.
Унікальний номер справи 752/14955/24
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/8689/2025
Головуючий у суді першої інстанції Ж.І. Кордюкова
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
30 травня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
сторони
позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
«Глушкова, 9-Г»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Глушкова, 9-Г» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року,
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року позовні вимоги ОСББ «Глушкова-9 Г», залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду ОСББ «Глушкова-9 Г» звернулось з апеляційною скаргою, у якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв'язку із чим просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимог у повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи наявний витяг з реєстру територіальної громади м. Києва, відповідно до якого відповідач проживає з 10.10.2016 за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, на думку апелянта, в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що у відповідача наявний обов'язок сплачувати внески та платежі у розмірах, встановлених загальними зборами об'єднання.
Зауважує, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуг (постанова Верховного Суду від 18.03.2019 р. у справі №210/5796/16-ц)
Відовідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
У відповідності до вимог п. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється апеляційним судом у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи предмет та підставу заявленого позову, ціну позову, суд дійшов висновку про те, що дана справа не відноситься до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд перевірив доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження, та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Судом встановлено, 27.05.2016 року здійснено державну реєстрацію ОСББ «Глушкова 9-Г» за адресою: проспект Академіка Глушкова 9-Г в м. Києві за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань 10681020000042843, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Глушкова 9-Г» від 14.12.2019 затверджено Порядок сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в ОСББ «Глушкова 9-Г» на 2020.
Відповідно до Розділу 3 зазначеного вище Порядку встановлено, зокрема, розміри таких щомісячних внесків: 7,18 грн. з одного квадратного метра загальної площі кожної квартири та нежитлового приміщення; 130,00 грн. за роботу диспетчерів з кожної квартири та нежитлового приміщення.
Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Глушкова 9-Г» від 03.10.2021 затверджено Порядок сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в ОСББ «Глушкова 9-Г» на 2021.
Відповідно до Розділу 3 зазначеного вище Порядку встановлено, зокрема, розміри таких щомісячних внесків: 7,30 грн. з одного квадратного метра загальної площі кожної квартири та нежитлового приміщення; 160,00 грн. за роботу диспетчерів з кожної квартири та нежитлового приміщення.
Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Глушкова 9-Г» від 26.12.2021 затверджено Порядок сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в ОСББ «Глушкова 9-Г» на 2022.
Відповідно до Розділу 3 зазначеного вище Порядку встановлено, зокрема, розміри таких щомісячних внесків: 7,94 грн. з одного квадратного метра загальної площі кожної квартири та нежитлового приміщення; 200,00 грн. за роботу диспетчерів з кожної квартири та нежитлового приміщення.
Відповідно до розрахунків позивача за період з вересня 2020 по серпень 2023 року за квартирою АДРЕСА_1 обліковується заборгованість в розмірі 24 373,31 грн. та за період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року на суму заборгованості нараховані 3 % річних в розмірі 465,44 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 117,35 грн.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», далі - Закон № 2866-ІІІ).
Відповідно до положень ст. 4 цього Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 10 Закону № 2866-ІІІ визначено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту тощо.
За приписами ст. 15 Закону № 2866-ІІІ співвласник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Статтями 16, 17 Закону № 2866-ІІІ визначені права об'єднання, які належать йому відповідно до законодавства та статуту, серед яких право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів та вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (стаття 20 Закону № 2866-ІІІ).
Відповідно до ст. 22 Закону № 2866-ІІІ для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII).
Цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а відтак його положення є спеціальними для спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (ч. 3 ст. 12 Закону № 417-VIII).
Частиною 4 цієї норми передбачено, що зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Водночас відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017, далі також - Закон про житлово-комунальні послуги).
Статтею 1 цього Закону дає визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
За нормою ст. 2 Закону про житлово-комунальні послуги предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (ст. 6 Закону про житлово-комунальні послуги).
За визначенням, наданим у ст. 2 Закону «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. ст. 7, 9 Закону про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
За змістом положень цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з нормою ст. 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Києва, ОСОБА_1 зареєстрована з 10.10.2016 за адресою: АДРЕСА_1 .
До позовної заяви позивачем також долучено рахунки на ім'я ОСОБА_1 щодо сплати внесків, згідно яких особовий рахунок за квартирою АДРЕСА_1 обліковується за ОСОБА_1 .
За приписами ст. ст. 66, 67, 68 Житлового кодексу України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (в редакції постанови КМУ від 24.01.2006 № 45 з подальшими змінами та доповненнями), наймач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частина 1 ст. 509 ЦК України дає визначення зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналіз вищенаведених законодавчих положень в їх системній сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір дає підстави для висновку, що наймач квартири та/або нежитлового приміщення комунальної власності в розумінні Закону про житлово-комунальні послуги є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, зобов'язання по оплаті вартості фактично спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, а отже відсутність оформленого письмового договору щодо надання таких послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати.
Схожі висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 19.08.2019 у справі № 641/7403/16-ц, від 13.11.2019 у справі 686/14833/15-ц.
В матеріалах справи відсутні докази того, що послуги з управління багатоквартирним будинком у спірний період не надавались, чи надавались іншими господарюючими суб'єктами.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту, що в період з серпня 2020 по липень 2023 року відповідач була квартиронаймачем чи власником за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, як вбачається із акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2020-12.08.2023 наданого ОСББ «Глушкова 9-Г», відповідач частково сплачувала вартість наданих їй послуг, що у свою чергу свідчить про визнання наявності такого боргу (а.с. 29).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на вищенаведене, позивач ОСББ «Глушкова 9-Г» має право на відшкодування інфляційні втрат та 3% річних нарахованих на суму заборгованості.
Згідно з розрахунком, наданим ОСББ «Глушкова 9-Г» відповідач, як споживач послуг, з серпня 2020 року по липеннь 2023 своєчасно не вносила кошти, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 24 373,31 грн., інфляційна складова боргу - 1117,60 грн., 3 % річних становить 465,44 грн.
Розмір заборгованості ОСОБА_1 не спростований та жодних заперечень щодо його неправильності від відповідача не надійшло.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України).
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСББ «Глушкова 9-Г» підлягає задоволенню, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 лютого 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСББ «Глушкова 9-Г» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 24 373 грн., інфляційної складової боргу-1117,60 грн., 3 % річних в сумі 465,44грн.
Окрім того, позивач просив суд стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу понесені ним при поданні позовної заяви.
На підтвердження понесених витрат сторона апелянта надала: договір про надання правової допомоги адвокатом Тараско Т.Є. клієнту - ОСББ «Глушкова 9-Г» від 01 серпня 2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2024 за яким вартість наданих послуг адвокатом становить 6 000 грн.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву - частина 8 статті 141 ЦПК України.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до вимог ч.ч.5,6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Аналізуючи подані докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доведеними, обґрунтованими та співмірними складності справи та об'єму виконаної адвокатом роботи є витрати на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача у розмірі 6 000 грн. Відповідачка не подавала заяви про зменшення даних витрат.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
При зверненні до суду апеляційної інстанції позивачем було сплачено судовий бір у розмірі 4 542 грн.
За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу ОСББ «Глушкова 9-Г» суд задовольняє, рішення суду скасовує і ухвалює нове судове рішення про задоволення позову, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Глушкова 9-Г» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 7 570 грн (3028 грн + (3028 грн х 150%/100).
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Об'єднання співласників багатоквартирного будинку «Глушкова 9-Г»задовольнити.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позов Об'єднання співласників багатоквартирного будинку «Глушкова 9-Г» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співласників багатоквартирного будинку «Глушкова 9-Г» (ЄДРПОУ 40514699, МФО 300711, р/р НОМЕР_2 , адреса: 03187, м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9-Г) заборгованість по внескам та платежам співвласників об'єднання за період з серпня 2020 по липень 2023 у сумі 24 373, 31 грн., збитки від інфляції - 1117,60 грн., 3 % річних - 465,44 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співласників багатоквартирного будинку «Глушкова 9-Г» (ЄДРПОУ 40514699, МФО 300711, р/р НОМЕР_2 , адреса: 03187, м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9-Г) витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанцій в сумі 7 570,00 грн., та 6000 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна