Справа № 750/2490/25 Головуючий у 1 інстанції Рощина Т. С.
Провадження № 33/4823/495/25
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
29 травня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Похилька С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Похилька С.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 17 лютого 2025 року о 07 год. 35 хв., по вул. Захисників України, 17, у м. Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» або у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Похилько С.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що місцевим судом було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки проігноровано його законне клопотання про відкладення розгляду справи та прийнято постанову, без оцінки доводів захисника, які планувалися бути наданими ним під час судового засідання. Апелянт зазначає, що жодних підстав у працівника поліції для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння не було, оскільки водій не мав ознак, які вказували на його перебування у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 було вказану ознаку - неприродна блідість обличчя, яка є ознакою наркотичного сп'яніння, а не алкогольного. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, просив розглянути справу без його участі.
Заслухавши пояснення захисника Похилька С.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №249033 від 17.02.2025, ОСОБА_1 , 17 лютого 2025 року о 07:35 год, у м. Чернігів, по вул. Захисників України, 17, керував транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатору Drager ARLM 0398 або у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, які йому були озвучені. Після чого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою «Драгер» або у лікаря-нарколога, проте водій в категоричній формі відмовився. Після цього, поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП та що стосовно нього буде складено адміністративний протокол.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не зверталася і матеріали справи таких не містять.
Доводи захисника про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, так як вони спростовуються відеозаписом події, згідно яких у останнього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, які встановлені працівником поліції у відповідності до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Крім того, виявлені у ОСОБА_1 поліцейським ознаки алкогольного сп'яніння, були вказані в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя.
А тому, вказівка поліцейського на таку ознаку, як неприродна блідість обличчя є помилковою, яка не впливає на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставиною, яка виключає винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не свідчить про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння
Відтак, суд відхиляє доводи захисника про те, що вимога працівників поліції пройти огляд була висунута без будь-яких підстав та вважає, що враховуючи факт виявлення працівниками поліції в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, останній як водій, на вимогу працівника поліції зобов'язаний був пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак вказаних вимог ПДР України, зокрема пункту 2.5 ПДР, не виконав.
Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права ОСОБА_1 , так як судовий розгляд було здійснено без участі останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, оскільки статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст.130 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник ініціювали відкладення судового розгляду, який був призначений на 09 квітня 2025 року, у зв'язку з укладенням договору про надання правової допомоги та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
В подальшому, жодних заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 та його захисника до суду не надійшло, тому 29 квітня 2025 року місцевий суд розглянув справу про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами та доказами.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний