29 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/12358/24
Провадження № 22-ц/820/1285/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
з участю: позивача, її представника, відповідача Щецяк К.І., її представника
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/12358/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Заруцьким Олексієм Вячеславовичем, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року в складі судді Колієва С.А. у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 до вищевказаної квартири та зобов'язати відповідачів надати їй комплект ключів від вхідних дверей.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2024 року позов задоволено частково, усунуто перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_2 до квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зобов'язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від вказаної квартири, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішення суду, в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 через свого представника адвоката Заруцького О.В. подала апеляційну скаргу.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Заруцьким О.В. залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2024 року залишено без змін.
02 квітня 2025 року ОСОБА_1 та її представник - адвокат Заруцький О.В. подали заяву, в якій просили зупинити стягнення на підставі виконавчого листа від 11.02.2025 року у справі № 686/12358/24, який оскаржується Щецяк К.І. в судовому порядку та зупинити Виконавче провадження №77634767 до закінчення розгляду справи № 686/12358/24 касаційною інстанцією або до закінчення розгляду судом заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа від 11.02.2025р у справі № 686/12358/24 таким, що не підлягає виконанню - до події яка настане пізніше хронологічно.
При цьому посилалися, що не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачка ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, однак не зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції ще не сплив, Хмельницьким міськрайонним судом видано виконавчий лист який нібито набрав законної сили 11 лютого 2025 року, хоча повний текст постанови було виготовлено 14 лютого 2025 року, а стягувач в свою чергу пред'явив даний виконавчий лист до виконання до першого відділу ДВС у м. Хмельницький. На підставі виконавчого листа ДВС було відкрито виконавче провадження ВП №77634767, в межах якого державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат, стягнення виконавчого збору в розмірі 16000 грн та надано наручно ОСОБА_1 . Проте, станом на сьогоднішній день, як і раніше, відсутні підстави, для задоволення вимог позивача, ОСОБА_2 , так як відповідачка із ними не погоджується, та оскаржує в касаційному порядку. Окрім цього, виконавчий лист не підлягає виконанню, як через факт касаційного оскарження відповідачем так і через неможливість його виконання, адже станом на сьогоднішній день, відповідач не є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 так, як квартира перейшла у власність третіх осіб згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 26.09.2024р з реєстровим номером 12798. Отже боржник в межах виконавчого провадження не може надати ключі від квартири та відповідно надати доступ до квартири яка йому не належить. Крім того, у випадку залишення чинним даного виконавчого документу з ОСОБА_1 буде безпідставно стягнено виконавчий збір у розмірі 16000 грн та необмежену кількість разів буде обкладено штрафами за невиконання приписів Державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження, що безпідставно накладе на відповідачку надмірне фінансове зобов'язання яке вона фактично не зобов'язана виконувати. Тому, в межах даної справи є необхідність у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню так як це є єдиним можливим методом захисту прав та законних інтересів зявника ОСОБА_1 від безпідставних зобов'язань котрі можуть бути накладені на неї в межах виконання виконавчого листа, що є предметом даного спору.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Заруцький О.В. подали апеляційну скаргу, вважають ухвалу суду такою, що порушує норми чинного законодавства, законні права відповідачів і третіх осіб, та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Вважають, що підтвердженням упередженого відношення суду першої інстанції до сторони відповідача, є відмова суду першої інстанції у клопотанні заявника про зупинення виконання виконавчого листа до закінчення розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Також, односторонньо досліджено твердження відповідачки, що вона не є власницею відповідного житлового приміщення та не може виконати рішення суду. Крім того, в межах касаційного оскарження також заявлено клопотання про зупинення виконання виконавчого провадження №77634767, до закінчення розгляду справи касаційним цивільним судом.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2024 року позов ОСОБА_2 про усунення їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , задоволено частково, усунуто перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_2 до даної квартири, зобов'язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 ключі від вказаної квартири, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2025 року дане рішення залишено без змін.
На виконання вказаного рішення 25.03.2025 року Хмельницьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист №686/12358/24.
Вказаний виконавчий лист був пред'явлений до примусового виконання та на його підставі Першим ВДВС у місті Хмельницькому 27.03.2025 року було відкрито виконавче провадження № 77634767.
Станом на даний час рішення суду не виконано.
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, в прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, необхідно розглядати як невід'ємну частину "судового розгляду" для цілей статті 6 Конвенції. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Савіцький проти України, Кайсина та інші проти України заява № 46144/99, Іммобільяре Саффі проти Італії заява № 22774/93, Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.праведливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
За положеннями статей першої та другої Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження,як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Встановивши, що виконавчий лист виданий на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2024 року, яке набрало законної сили та не скасоване, рішення підлягає примусовому виконанню, а строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відповідно до положень ст. 432 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, що на даний час власником спірної квартири є треті особи, що не брали участь в даній справі, і виконання вищезазначеного судового рішення порушить їхні права слід відхилити.
Так дійсно з заяви про визнання виконавчого листа, що не підлягає виконанню та додатків до неї вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 з 26 вересня 2024 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу є ОСОБА_4 .
Однак вказана особа як новий власник квартири подала до Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2024 року, по якій відкрито апеляційне провадження і справа призначена до розгляду в апеляційному суді.
Тобто нормами ЦПК України передбачено право ОСОБА_4 на захист своїх прав, якщо вона вважає їх порушеними вищевказаним рішенням суду, як особи, що не приймала участі в справі.
Також безпідставними є посилання апелянта, що суд може визнати закінченим виконавче провадження.
За нормами Закону України «Про виконавче провадження» постанову про закінчення виконавчого провадження в разі визнання судом судового рішення про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виносить державний виконавець, а відтак дане витання має вирішуватись в позасудовому порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Заруцьким Олексієм Вячеславовичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30 травня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова