Справа №585/414/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євлах О. О.
Номер провадження 33/816/99/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
13 травня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 585/414/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді та закрити провадження у справі через відсутність складу правопорушення, оскільки відсутні докази керування ним т/з, висновок експерта не доводить його перебування у стані наркотичного сп'яніння. Строк пропущений з поважних причин, оскільки справа була розглянута у його відсутність.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2024 ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн із позбавленням права керування т/з строком на три роки. Стягнуто на користь держави 605,60 грн судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_4 17.01.2024 об 11:00 в м. Ромни по вул. Героїв Роменщини керував т/з CHERY AMULET, н. з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі КНП СОР ОКСЛ, з висновку лікаря нарколога від 18.01.2024 підтверджується перебування ОСОБА_4 в стані наркотичного сп'яніння. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Крім того, 23.01.2024 о 22:40 в м. Ромни б. Європейський, 39 ОСОБА_4 керував т/з CHERY AMULET, н. з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, млява мова) та відмовився від огляду для встановлення стану наркотичного сп'яніння в установленому порядку в медичному закладі, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3-х днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).
Враховуючи, що ОСОБА_4 не був присутнім під час ухвалення суддею суду першої інстанції рішення, копію постанови судді отримав 12.04.2024, а з апеляційною скаргою звернувся 19.04.2024, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Будучи неодноразово повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду у встановлений законом спосіб, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не звертався, тому апеляційний суд вважає за необхідне здійснити розгляд апеляційної скарги у його відсутність, оскільки це не суперечить вимогам ст. 268, 277-2 і 294 КУпАП і судовій практиці ЄСПЛ, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у §1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р (далі - Конвенція), «…не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання; Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції і повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець…» (рішення від 12.07.2001 у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини» (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany); «…заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання…» (рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Uniуn Alimentaria Sanders S. A. v. Spain); «…обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції…» (рішення від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України»); «…саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні…» (рішення від 06.09.2007 у справі «Цихановський проти України», від 18.10.2007 у справі «Коновалов проти України»).
Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 284584 від 25.01.2024 та серії ААД № 283845 від 23.01.2024, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_4 повторно протягом року керував т/з у стані наркотичного сп'яніння, а також керував цим т/з із ознаками наркотичного сп'яніння, але відмовившись від огляду для встановлення стану наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в медичному закладі, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується наявними доказами, а саме:
- висновком КНП СОР ОКСЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.01.2024, згідно якого ОСОБА_4 перебував у стані наркотичного сп'яніння;
- копією акта медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4 від 17.01.2024, згідно якого 17.01.2024 у ОСОБА_4 було відібрано біосередовище, а 18.01.2024 після проведення лабораторних досліджень встановлено наявність в сечі амфетаміну;
- копією результату імунохроматографічного тестування № 3 від 18.01.2024, згідно якого в біосередовищі ОСОБА_4 було виявлено амфетамін;
- висновком експерта № 432 від 15.03.2024, згідно якого при дослідженні зразків біологічного матеріалу ОСОБА_4 у сечі останнього виявлена не ідентифікована психотропна речовина похідна фенілалкіламіну, не виявлені алкалоїди опію (морфін, кодеїн та інші) та його синтетичні аналоги;
- постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30.11.2023 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили;
- відеозаписами з технічних засобів поліцейських за епізодом правопорушення за ст. 130 КУпАП від 17.01.2024, на яких зафіксовані обставини встановлення особи, яка керувала т/з, яким виявився ОСОБА_4 , ознайомлення останнього з результатом медичного огляду на стан сп'яніння, складання відносно останнього протоколу та ознайомлення з його змістом ОСОБА_4 ;
- відеозаписами з технічних засобів поліцейських за епізодом правопорушення за ст. 130 КУпАП від 23.01.2024, на яких зафіксовані обставини встановлення особи водія, яким виявився ОСОБА_4 , виявлення у останнього ознак наркотичного сп'яніння, які стали початком процедури огляду на стан сп'яніння, відмови ОСОБА_4 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, пояснення ОСОБА_4 про вживання марихуани, складення відносно нього протоколу та ознайомлення з його змістом ОСОБА_4 .
