Провадження № 11-сс/4823/263/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27 травня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючог суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
при апеляційному розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріалів кримінального провадження № 12025270340001432 за апеляційною скаргою підозрюваного на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2025 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутича Київської області, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_6 ,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11 липня 2025 року з визначення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 грн.
Слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином і за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, що, враховуючи наявність доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дало підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі підозрюваний просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказує на необґрунтованість висновків слідчого судді щодо доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що повністю визнає свою вину, щиро кається, має намір активно сприяти слідству, не буде переховуватися та впливати на потерпілого, вчиняти нові кримінальні правопорушення. Вказує, що визначений слідчим суддею розмір застави є непосильним для нього.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає її необґрунтованою.
Слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025270340001432 від 13 травня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
13 травня 2025 року о 22 год. 04 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та наступного дня йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке є тяжким злочином і за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, так і те, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість і невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим в інкримінованому злочині, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого з метою зміни останнім своїх показань; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має офіційних джерел доходів.
При розгляді клопотання також враховані вік ОСОБА_6 , стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан, а також те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності.
Окрім того, слідчим суддею враховано, що кримінальне процесуальне законодавство не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Апеляційний суд, у свою чергу, погоджується з позицією слідчого судді, що підстави для застосування іншого запобіжного заходу відсутні.
При вирішенні питання про визначення розміру застави слідчим суддею були взяті до уваги конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину, його майновий і сімейний стан, тому заставу було визначено в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 грн, тобто в такому розмірі, який зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4