двічі судимий. Жінка обвинуваченого прийшла в морг та оплатила ритуальні послуги біля 15000 грн. Син був тверезий в момент ДТП. Зранку він був на роботі в медучилищі. Після цього він поїхав в суд.
5.3. Представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_18 .
Вказала, що із загиблим в неї спільна донька. Аліменти на доньку він не сплачував, але він гарно ставився і допомагав матеріально неповнолітній потерпілій. Всі суботи, всі свята - це були дні доньки з батьком. Дізналась про подію 10 липня 2023 року. ОСОБА_14 до тями не приходив. Рініше ОСОБА_16 розповідав, що їхав з ОСОБА_12 і той «відключився» та вони злетіли з дороги. Чоловік відзивався про ОСОБА_12 позитивно. Донька втратила найближчу людину. Вона з ним не піде на випускний. Вона змінилась стало морально більш холодною людиною. Вважають, що він заслуговує суворого покарання.
5.4. Свідок обвинувачення ОСОБА_19 .
Показав, що не був очевидцем. Загиблий його товариш. Він дружив з ОСОБА_12 . Може охарактеризувати його як чоловіка хитрого, продуманого, зі своїми інтересами. Раніше обвинувачений попадав в ДТП в стані, коли втрачав свідомість, про це він чув від знайомих.
5.5. Свідок обвинувачення ОСОБА_20
Показав, що він є військовослужбовцем. 10 липня їхав до свого друга на похорони. Став автомобілем на обочині, бо закінчився бензин. Поки чекав автомобіль, став під дерево в тінь. Через 15 хвилин побачив, як якийсь автомобіль почав повільно з лівої сторони зміщатись на обочину. Його автомобіль «Джетта» стояв за розміткою десь пів метра на обочині. Протягом 100 метрів автомобіль ОСОБА_21 плавно зміщувався вправо, зі швидкістю більше 100 км/год. Цей автомобіль був ОСОБА_21 , після ДТП ОСОБА_21 була на даху. Першого витягли водія. На питання свідка він вказав, що на певно він відволікся. Дорожні умови були сприятливі. Він перед своїм авто виставив був знак ТРИКУТНИК, його збила ОСОБА_21 . Також він добровільно надав слідчому відеозапис з свого телефону. Водій був контактний.
5.6 Свідок обвинувачення ОСОБА_22 .
Показав, що він був на кладовищі. Подзвонив ОСОБА_10 та сказав, що нема бензину. Свідок повіз ОСОБА_20 бензин. Далі ОСОБА_10 повідомив, що сталось ДТП. Коли він приїхав, то стояли дві фури на зустрічній смузі, та було розбите авто друга. Хонда була на даху. ОСОБА_10 розказав , що машина плавно почала з'їжджати на обочину і врізалась в авто. Пляшок в автомобілі не бачив.
5.7. Свідок ОСОБА_23 (мама обвинуваченого) допитана за клопотання захисту.
Показала, що вона була дома, коли дізналась про ДТП. Син в перший день майже не розмовляв, був перебинтований, через два-три дні вона спитала, що сталось, син сказав, що ОСОБА_14 схопився за руль. Характеризує позитивно. Син казав, що ОСОБА_14 пив пиво, а потім вроді бутилка впала і він схопився за руль, бо впала пляшка до низу.
5.8. Свідок ОСОБА_24 допитаний за клопотанням сторони захисту.
Показав, що їхав по роботі на вантажному автомобілі зі сторони м. Павлограда в м. Дніпро. Коли відволікся, то боковим зором побачив купу пилу на зустрічній смузі.Самого моменту ДТП не бачив. Він та за ним ще одне авто зупинились. Він не зміг одразу перейти до місця ДТП, бо машини, які їхали, не давали перейти дорогу. Коли підійшли, то там нікого не було. Військовий підійшов з кущів. Червона машина була на узбіччі. Інша машина перебувала на даху за межами дороги. В автомобілі було двоє людей, один мовчав, а інший «мичав». Коли підійшли до автомобіля, то там нікого не було, але двері автомобіля були привідкриті.
5.9. У судовому засіданні було допитано судового експерта ОСОБА_25 , який в складі комісії проводив експертизу №424.
Показав, що працює судово-медичним експертом відділу комісійних експертиз, стаж роботи з 1979 року. Під час експертизи використовувались всі матеріали кримінального провадження: висновок експерта №455, а також висновок авто-технічного дослідження. Судово-медична експертиза проводиться відповідно до вимог Наказу №6 МОЗ від 17.01.1995 року, а також використовують Інструкцію Про проведення комісійних судово-медичних експертиз. Наказ №6 є основним наказом, тому судово-медичну експертизу проводять лише за ним. Бланк, який використовується в судово-медичних експертизах затверджений Наказом МОЗ України №197 від 05.08.1999 року і цей бланк внесений до регламенту наказу №6. Експерт-криміналіст не залучався, бо його необхідно забезпечити біо-матеріалами, а саме частинами тіла з ушкодженнями для медично-криміналістичного дослідження, у даному випадку для проведення даного дослідження були надані тільки матеріали справи, тому експерт-криміналіст не залучався. Вирішальним у складанні підсумків комісія експертів враховувала характер встановлених тілесних ушкоджень, а саме кісткову патологію (ушкодження кісток скелету). Згідно судово-медичної травматології лише кістки більш за все відображають характер травмування тіла, напрямок дії травмуючої сили. Одяг не може бути вирішальним у складанні підсумків, основним в судово-медичній експертизі є труп та виявлені ушкодження. В рамках проведення експертизи, всі члени комісії є експертами в судово-медичних експертизах. Висновки експертної комісії були одноголосними і підтверджені всіма членами комісії. Було питання визначити, в якій позі перебував ОСОБА_26 , також комісія встановила механізм спричинення тілесних ушкоджень, направлення травмуючої сили, яка призвела до виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 . Характер кісткової патології визначає саме позу пасажира під час контакту, виникнення супутніх ушкоджень не впливає на основний механізм виникнення загальної травми. Враховуючи всі ушкодження, ОСОБА_16 сидів рівно з упором на спинку сидіння і ушкодження на тілі виникли симетрично. Механізм травмуючої дії був спереду назад відносно тіла ОСОБА_26 . Наявність крововиливу в серцевому м'язі свідчать за своїм характером про те, що це травматичні ушкодження, а не інфаркт. Смерть настала після спричинення всього комплексу тілесних ушкоджень, не від захворювання.Висновки експертизи б не змінились в разі надання автомобіля і одягу загиблого. Комісія досліджувала всі документи наявні в справі, в тому числі слідчий експеримент з обвинуваченим.
В судовому засіданні було допитано судового експерта ОСОБА_27 , який проводив інженерно-транспортну судову експертизу.Показав, що працює у Луганському НДЕКЦ МВС України судовим експертом, підтвердив висновок, який проводив, для складання висновку вихідних даних було достатньо. Усі матеріали кримінального провадження, які були надані для проведення експертизи було проаналізовно. Пункт 10.1 експертизи не передбачає розрахунків математичних розрахунків. Покази свідка ОСОБА_10 ніяк не впливають на висновки, оскільки його автомобіль був нерухомим.. Для проведення експертизи було надано протокол огляду місця ДТП, схема, фототаблиця, протокол допиту свідка ОСОБА_3 , протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_3 , протокол допиту свідка ОСОБА_20 , висновок комісійної судово-медичної експертизи №424, висновок транспортно-трасологічної експертизи. Все необхідне для проведення авто-технічної експертизи було надано. Висновок ґрунтується на тому, що водій ОСОБА_12 безпідставно звернув з дороги. На поставлені питання експертизи не впливає, коли обвинувачений змінив напрямок руху, важливим є сам факт зміни напрямку руху. Причини зміну напрямку не досліджував. Висновки експертизи б змінились, в разі якщо зміна руху була б з якихось причин, які не залежали від волі обвинуваченого.
6. Також досліджено письмові докази.
6.1. Витяг з ЄРДР, з якого слідує законність початку досудового розслідування.
6.2. Протокол огляду місця події від 10 липня 2023 року, відповідно до якого сліди шин на асфальті відсутні. Покриття рівне. Зафіксовано вибоїни в місці, яке слідчим ідентифіковано, як місце первинного контакту. Наявні подряпини на проїзній частині та сліди юзу на трав'яному покритті. Автомобіль «Хонда» перебуває на даху. На дверцятах сліди РБК. На краю проїзної частини лежить знак «трикутник» (видно на фото 8 та 4), що спростовує доводи захисту про те, що свідок ОСОБА_10 не виставив знак позаду свого автомобіля. Суд відкидає доводи захисту про недопустимість протоколу огляду місця події. Він складений уповноваженою особою, за участі понятих, результати огляду оформлені фото таблицею та схемою. Також обстановка зафіксована на місці ДТП не протирічить тій обстановці, яка зафіксована на дослідженому відеозаписі, наданому свідком ОСОБА_10 . Будь-яких даних про процесуальні поршення, які б ставили під сумнів результати огляду місця події з точки зору достовірності зафіксованих обставин або суттєвих порушень прав особи в судовому засіданні не встановлено. Адже не будь-яке порушення тягне за собою визнання доказу недопустимим.Окремо суд звертає увагу сторонного спостерігача , що під час огляду місця події не зафіксовано пляшок з-під алкоголю або з-під пива.
6.3. Постановою від 11.07.2023 року, транспортний засіб марки «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_2 визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 121). Відповідно до розписки передано на зберігання ОСОБА_20 (т. 1 а.с.122).
6.4 Постановою від 11.07.2023 року, транспортний засіб марки «Honda Civic», номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 123). 13.07.2023 року ухвалою слідчого судді накладено арешт визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 124).
6.5. Висновок експерта № СЕ-19/113-23/2869-ІТ від 04.09.2023 року, відповідно якого на момент огляду автомобілю «Honda Civic» р/н НОМЕР_3 система рульового керування знаходиться у стані відмови (з причин ушкодження автомобіля), а робоча гальмівна система знаходилась у працездатному стані. (т. 1 а.с. 211-213).
6.6. Слідчий експеримент за участі ОСОБА_3 від 27.09.2023 року та за участі захисника. Обвинувачений вказав, що загиблий під час руху сидів напіврозвернутий до водія та інколи з ним розмовляв. ОСОБА_14 був після похмілля, був трохи випившим. Випустив пляшку пива під ноги водія. Нахилився за пляшкою і схопився за кермо, в результаті чого машина стале не керована. Водій тримав обома руками руль та не зумів вирівняти автомобіль. Автомобіль рухався на правій смузі. Від обвинуваченого до автомобіля «Джетта» було близько 50 м., коли той вхопився за руль, при замірах ця відстань склала 52.50 м. Пляшка випала з лівої руки. В момент удару пасажир тримався за кермо. Він намагався вирівняти руль, але не зміг (логічним є, що ОСОБА_16 тримався, бо інакше він би вирівняв авто). Далі експерт перепитав та обвинувачений вказав, що тримався за кермо правою рукою в момент зіткнення! Захисник кілька разів намагався уточнити, але обвинувачений чітко зазначав, що пасажир тримався за кермо.
6.7. Протокол проведення слідчого експерименту від 28.08.2023 року, за участю свідка ОСОБА_20 .
Під командами ОСОБА_20 автомобіль, який виконує роль автомобіля-учасника ДТП «Honda Civic» був відділений від місця ДТП у напрямку м.Дніпро та виставлений на правій смузі автодороги у напрямку м.Павлограда. Далі ОСОБА_20 пояснив, що автомобіль «Honda Civic» рухався у такому положенні, після чого став з вказаного місця зміщуватися вправо та без гальмування зіткнувся з його припаркованим автомобілем. Шляхом вимірів встановлено, що від лівих коліс до лінії 1,5 відстань складає 1,6 м., між автомобілем та вказаним місцем відстань 82,6 м. (т. 1 а.с. 219-222).
6.8 Також у судовому засіданні досліджено відеозапис наданий свідком ОСОБА_20 під час досудового розслідування. На відеозаписі зафіксовано, як свідок, який здійснює запис, рухається за напрямком руху автомобіля Хонда, йде в напрямку розбитого свого автомобіля, а пилюка ще не сіла. Та в цей час на зустрічній смузі зупиняються два вантажні автомобіля. Також на відеозаписі видно де перебуває автомобіль Хонда. В цей час біля автомобіля відсутні будь-які люди.
6.9 Протокол огляду трупу від 14.07.2023 року, за участі судово-медичного експерта,відповідно до якого було проведено огляд трупу ОСОБА_9 , який знаходиться в реанімаційній залі у відділенні інтенсивної терапії КЗ ПЛІЛ в м.Павлоград по вул.Дніпровська, 541. (т. 1 а.с. 125-128).
6.10. Висновок експерта № 455 від 01.08.2023 року, відповідно до якого на трупі ОСОБА_9 виявлені такі тілесні ушкодження: скальпована рана: в лівій тім?яно-потиличній ділянці; садна: в лобній ділянці в проекції правої надбрівної дуги справа, на передній поверхні лівого плечового суглобу та на передній поверхні грудної клітини зліва в проекції 1-2 міжребер?я по передньо-пахвовій лінії, на зовнішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на зовнішній поверхні лівого плеча в нижній третині, на зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу; синці: в правій надключичній ділянці, на передній поверхні лівого колінного суглобу та лівої гомілки у верхній третині; переломи: склепіння та основи черепу, ребер зліва та справа, перелом правого поперечного відростку 3 грудного хребця, грудини та задніх стінок вертлюгових западин зліва та справа, ушкодження внутрішніх органів: субарахноїдальний крововилив, забій, набряк головного мозку, підапоневротична гематома.
Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, які діяли за ударно-струсуючим механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області або при ударі об такі та такими предметами могли бути виступаючі частини всередині салону транспортного засобу (панель щитка приборів управління, вітрове скло, його рама, стійки) при зіткненні його з іншим транспортним засобом та наступним неодноразовим перекиданням автомобіля.
Давність їх утворення може відповідати 10.07.2023 р.
Смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 09.30 год.
Виявлені тілесні ушкодження, зокрема в області голови, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як такі, що призвели до смерті потерпілого.
Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом склепіння та основи черепу, субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, зі скальпованою раною та підапоневротичною гематомою лівої тім?яно-потиличної ділянки, та ускладнилася набряком головного мозку.
Результат токсикологічного дослідження № 203/204 від 10.07.2023р: кров - 0‰, сеча - 0‰.
ОСОБА_9 під час ДТП тілесні ушкодження отримав всередині автомобіля, більш вірогідно, під час перебування в момент первинного контакту з перешкодою на передньому пасажирському сидінні. (т. 1 а.с. 200-205).
6.11. Висновок комісійної судово-медичної експертизи №424 від 20.10.2023 року, відповідно до якого виявлені в ОСОБА_9 тілесні ушкодження утворилися за обставин та умов, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи.
Давність їх утворення може відповідати 10.07.2023 року. Смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 09.30 год.
Виявлені тілесні ушкодження, зокрема в області голови, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як такі, що призвели до смерті потерпілого. При дорожньо-транспортній пригоді, тілесні ушкодження спричинюються по єдиному механізму, тому тілесні ушкодження не розмежовуються по ступеню тяжкості.
Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломом склепіння та основи черепу, субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, зі скальпованою раною та підапоневротичною гематомою лівої тім'яно-потиличної ділянки, та ускладнилася набряком головного мозку, що й призвело до безпосередньої причини смерті та дана травма перебуває в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті.
Результат токсикологічного дослідження № 203/204 від 10.07.2023р.: кров - 0‰, сеча - 0‰.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можна зазначити, що ОСОБА_9 під час дорожньо-транспортної пригоди перебував всередині рухаючогося транспортного засобу, тобто тілесні ушкодження отримав всередині автомобіля, більш вірогідно, під час перебування в момент первинного контакту з перешкодою на передньому пасажирському сидінні, так як має місце важка травма голови, двосторонні переломи ребер та перелом грудини, поперечного відростку 3 грудного хребця справа, переломи задніх стінок вертлюгових западин з обох сторін. Так як ушкодження кісток скелету спостерігаються, здебільшого, більш виражені (більш обширні та більш тяжкі) у пасажирів. Перелом кісток склепіння та основи черепу, переломи ребер, переломи поперечних відростків грудного відділу хребта, більш характерні для пасажирів автомобіля, ніж для водіїв.
