19 травня 2025 року м. Київ
справа № 359/7030/24
провадження № 33/824/829/2025
Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Штеренберг Олесі Олександрівни на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2024 року (у складі судді Кабанячого Ю. В.)
у справі Бориспільського міськрайонного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 130 КУпАП громадянина України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
22 червня 2024 року старший лейтенант поліції Карась А. В. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №680207 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 22.06.2024, о 14 год. 00 хв., на руслі р. Дніпро, поблизу с. Проців, керував катером «CRESTLINER», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
В протоколі зазначено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», прилад - ARSС-0099. Результат тесту №159 становить 0,25 проміле.
Також зазначено, що до протоколу додано матеріали справи, відеозапис з бодікамери.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.
Визнаючи ОСОБА_2 винним у порушенні п. 2.5 ПДР України, суд першої інстанції виходив з того, що докази, які долучені до протоколу, у їх сукупності підтверджують обставини зазначені у ньому, а саме, що ОСОБА_1 керував катером у стані сп'яніння.
Не погодившись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2024 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд не звернув уваги на порушення процедури огляду, яку допустили поліцейські, а саме, не доставили його до медичного закладу після висловлення незгоди із результатами огляду, проведеними на місці зупинки катера.
Зазначив, що оскільки поліцейські не доставили його на освідування до медичного закладу, останній змушений був особисто у двогодинний термін звернутися до закладу та здати біологічні зразки крові, за результатами дослідження яких алкоголю в них не виявлено.
Крім того, зазначав, що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці зупинки не містить ні його підпису, ні підпису поліцейського, який його склав, а тому не може вважатися належним доказом його вини.
Вказував, що про наявність направлення на огляд дізнався лише після ознайомлення зі справою у суді. Такого документа він не підписував та не бачив на місці зупинки. Крім того, у направленні зазначено час, а саме 14:45 тоді як із протоколу та чеку приладу «Drager» вбачається, що огляд провели о 15:02, що також свідчить про недопустимість направлення як доказу.
Додав, що з незрозумілих причин у направленні зазначено не найближчий заклад охорони здоров'я, адже за документі вказано Обухівську центральну районну лікарню, однак дана лікарня знаходилася на іншому березі (правому) березі р. Дніпро, тоді як він знаходився неподалік від лівого берега р. Дніпро (с. Проців) Бориспільського району і найближчою лікарнею була саме Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, куди він самостійно звернувся для проведення обстеження. Про це свідчить і той факт, що справу розглядав саме Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Зауважував, що суд дійшов безпідставного висновку та порушив межі розгляду справи зробивши висновок про те, що він керував катером без права керування судном про що свідчить копія посвідчення судноводія на його ім'я, що спростовує інкриміновану йому суть правопорушення щодо того, що він не мав права керування судном.
Разом з апеляційною скаргою скаржник також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2024.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, посилався на те, що суд розглянув справу за його відсутності. Хоч у матеріалах справи наявна його заява про отримання судових повісток за допомогою СМС-повідомлень, яку він написав під час оформлення протоколу за рекомендацією поліцейських, жодної повістки суд не направив ні на його телефон, ні у паперовому вигляді, як і не направив копії оскаржуваної постанови.
Копію оскаржуваної постанови він отримав особисто у приміщенні місцевого суду 24.10.2024.
Саме тому, ні він, ні його захисник Штеренберг О. О. не могли дізнатися про існування оскаржуваної постанови раніше ніж 24.10.2024.
Тому через чотири дні, 28.10.2024 захисник ОСОБА_1 - Штеренберг О. О. видала ордер та подала апеляційну скаргу на постанову місцевого суду.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку із відсутністю клопотання про поновлення строку саме захиснику, як самостійному суб'єкту оскарження постанови місцевого суду.
08.11.2024 в електронний кабінет захисника надійшла постанова апеляційного суду від 05.11.2024 та наступного дня він звернувся із апеляційною скаргою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно зі ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2024 судом першої інстанції винесено оскаржувану постанову.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 09.11.2024, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 294 КУпАП.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, в клопотанні про поновлення строку скаржник зазначив, що розгляд справи відбувся за його відсутності, а копію постанови останній отримав 24.10.2024.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, постанову винесено за відсутності ОСОБА_1 . Більше того, хоч до протоколу і долучено заяву про отримання судових повісток у електронному вигляді за допомогою СМС-повідомлень, відомостей щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання матеріали справи не місять. Також матеріали справи не містять доказів надсилання та отримання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що копію постанови отримав особисто у приміщенні суду під розписку 24.10.2024 та долучив копію розписки (а. с. 32).
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору про надання правової допомоги №04/05/2022 від 04.05.2022 укладеного між АБ Штеренберг О. О. та ОСОБА_1 , адвокатом, 28.10.2024, видано ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 (а. с. 97-100).
З матеріалів справи також вбачається, що 28.10.2024 захисник ОСОБА_1 - Штеренберг О. О. звернулася до суду із апеляційною скаргою (а. с. 20-43).
Однак постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику через відсутність клопотання про поновлення строку захиснику (а. с. 47-48).
Супровідним листом від 08.11.2024 копію постанови разом з апеляційною скаргою, направлено на поштову адресу Штеренберг О. О. (а. с. 49).
09.11.2024 ОСОБА_1 , без зайвих зволікань, подав апеляційну скаргу. З огляду на викладене, суд вважає, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду є поважними.
Також суд враховує, що частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Ураховуючи викладене та виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2024.
У судовому засіданні 19.05.2025 ОСОБА_1 надав пояснення, тотожні зазначеним в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав наведених у ній.
Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, до суду не прибув. Від Бориспільської окружної прокуратури надійшов лист, яким повідомлено Київський апеляційний суд про розгляд справи без участі прокурора (а.с. 134).
Європейський суд з прав людини 6 листопада 2023 року оприлюднив нову позицію, у якій вказав, що відсутність прокурора під час апеляційного перегляду судом постанови про притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП, за умови дотримання критеріїв безсторонності суду, не порушує Конвенцію.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Апеляційний суд заслухав доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , вивчив та перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, перевірив доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 22.06.2024, приблизно о 14 год. 00 хв., на руслі р. Дніпро, поблизу с. Проців, яке територіально відноситься до Бориспільського району Київської області, керував катером «CRESTLINER».
Під час патрулювання русла р. Дніпро до ОСОБА_1 прибули працівники патрульної поліції та в подальшому склали протокол серії ААД №680207 за керування останнім катером «CRESTLINER» у стані сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння водія проводився, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» прилад - ARSС-0099, за результатами якого станом на 15 год. 02 хв., 22.06.2024, в повітрі, що видихнув судноводій ОСОБА_1 , зафіксовано 0,25 проміле етилового спирту (а.с. 2).
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не може погодитися із таким висновком суду, з огляду на таке.
Диспозиція ч. 6 ст. 130 КУпАП передбачає вчинення дій, які передбачені частиною п'ятою цієї статті, особами, які не мають права керування річковими, морськими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами.
Натомість, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 має посвідчення судноводія № 001748/03від 29.11.2016 (а. с. 95).
Указане унеможливлює кваліфікацію його дій саме за частиною шостою статті 130 КУпАП, на що суд першої інстанції не звернув та безпідставно вважав наявним у діях ОСОБА_1 склад вказаного адміністративного правопорушення.
Окрім цього, із результату огляду судноводія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», ARSС-0099 вбачається, що у графі «результат тесту» зазначено показник 0,25‰ (а. с. 2).
При цьому, з інструкції спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» вбачається, що при такому показнику, допустима похибка до 0,04‰, при дотриманні правил калібрування та використання технічного засобу, зокрема проведення контрольного заміру та перевірки на чистоу, безпосередньо перед використанням приладу.
За вказаних обставин неможливо однозначно стверджувати, що показник, який зазначений у результаті огляду, а саме 0,25‰, та який більше від допустимої похибки на 0,01‰ є результатом належного використання приладу, без врахування похибки допустимої при використанні приладу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У силу принципу презумпції невинуватості, що має поширюватися і на адміністративно-деліктне право, усі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Стосовно складеного на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Постанова суду першої інстанції не містить висновків та мотивів, з яких суд дійшов висновку про обрання санкції у виді адміністративного арешту на строк десять діб.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 130 КУпАП є помилковим.
За наведених обставин суд апеляційної приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 130 КУпАП.
За встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд
Клопотання захисника ОСОБА_1 - Штеренберг Олесі Олександрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2024 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Штеренберг Олесі Олександрівни - задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №680207 від 22 червня 2024 року, закрити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Желепа