Справа №759/11185/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2534/2025 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
27 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року,
Вироком у кримінальному провадженні №12022100000000329 обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Коцюбинське Київської області, громадянина України, працюючого фізичною особою-підприємцем, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Застосовано ст. 75 КК України та звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Зобов'язано ОСОБА_7 згідно ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої, за наступних обставин.
Так, 03.06.2022, приблизно о 08 год. 27 хв., ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel Combo», р.н. НОМЕР_1 , рухався у четвертій (крайній лівій) смузі проїзної частини просп. Палладіна в м. Києві зі сторони бул. Вернадського в напрямку вул. Робітничої, зі швидкістю 77.8 км/год +/- 3.11 км/год, яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год.
В цей час, порушуючи вимоги п. 4.7, підпунктів «а» та «г» п. 4.14 Правил дорожнього руху України, рухаючись в темпі кроку, проїзну частину просп. Палладіна у м. Києві перетинала пішохід ОСОБА_9 , наближаючись справа до смуги руху автомобіля марки «Opel Combo», д.н.з. НОМЕР_1 .
Під час руху ОСОБА_7 допустив порушення вимог п. 1.5, п. 1.7, підпункту «б» п. 2.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України:
- п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 1.7 водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності;
- підпункт «б» п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 12.4 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виявились в тому, що він 03.06.2022, приблизно о 08 год. 27 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel Combo», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю не менш ніж 74,69 км/год по проїзній частині просп. Палладіна у м. Києві, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, маючи об'єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати швидкість руху в межах дозволеної, відволікся від керування транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, та в момент виникнення небезпеки для руху, а саме появи в полі зору пішохода ОСОБА_9 (яка наближалась до його смуги руху, перебуваючи в потоці попутних транспортних засобів, та яку він був спроможній завчасно виявити), вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля, але внаслідок перевищення максимально дозволеної швидкості руху, не зміг зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху пішохода, внаслідок чого навпроти буд. №34 по просп. Палладіна у м. Києві скоїв наїзд на останню.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 06 год. 50 хв. від спричинених тілесних ушкоджень померла у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 17».
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: на голові: садно на волосистiй частині голови, в тім'янiй дiлянцi по центру, кровонапливнiсть м'яких покрив голови; на тулубі: кровонапливи та садна на тулубі (кровонаплив на передній поверхні грудей по центру: кровонаплив на лiвiй бiчнiй поверхні грудей на рiвнi Х ребра по задній пахвовій лінії; садно на спині, в лівій підлопатковiй дiлянцi дiлянка зсадження шкіри на спині в поперековiй дiлянцi, бiльше зліва); поперечний перепом грудини рiвнi III міжребiр'я, множинні переломи ребер (поперечні переломи II-IV ребер справа та II, IV-VII ребер зліва місці з'єднання кісткової та хрящової частин: косi переломи II-Х ребер злiва по косій від передньої пахвової лінії до лопаткової лінії) з збереженням пристінковой плеври, компресійний перелом XI грудного хребця з збереженням передньої повздовжньої зв'язки; крововилив на передній поверхнi перикарда; крововилив в ділянці воріт селезінки (ознака струсу); крововилив в заочеревинній клітковині злiва: переломи лівого напівкільця тазу; на кінцівках кровонапливи та садна на кінцівках (кровонаплив на задній поверхні правого ліктя; кровонаплив на задній поверхнi лiвого ліктя та плеча в нижній та середній його третинах; кровонаплив на передній поверхні правого стегна в верхній третині; кровонаплив на внутрiшнiй поверхні правого стегна на всьому протязі; садно на внутрiшнiй поверхні правої ноги, на рівні гомілки в нижній третині; кровонаплив на зовнiшнiй бiчнiй поверхнi лiвого стегна на всьому протязі; кровонапливи на передній поверхнi лiвого колiна кровонапливи на зовнiшнiй вiчнiй поверхні лiвої гомілки в верхній третині); гемартроз обох колінних та гомілково-стопних суглобів; множинні переломи нижніх кінцівок (право великогомілкової кістки; багатоуламковi переломи правої таранної кістки та кісток предплюсни; лiвого наколінника; лівої великогомілкової кістки; багатоуламковий перелом лівої малогомілкової кістки). Виявлені тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тiлесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (небезпека для життя поєднаної травми тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, крововтратою, шоком) та знаходяться в прямому причинно-наслiдковому зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_9 настала вiд поєднаної травми грудей з множинними переломами ребер, хребта та кінцівок, з ушкодженням внутрішніх органів.
Порушення вимог п. 1.5, п. 1.7, підпункту «б» п. 2.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Не погоджуючись з вказаним вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м'якість. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Зазначає, що у мотивувальній частині вироку суд жодним чином не вмотивував своє рішення щодо не призначення додаткового покарання обвинуваченому. Не призначаючи додаткового покарання обвинуваченому, а саме позбавлення керування транспортними засобами, суд залишив поза увагою характер допущеного обвинуваченим порушення правил дорожнього руху, а також не взяв до уваги наслідки у вигляді смерті потерпілого. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення законодавчих приписів обвинуваченим через неуважність, значного перевищення швидкості. Відповідно, обвинувачений, керуючи транспортним засобом може нести загрозу не лише для оточуючих, а і для самого себе. Жодних підстав, які б дозволяли обґрунтовано і законно не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами в ході досудового розгляду кримінального провадження встановлено не було. Оскільки покарання має на меті не тільки кару й виправлення засудженого, а також запобіганню вчинення нових злочинів, необхідним є застосування стосовно ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 було здійснено на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
При цьому, суд першої інстанції дотримався вимог норм ч. 3 ст. 349 КПК України, допитав обвинуваченого, і за згодою усіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оскаржувались.
На підставі викладеного, колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оскаржувались і стосовно яких, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, докази не досліджувались.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України в апеляційній скарзі прокурором також не оспорюється.
Разом з тим, доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого заслуговують на увагу.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, постановлене компетентним судом згідно норм матеріального права із дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за ч. 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вказаних вимог кримінального закону суд першої інстанції в повній мірі не дотримався.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів з необережною формою вини, наслідки вчиненого діяння, відношення до скоєного, дані про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, одружений, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з його звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вказаних обставин, не вбачає підстав для збільшення як основного покарання так і іспитового строку обвинуваченому ОСОБА_7 , оскільки прокурором в апеляційній скарзі зазначені вимоги необґрунтовані.
Водночас, на думку колегії суддів, місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку стосовно незастосування до обвинуваченого додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.
Як слушно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, місцевий суд не врахував належним чином конкретні обставини кримінального провадження та наслідки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення у вигляді смерті потерпілої.
Зокрема, як вбачається з показань ОСОБА_7 , наданих ним у суді першої інстанції, він, перебуваючи за кермом, рухався по проїзній частині зі швидкістю 77,8 км/год. +/- 3,11 км/год., яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги швидкість 50 км/год. Порушивши вимоги ПДР щодо швидкості руху він скоїв наїзд на пішохода, від отриманих травм остання померла.
Тобто, саме порушення ОСОБА_7 ПДР стало наслідком дорожньо-транспортної пригоди.
Вказана обставина, на думку колегії суддів, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого та особи винного, а тому не призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не є дієвим та ефективним заходом для запобігання та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому вирок суду у відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням нового вироку апеляційним судом.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, колегія суддів враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_7 їхав з перевищенням швидкості руху, будучи обізнаним про його обмеження на даній ділянці дороги, а також наслідки злочину у вигляді смерті потерпілої.
Окрім цього, твердження ОСОБА_7 про те, що позбавлення його права керувати транспортними засобами поставить його сім'ю у скрутне становище, не підтверджується жодними доказами.
Колегія суддів, також зважає при вирішенні питання призначення покарання на дотримання практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року).
За наведених обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у виді позбавлення волі на строк 4 роки з визначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 2 роки, та звільненням від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, яке буде відповідати вимогам статей 50, 65 КК України, та принципу пропорційності, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації покарання і не ставити особистий і надмірний тягар для обвинуваченого.
У решті вирок суду слід залишити без змін.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, вирок в частині призначення покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргупрокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2023 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У решті вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Суддя Суддя Суддя