Враховуючи характер та локалізацію встановлених тілесних ушкоджень у трупа ОСОБА_9 , характер та локалізацію пошкоджень автомобіля «Honda Civic» р/н НОМЕР_4 , напрямок травматичної дії на автомобіль, комісія експертів приходить до висновку, що під час первинного контакту зіткнення транспортних засобів, пасажир ОСОБА_9 перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Honda Civic» р/н НОМЕР_4 в положенні сидячи, з упором на спинку сидіння, передньою поверхнею тіла та кінцівок був звернутий до виступаючих частин салону автомобіля.
Механізм виникнення встановлених тілесних ушкоджень у трупа ОСОБА_9 суперечить механізму їх спричинення, на який вказано в протоколі слідчого експерименту, проведеного 27.09.2023, за участю свідка ОСОБА_3 , що підтверджується локалізацією та характером встановлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 130-144).
6.12. Висновок експертизи №4036-23 від 14 грудня 2023 року, відповідно до якого автомобіль «Хонда» контактував передньою частиною автомобіля «Джетта», кут між їх повздовжніми осями становив 5 градусів. З урахуванням слідової інформації, зафіксованої у схемі до протоколу огляду місця ДТП, місце зіткнення автомобілів «Honda Civic» р/н НОМЕР_5 і «Volkswagen Jetta» p/ НОМЕР_6 розташовувалось в межах правої смуги руху в бік м. Павлоград перед початком вибоїн на асфальті.
6.13. Висновок інженерно-транспортної експертизи від 26 грудня 2023 року, відповідно до якого у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водію автомобілю «Volkswagen Jetta» слід було керуватися технічними вимогами пунктів 15.10. (ґ), 15.14, 9.9, 9.10, 9.11 Правил дорожнього руху України.
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, водію автомобілю «Honda Civic» (номерний знак НОМЕР_7 ) ОСОБА_3 слід було керуватися технічними вимогами пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.
З технічної точки зору, настання події ДТП діями водія автомобілю «Volkswagen Jetta» (номерний знак НОМЕР_2 ) не визначалося.
Технічна можливість запобігти ДТП для водія автомобілю «Honda Civic»
ОСОБА_3 визначалася виконанням вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, для чого він не мав будь-яких перешкод технічного характеру.
З технічної точки зору, в діях водія автомобілю «Volkswagen Jetta» відсутні будь-які невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, які б знаходилися, у причинному зв?язку з виникненням ДТП.
В діях водія автомобіля «Honda Civic» (номерний знак НОМЕР_8 )
ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з подією пригоди (т. 1 а.с. 160-169).
6.14. Висновок експертизи №77 від 27.02.2024 року, відповідно до якого згідно аналізу наданої медичної документації, до 10.07.2023 у ОСОБА_3 мали місце захворювання на розлади особистості і поведінки у зв'язку з черпно-мозковою травмою (з анамнезу зі слів хворого в 1995 році переніс черпно-мозкову травму: забій головного мозку 2 ступеню). На момент 12.09.2023 у ОСОБА_3 встановлено клінічний діагноз: Наслідки закритої черепно-мозкової травми (в 1995 році забій головного мозку 2 ступеню). Післятравматична енцефалопатія 2 ст. у вигляді лівобічної пірамідної недостатності, стійким цефалгічним синдромом, помірним вестибулоатаксичним синдромом, вираженим астенічним синдромом, симптоматичної епілепсії у вигляді фокальних та вторинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів, синдрому вегетативної дисфункці. Проміжний період перенесеної повторної черепно-мозкової травми 10.07.2023 (відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, численні переломи ребер, ключиці справа, травматична ампутація правої вушної раковини).
Згідно висновку експериментально-психологічного дослідження в
умовах КП «ДБКЛПД» ДОР у гр. ОСОБА_3 виявлено виражені туго-рухомість, інертність, торпідність психічних процесів; зниження стійкості переключення та зосередження уваги; пам?ять недостатня по відношенню як запам?ятовування, так і відтворення. Помірно виражені порушення операційної сторони мислення: зниження здатності до узагальнення та абстрагування. Помірно виражене зниження когнітивних функцій за MMSE.
Підтвердити чи спростувати наявність у ОСОБА_3 нападів втрати свідомості до 10.07.2023 неможливо.
У зв?язку з відсутністю об?єктивних, обґрунтованих підтверджень судомних нападів за час лікування з 10.07.2023 по 12.09.2023, надати відповідь на дане питання неможливо.
Під час обстеження в КП «ДБКЛПД» ДОР у гр. ОСОБА_3 встановлено: наслідки закритої черепно-мозкової травми (в 1995 році забій головного мозку 2 ступеню), післятравматична енцефалопатія 2 ст. у вигляді лівобічної пірамідної недостатності, стійким цефалгічним синдромом, помірним вестибулоатаксичним синдромом, вираженим астенічним синдромом, симптоматичної епілепсії у вигляді фокальних та вторинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів, синдрому вегетативної дисфункції. Проміжний період перенесеної повторної черепно-мозкової травми 10.07.2023 (відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, численні переломи ребер, ключиці справа, травматична ампутація правої вушної раковини).
ОСОБА_3 міг і повинен надавати оцінку можливостям виникнення ускладнень перенесеної закритої черепно-мозкової травми (в 1995 році забій головного мозку 2 ступеню), з урахуванням вказаних (з його слів) в анамнезі про нібито клінічні напади з втратою свідомості до 3-х хвилин (т. 1 а.с. 170-180).
6.15. Висновок судово-психіатричного експертизи №140 від 07.03.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_3 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не виявляв і в теперішній час не виявляє будь-яких психічних розладів.
За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
За своїм психічним станом в теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. (т. 1 а.с. 185-189).
6.16. Висновок експерта № СЕ-19/113-23/2877-ІТ від 14.09.2023 року, відповідно якого встановити взаємне розташування транспортних засобів з достатньою точністю не має можливості. З технічної точки зору первинний контакт стався передньою частиною автомобілю «Honda Civic» р/н НОМЕР_4 в задню частину автомобілю «Volkswagen Jetta» p/н НОМЕР_2 . З технічної точки зору, відсутні ознаки, які дозволяють встановити місце контакту транспортних засобів відносно меж проїжджої частини з достатньою точністю, при цьому виходячи з вказаного механізму ДТП та сукупності зафіксованої слідової інформації, місце первинного контакту вказане на схемі ДТП від 10.07.2023 року (позначка 1) не може бути спростовано експертним шляхом, тому має право на існування. Оглядом доступних зовнішніх кузовних частин, вузлів та деталей автомобілю «Honda Civic» р/н НОМЕР_4 , глибоких подряпин(трас) у сукупності з нашаруванням лакофарбового покриття кольору відмінного від кольору автомобілю «Volkswagen Jetta» не виявлено (т. 1 а.с. 215-218).
6.17. Вирок Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 28.05.1996 року, яким ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст. 215 КК України (т. 1 а.с. 229), який постановою Президіуму Дніпропетровського обласного суду від 20.11.1996 року змінено в частині суми штрафу (т. 1 а.с. 230).
6.18. Стороною захисту надано висновки авто технічної експертизи, на яку надано вихідні дані, з яких слідує, що відбулость втручання в управління автомобілем пасажиром, коли пасажир намагався дістати пляшку лівою рукою і правою схопився за руль, водій намагався зупинити автомобіль, але не зміг зупинити та вирівняти руль (т. 1 а. 99). Суд відкидає висновки даної експертизи з тих підстав, що вихідні дані, які закладені для експертизи, спростовані дослідженими доказами в судовому засіданні.
6.19. Також досліджено медичні документи щодо обвинуваченого, які були предметом дослідження в рамках експертизи стану його фізичного та психічного здоров'я.
6.20. Досліджено документи, які пдтверджують витрати на поховання та родинні відносини між позивачами та загиблим, а також поліс страхування.
Оцінюючи доводи захисту, щодо недопустимості висновків проведених експертиз №77, №424, №455 суд враховує наступне. Зазначені кспертизи проведені у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» уповноваженими особами в державних спеціалізованих експертних установах. Всі експерти, відповідно до змісту досліджених експертиз повідомлені про кримінальну відповідальність про дачу завідомо неправдивих висновків. Експертиза №424 містить в мотивувальні частині опис виявлених тілесних ушкоджень, які описані в більш узагальненому вигляді,ніж в резулятивній частині первинної СМЕ.. Також допитаний член комісії експертів зазначив, що одяг обвинуваченого та автомобіль не мають значення та висновки б не змінились в разі надання одягу обвинуваченого та самого транспортного засобу. Визначальним є характер травматичних змін. Доводи захисту зводяться до не згоди з висновками експертизи №424 про положення тіла загиблого в момент ДТП та про те, що механізм, який показав ОСОБА_3 на слідчому експерименті, протирічить механізму встановлених тілесних ушкоджень в трупа ОСОБА_9 .
Висновок комісійної експертизи СМЕ №77 щодо стану здоров'я обвинуваченого не містить даних про те, що обвинувачений втрачав свідомість. Натомість в п. 1 визначено, що підтвердити чи спростувати втрату свідомості обвинуваченим до 10 липня 2023 року неможливо. Єдине, що обвинувачений міг і повинен був надавати оцінку можливостям виникнення ускладнень перенесеної ЗЧМТ в 1995 році. Висновок психіатричної експертизи №140 жодним чином не спростовує висновки комісійної СМЕ №77, а доповнює її вказуючи на осудність обвинуваченого. Крім того, висновок №77 був також предметом дослідження під час проведення психіатричної експертизи №140, та жодним чином не спростовує її.
Так само висновок СМЕ №455 відносно ОСОБА_28 проведена в спосіб передбачений КПК України уповноваженим особами та містить мотивовані відповіді щодо поставлених питань.
Таким чином, доводи захисту про недопустимість вказаних ексепертиз зводяться до не згоди з їх висновками.
Оцінюючи доводи захисту про недопустимість показів свідка ОСОБА_20 суд їх відхиляє. Свідок, що не заперечується сторонами кримінального провадження, ні з ким з учасників не знайомий, та немає жодного інтересу в провадженні. Свідок попереджений про кримінальну відповідальність за дачу за відомо не правдивих показів. Також його покази об'єктивно підтверджуються наданими об'єктивними даними, зокрема відеозаписом, на якому чітко видно, що він знімає місце ДТП безпосередньо після зіткнення ( ще пилюка не осіла) і інший свідок ОСОБА_11 - водій вантажного автомобіля, який їде зустрічною смугою, ще навіть не вийшов з авто (бо вантажний автомобіль перебуває в русі на зустрічній смузі). Також допитаний свідок ОСОБА_29 підтвердив розмову з свідком ОСОБА_10 та його перебування на місці події.
Висновки експертизи №77 , яку захист з однієї сторони просить визнати недопустимим доказом, а з іншої посилається на нього в питанні недопустимості показів свідка ОСОБА_10 , фактично також не спростовують показів цього свідка. Адже вказаний висновок не містить даних про те, що обвинувачений був госпіталізований після ДТП без свідомості, як про це зазначає сторона захисту. Ні в мотивувальній, ні в резулятивній частині експертизи такого немає. Також свідок ОСОБА_11 зазначив, що одна особа «мичала». Аналізуючи та співставляючи покази свідка ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_10 та відеозапис з місця події, суд робить висновок, що свідок ОСОБА_11 прибув на місце ДТП після свідка ОСОБА_10 . На відео зафіксовано, як безпосередньо після ДТП свідок ОСОБА_10 почав відеозйомку наближаючись до місця ДТП безпосередньо після події. В цей час, коли здійснюється зйомка, на зустрічній смузі сповільнюють рух два вантажні авто, в першому перебував свідок ОСОБА_11 . Далі зі слів ОСОБА_11 він та другий водій кілька хвилин не могли перейти дорогу до місця ДТП, бо був потік транспортних засобів і свідок ОСОБА_11 зазначив, що коли він підійшов до автомобіля Хонда, то дверки в ньому були привідкриті. Такич чином, покази свідка ОСОБА_11 не спростовують показів свідка ОСОБА_10 про розвиток механізму ДТП, бо той прибув до автомобіля ОСОБА_21 мінімум через три хвилини після свідка ОСОБА_10 . Доводи захисту про те, що ОСОБА_10 не міг бачити рух автомобіля Хонда, бо йшов по няпрямку руху автомобіля, є намагання перекрутити покази свідка. Свідок ОСОБА_10 почав рух по ходу напрямку «Хонда Сівік» після ДТП , а до самого ДТП він перебував під деревом та спостерігав механізм ДТП, про що повідомив у судовому засіданні.
Щодо доводів про ненадання належної медичної допомоги з ініціативи представника неповнолітньої потерпілої, то по-перше, суд розглядає справу в рамках обвинувачення і не надає оцінку питанню надання чи ненадання належної чи неналежної медичної допомоги і мотиви таких дій, а по-друге, будь-яких даних про неналежне надання медичної допомоги, окрім версії обвинуваченого, в судовому засіданні не досліджено.
Також суд відкидає довод захисту щодо недопустимості слідчого експерименту з ОСОБА_3 , бо ОСОБА_3 були роз'яснені його права, він був із захисником якого обрав самостійно. Крім того, не вважаються недопустимим доказом пояснення свідка, надані під час слідчого експерименту, проведеного з метою відтворення обставин ДТП, якщо до проведення слідчого експерименту були відсутні дані про те, що саме ця особа винувата у порушенні правил дорожнього руху, а висновок експерта, яким було встановлено, що саме дії цієї особи призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у ч. 2 ст. 286 КК України, був наданий після проведення слідчого експерименту. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 345/522/16-к
7. Мотиви визнання обвинувачення обґрунтованим.
Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.
Відповідаючи на доводи захисту про те, що обвинуваченому безпідставно інкримінується те, що він хворіє епілепсією, суд зазначає, що процесуальним документом, в якому сформоване висунуте обвинувачення, є обвинувальний акт. У жодному реченні обвинувального акту немає згадки про те, що ОСОБА_12 хворів епілепсією і вчинив кримінальне правопорушення втративши свідомість.
Навпаки, досліджений висновок експерта вказує, що будь-яких клінічних даних про втрату свідомості обвинуваченим немає, а згідно висновків психіатричної експертизи обвинувачений є осудною особою.
Позиція захисту щодо втручання у керування спростована дослідженими в судовому засіданні доказами.
Обвинувачений вказує, що загиблий вживав в автомобілі пиво в склянній пляшці, бо був після похмілля. Але ні в крові загиблого, ні в сечі ( стадія виведення) алкоголю взагалі не було, що підтверджено висновками СМЕ. Під час огляду місця події жодної пляшки з-під алкоголю не виявлено, з показів свідка ОСОБА_29 також слідує, що пляшки він не бачив. Свідок ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_10 також не повідомили про наявність пляшки на місці в автомобілі або біля нього. Хоча той же свідок ОСОБА_11 побачив два телефони на місці ДТП.
Навіть якщо гіпотетично припустить, що загиблий пив пиво після похмілля в салоні автомобіля, що спростовується зазначеним вище, то з показів матері загиблого ОСОБА_16 був правшею, тому логічним є, що пляшку він тримав в правій руці. А отже, падіння пляшки з правої руки через тонель автомобіля «Хонда Сівік», який розділяє передні сидіння під ноги водія, протирічить елементарним законам фізики.
Допитаний свідок ОСОБА_10 , як безпосередній очевидець ДТП, вказав, що автомобіль «Хонда» почав плавно змінювати напрямок руху. Те саме свідок зазначив на слідчому експерименті. Правдивість показів свідка ОСОБА_30 підтверджують висновки транспортно-трасологічної експертизи, відповідно до якої кут контакту автомобіля «Хонда» та «Джетта» мінімальний, близько 5 градусів.
Досліджений висновок комісійної експертизи чітко визначає, що обвинувачений в момент зіткнення сидів на сидінні з упором в спинку сидіня та повернутий був до автомобіля.
Стороною захисту надано висновок автотехнічної експертизи, яка зазначає про відсутність порушень в діях обвинуваченого. Однак дана експертиза базується на версії, що відбулось втручання в управління автомобілем пасажиром, коли той намагався дістати пляшку лівою рукою і правою схопився за руль, а обвинувачений намагався вирівняти та зупинити автомобіль, але не зміг зупинити та вирівняти руль. Даний висновок суд до уваги не бере та відкидає його, адже за вихідні дані взято те, що відбулось втручання у керування, що спростовано в судовому засіданні такими доказами.
Зокрема, висновком комісійної експертизи №424 від 20 жовтня 2023 року, яким визначено, що враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , напрямку травматичної дії на автомобіль, ОСОБА_9 перебував на передньому сидінні автомобіля в положенні сидячи, з упором на спинку сидіння та передньою поверхнею тіла та кінцівок був повернутий до виступаючих частин автомобіля.
Обставини, які показав обвинувачений на слідчому експерименті, суперечать механізму їх спричинення, що підтверджується локалізацією та характером ушкоджень. (т.1 а. 144)
Судова транспортно-трасологічна експертиза визначила, що в момент контакту кут між повздовжними осями автомобіля складав 5 градусів, а місце первинного контакту розташоване перед вибоїною в межах правої смуги руху в бік м.Павлограда. (т. 1 а. 156). Тобто відхилення від траекторії руху автомобіля було мінімальним, що об'єктивно підтверджує правдивість показів свідка ОСОБА_20, який вказав, що автомобіль почав плавно змінювати рух, після чого відбулось зіткнення.
Обвинувачений на слідчому експерименті чітко вказав і показав, що він намагався вирівняти руль, але не зміг (логічним є, що за такої версії ОСОБА_16 повинен був триматися за руль, бо інакше водій би вирівняв авто). Далі експерт перепитав та обвинувачений вказав, що пасажир тримався за кермо правою рукою в момент зіткнення. Захисник кілька разів намагався уточнити, але обвинувачений чітко зазначав, що ОСОБА_16 тримався за кермо. Оцінюючи дані слідчого експеримента з точки зору елементарної логіки, суд робить висновок , що у випадку, коли б загиблий тримався за руль, а водій намагався вирівняти авто, то в момент, коли загиблий сів рівно на своє сидіння, до самого зіткнення обвинувачений би вирівняв напрямок руху автомобіля.
Більше того, під час допиту в судовом засіданні, обвинувачений на питання захисника зазначив, що після втручання ОСОБА_28 у керування, автомобіль був керований.
Також у висновку судово інженерно-транспортної експертизи від 26 грудня 2023 року, зазначено, що механізм розвитку ДТП зі слів обвинуваченого має суб'єктивний характер та потребує юридичної оцінки, що виходить за межі компетенції експерта, а висновки комісійної експертизи мають об'єктивний характер. Тому механізм названий обвинуваченим не може бути використаним в подальшому дослідженні. ( т. 1 а. 160)
Оцінюючи доводи захисту в контексті досліджених доказів, суд не вбачає протиріч, як в кожній експертизі окремо, так і між автотехнічною експертизою наданою стороною захисту та стороною обвинувачення, адже експерту зі сторони захисту надано обставини про втручання, які спростовано в судовому засіданні. Також суд звертає увагу, що експерту для проведення експертизи повідомлено про те, що обвинувачений намагався зупинити автомобіль після втручання в керування ОСОБА_31 , але жодних слідів гальмування на місці ДТП не виявлено, а сам обвинувачений у судовому засіданні повідомив, що він не встиг застосувати гальмування.
Аналізуючи доводи захисту про те, що в разі дослідження одягу загиблого та транспортного засобу, висновки комісійної експертизи б змінились, то суд враховує покази експерта ОСОБА_25 в судовому засіданні під присягою, про те, що визначальним є отримані травми для визначення механізму отримання загиблим тілесних ушкоджень, а у випадку надання експертам одягу загиблого та автомобіля, висновки експертизи не змінилися.
Аналізуючи досліджені докази в сукупності суд робить висновок що обвинувачений не справився з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та вчинив наїзд на припарковане авто, порушуючи п. 10.1 ПДР.
8. Мотиви призначення покарання.
Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується добре, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває. За висновком психіатричної експертизи не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Пом'якшувальні обставини відсутні, бо відповідно до ст.66 КК України пом'якшуючою обставиною є добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. Добровільне надання 15000 грн. з понесених на лікування та похорони 52 162 грн. та завданої моральної шкоди, не відповідає критерію відшкодування завданих збитків.
Обтяжуючі обставини відсутні.
Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до необережних тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Оцінюючи суспільну небезпеку конкретного злочину, суд бере до уваги те, що була достатня видимість, водій перебував у тверезому стані, але не був уважним, відволікся від керування та не переконався, що маневр був безпечним, внаслідок чого сталось ДТП, в результаті якого пасажир зазнав тілесних ушкоджень, від яких помер.
Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення та потерпілих, про суворе покарання, відсутність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
З врахуванням обставин справи, відсутності пом'якшуючих обставини, підстав для застосування ст. 75 КК України суд не вбачає.
9.Питання цивільного позову.
У межах кримінального провадження потерпілими - неповнотіьньою донькою та мамою загиблого заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивачами в позовній заяві розділено вимоги про відшкодування завданої шкоди як до страховика, так і до обвинуваченого.
Обоє позивачів зазначили, що вони зазнали моральної шкоди в зв'язку зі смертю свого батька та сина.
Позивачі ОСОБА_32 та ОСОБА_33 просять стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі по 459 800 грн.