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколах поліцейських та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_4 вимог п. 2.5 і 2.9а ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння і водієві забороняється керувати т/з у стані наркотичного сп'яніння, а процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
У разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Якщо водій т/з перебуває у стані наркотичного сп'яніння, то поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»), а згідно п. 7, 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, а метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
У разі ж відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП, п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
Відеозапис подій є об'єктивним доказом у справі і не залежить від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення можливості проходження водієм ОСОБА_4 23.01.2024 огляду на стан наркотичного сп'яніння, тому свідома відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння в порушення вимог п. 2.5 ПДР цілком логічно завершилась складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП. При цьому також протокол був складений за ч. 2 ст. 130 КУпАП і 25.01.2024 після отримання медичного висновку про перебування ОСОБА_4 у стані наркотичного сп'яніння під час керування ним т/з 17.01.2024.
Із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали адміністративні матеріали, а той факт, що зафіксовані на них події за участю ОСОБА_4 мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що висновок експерта № 432 від 15.03.2025 спростовує факт перебування його 17.01.2024 в стані наркотичного сп'яніння, то апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та не грунтуються на вимогах законодавства України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, згідно висновку експертизи № 432 від 15.03.2025, яка була проведена на підставі постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19.02.2024, при досліджені зразків біологічного матеріалу (сечі), відібраної у ОСОБА_4 17.01.2024 у КНП СОР ОКСЛ, виявлена не ідентифікована психотропна речовина похідна фенілалкіламіну, не виявлені у сечі алкалоїди (морфін, кодеїн та інші) та його синтетичні аналоги. При цьому відповідно примітки цього висновку подальша ідентифікація виявленої речовини неможлива у зв'язку з відсутністю розчинів стандартів та високотехнологічного обладнання.
Тобто, у біологічному матеріалі (сечі) ОСОБА_4 була виявлена психотропна речовина похідна фенілалкіламіну, але яка не була ідентифікована експертом через відсутність певних розчинів і відповідного обладнання, що в цілому узгоджується з актом медичного огляду № 4, з результатом імунохроматографічного тестування № 3 від 18.01.2024 та висновком КНП СОР ОКСЛ 18.01.2024 щодо перебував ОСОБА_4 17.01.2024 у стані наркотичного сп'яніння, а приписи ПДР прямо забороняють вживати психотропні речовини та керувати після цього т/з.
Порушень з боку лікаря положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» апеляційним судом не виявлено. При цьому згідно п. 11, 13 вказаного Порядку лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія т/з, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акту медичного огляду.
Необхідно зауважити, що апеляційний суд в межах даної справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку кваліфікації, компетенції й фаховій відповідності працівникам закладу охорони здоров'я вимогам професійних стандартів, оскільки відповідність таким вимогам зас¬відчують певні документи (диплом державного зразка про медичну освіту; сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом, закладом післядип¬ломної освіти III-IV рівнів акредитації; посвідчення про присвоєння (підтверд¬ження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю тощо), а рішення про надання права на професійну діяльність в Україні таким особам ухвалює МОЗ.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про відсутність доказів його керування т/з, оскільки на підтвердження викладених у протоколах фактичних обставин правопорушення суддя суду першої інстанції у постанові послалася на належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності та взаємозв'язку є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом, а згідно відеозаписів убачається, що як за епізодом від 17.01.2024, так і від 23.01.2024 поліцейські під'їхали до т/з, що стояло із включеними габаритами і стоп-сигналами і біля якого був лише ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_4 жодного разу не пояснював, що т/з не керував, а 17.01.2024 беззастережно погодився та пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, 23.01.2024 відмовився від проходження, не заперечуючи, що вжив марихуану.
Одночасно необхідно зауважити, що відповідно ЗУ «Про дорожній рух» Правила дорожнього руху України встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України; інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3), а на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до водія про зупинку т/з і проходження огляду на стан сп'яніння відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП), внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цього приводу задоволенню не підлягають.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів), суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначеного вище доказу дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_4 керував т/з із ознаками наркотичного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння в установленому законом порядку, а також керував т/з у стані наркотичного сп'яніння, так як будь-який обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних і допустимих доказів.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколах обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протоколи про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2024.
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2024 відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов