Справа № 607/10422/25Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Провадження № 22-ц/817/717/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
30 травня 2025 р.м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту одноосібного виховання дітей,
27 травня 2025 року (зареєстровано судом 28 травня 2025 року) ОСОБА_1 через систему “Електронний суд» подав апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що її слід повернути ОСОБА_1 у зв'язку із зловживання ним своїми процесуальними правами.
Так, у тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 використовує висловлювання, які непритаманні для написання ділових документів (в тому числі апеляційної скарги), зокрема виражає явну неповагу до судді суду першої інстанції, під головуванням якого ухвалено оскаржуване судове рішення, та відображає зневажливе ставлення до судової гілки влади загалом.
Обґрунтування апеляційної скарги містить у собі висловлювання, які змішують правові поняття і навмисно перекручують суть функціонування судів, ставлять під сумнів повноваження суду через юридично необґрунтовані припущення.
Так, у апеляційній скарзі серед інших містяться наступні висловлювання:
- “щодо рішення фізичної особи директора ОСОБА_2 приватної юридичної особи корпоративного управління Тернопільський міськрайонний суд...»;
- “до фізичної особи директора ОСОБА_3 приватної юридичної особи корпоративного управління Тернопільський апеляційний суд...»;
- “...Не добропорядність фізичної особи директора ОСОБА_2 приватної юридичної особи корпоративного управління Тернопільський міськрайонний суд...»;
-“...підприємство фізичної особи директора ОСОБА_2 приватної юридичної особи корпоративного управління Тернопільський міськрайонний суд...»;
- “...надати інформацію про бенефіціарів Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області...»;
- “...всі працівники приватної юридичної особи корпоративного управління Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області Код ЄДРПОУ: 02886692 є в статусі фізичних осіб, жодна фізична особа не має статусу судді не являється суддею в розумінні ст 103, 124, 125, 126 128 Конституції України...»;
- “...приватної юридичної особи корпоративного управління Тернопільський апеляційний суд ЄДРПОУ: 42261572 незаконний як суд в розумінні статті 125 Конституції...»;
- всі працівники приватної юридичної особи корпоративного управління Тернопільський апеляційний суд ЄДРПОУ: 42261572 є в статусі фізичних осіб, жодна фізична особа не має статусу судді не являється суддею в розумінні ст 103, 124, 125, 126 128 Конституції України...».
Вказані висловлювання, а також ряд інших схожих за змістом, є завідомо неправдивими за змістом, не стосуються предмету апеляційного оскарження та принижують авторитет судової влади.
Зазначені висловлювання виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частини перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
У частинах третій четвертій статті 44 ЦПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав.
Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Апеляційний суд звертає увагу, що саме з метою виконання завдання цивільного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19).
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Отже, вжиті ОСОБА_1 висловлювання у апеляційній скарзі, які не притаманні для написання ділових документів, відображають зневажливе ставлення заявника до судді першої інстанції, який ухвалював оскаржуване судове рішення, судової гілки влади загалом, а також зневажливо іронічна оцінка процесуальних дій та рішень у справі, яка не стосується прав, свобод та інтересів заявника, є виявом очевидної неповаги, не спрямовані на ефективний захист її прав, свобод та інтересів, а тому суперечать завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Приписами ст. 44 ЦПК України визначено правові наслідки у разі, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами - залишення без розгляду, або повернення скарги.
За наведених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року підлягає поверненню скаржнику.
Одночасно апеляційний суд роз'яснює, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, добросовісно користуючись цим правом, тобто керуючись завданням цивільного судочинства, не використовуючи образливі висловлювання, виявляючи повагу до учасників судового процесу та виконуючи інші вимоги чинного цивільного законодавства України.
Керуючись статтями 44, 260, 261 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 травня 2025 року - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 30 травня 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Костів О.З.