Також позивачі просять стягнути 80400 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_32 та ОСОБА_34 , зі страховика, та позивач ОСОБА_32 просить стягнути зі страховика в рахунок відшкодування шкоди, заподіяною смертю потерпілого 241200 грн.
Також позивач ОСОБА_33 просить стягнути страхові витрати на поховання та лікування в розмірі 52 162 грн.
В обґрунтування заявлених вимог надано відповідні чеки про витрати на поховання, витрати на лікування, та підтвердженні родинні відносини.
Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентоване ст.129 КПК України.
Як встановлено ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_32 є донькою, а ОСОБА_34 є мамою загиблого. Право потерпілого пред'явити цивільний позов у кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, прямо передбачає ст.128 КПК України.
Згідно правового висновку, що містить Постанова Великої Палати Верховного суду від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15, попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV (надалі Закон №1961-IV), загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Закон №1961-IV регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У вказаному Законі детально регламентовано дії водія транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.
Згідно з абзацом першим пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 27.3 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами «г»" і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Також відповідно до п. 27.4. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Доведеним є витрати на поховання та на лікування загиблого в сумі 52 162 грн. які здійснені ОСОБА_6 . Також обвинуваченим на поховання відшкодовано 15000 грн. Отже, стягненню підлягає 37162 грн.
Відповідно до вимог статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Станом на день настання страхового випадку статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 6 700 грн.
Таким чином, виходячи з положень пункту 27.3 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого ОСОБА_28 становить 80 400 грн. (6 700,00 грн. * 12).
ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачам у зв'язку з втратою батька та сина завдає їм душевних та психологічних страждань, вони позбавлені можливості спілкуватися з близькою людиною, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та докладання з її боку додаткових зусиль для організації свого життя.
Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання.
Встановити ціну людського життя, повернути людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи.
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню,та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
У зв'язку з чим, суд вважає, що позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із встановленням причинного зв'язку смерті батька та сина з ДТП, а також з істотністю вимушених змін у життєвих стосунках позивача, її переживань та страждань, пов'язаних із втратою близької людини.
Виходячи з цих обставин, суд, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність і довготривалість моральних страждань позивачів, вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь позивачів моральну шкоду в сумі по 320 000, 00 грн., що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
Зважаючи на те, що в загиблої особи одна дитина та мама (позивачі в справі), то з страхової компанії на користь кожного позивача підлягає стягненню страхове відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого у розмірі по 40200 грн на кожного.
Щодо позовних вимог позивача про страхове відшкодування шкоди пов'язаної із втратою годувальника, суд зазначає наступне.
За вимогами статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Пунктом 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Зазначена норма права за способом викладення змісту містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.
Згідно з частиною першою статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Позивач ОСОБА_7 на момент ДТП є неповнолітньою та навчається.
Нормами статті 198 та частини першої статті 199 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Станом на день настання страхового випадку статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 6 700 грн.
Таким чином, виходячи з положень пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загальний розмір страхового відшкодування внаслідок смерті, становить 241 200 грн. (6 700,00 грн. * 36).
Зважаючи на те, що право на утримання мала неповнолітня дитина, то суд доходить висновку, що з відповідача - страхової компанії на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування пов'язане із втратою годувальника, заподіяної смертю потерпілого, у розмірі 241 200 грн.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду (п. 27.5 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Страхова сума за таку шкоду на дату вчинення злочину складала 320000 грн.
Отже, позивачеві ОСОБА_6 суму стягнення з страховика за моральну шкоду необхідно зменшити на 38762 грн. Таким чином, загальна сума всіх стягнень зі страховика за шкоду, заподіяну життю однієї особи не перевищуватиме страхову суму 320000 грн.
10.Розподіл судових витрат.
Під час проведення досудового розслідування проводились криміналістичні експертизи, згідно довідок Луганського НДЕКЦ МВС України на проведення двох експертиз технічного стану транспортного засобу було витрачено по 1434 грн. на кожну. Транспортна трасологічна 12352 грн. Судово атотехнічна 2271, 84 грн.
Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
11. Інші питання.
Арешт накладений на транспортний засіб повинен бути скасований, а транспортні засоби передані їх власникам.
Долю речових доказів вирішити за правилами ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 не обирати.
Строк покарання обислювати з моменту звернення вироку до виконання та затримання обвинуваченого на виконання цього вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 17492 (сімнадцять тисяч чотириста дев'яноста дві) грн.. 24 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.
Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (поданий законним представником ОСОБА_8 ) до ОСОБА_3 , ПАТ «Страхова компанія Саламандра» - задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ САЛАМАНДРА " (ЄДРПОУ 21870998) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 241 200 (двісті сорок одну тисячу двісті) гривень страхового відшкодування шкоди, пов'язаного зі втратою годувальника.
Стягнути з ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ САЛАМАНДРА" (ЄДРПОУ 21870998) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 40200 (сорок тисяч двісті) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ САЛАМАНДРА" (ЄДРПОУ 21870998) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (тридцять сім тисяч сто шістдесят дві) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Стягнути з ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ САЛАМАНДРА" (ЄДРПОУ 21870998) на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП НОМЕР_9 , 1438 (одну тисячу чотириста тридцять вісім) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 320000 (триста двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2023 року на автомобіль автомобіль марки «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.
Речові докази:
- автомобіль марки «Volkswagen Jetta» реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий на зберігання ОСОБА_20 - залишити за належністю;
- автомобіль марки «Honda Civic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на штраф майданчику на базі Павлоградського РВП за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська, 10 - повернути ОСОБА_3 за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя ОСОБА_1