Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів за попереднім договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договірними зобов'язаннями у розмірі 621 325 грн та неустойку у розмірі 154 905 грн 68 коп.
Стягнутоз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 7 947 грн 32 коп.
Вирішуючи спір, суд вважав доведеними та обґрунтованими позовні вимоги.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна.
Так, 14 січня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено попередній договір № 222/13.
Відповідно до умов договору сторони зобов'язуються в майбутньому, в 30-тиденний термін з моменту введення багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію, укласти договір купівлі-продажу квартири№ 222/13, загальною площею 58, 55 кв.м., що знаходиться на 13 поверсі (2 секція), вартість квартири на день укладання цього договору становить 673 325 грн 00 коп.
Плановий строк введення в експлуатацію будинку - кінець 2 кварталу 2021 року.
Пунктом 4.10. цьогодоговору сторони передбачили, що зміни до договору оформлюються додатковим договором.
16 червня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої основний договір припиняє свою дію, а сплачені кошти в розмірі 673 325 грн 00 коп. повертаються продавцем покупцю.
При цьому сторони погодили та встановили у додатковій угоді умову про те, що кошти почнуть повертатись через вісім місяців з дня відновлення будівництва житлового будинку.
В судовому засіданні сторони підтвердили, що станом на час розгляду справи в суді - будівництво не відновлено.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених вимог закону, вважаю, що за умов, коли додаткова угода не визнана судом недійсною або не розірвана, підстави для повернення коштів в примусовому порядку відсутні.
Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.
Суддя Є.В.Болотов