Постанова від 29.05.2025 по справі 509/2052/23

Номер провадження: 22-ц/813/1432/25

Справа № 509/2052/23

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

29.05.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В.,

секретаря судового засідання - Нечитайло А.Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року,

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В квітні 2023 рокуПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованість за кредитним договоромв обґрунтування якого зазначило, що 20.03.2020 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0270/03/2020/0197. Відповідно до п. 1.1., 1.2 кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 520000,00 грн на придбання автомобіля на строк з 20.03.2020 року по 19.03.2027 року.

20.03.2020 року з метою забезпечення виконання зобов?язань за кредитним договором, між банком, позичальником та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0270/03/2020/0197Р від 20.03.2020 року, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов?язується перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року.

Відповідно до п.1.3.1, 1.3.2 кредитного договору, за користуванням кредитними коштами у межах терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 12,99% річних, за користуванням кредитними коштами що не повернуті в терміни, передбаченими договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється у розмірі 17,99% річних та є фіксованою.

Банк, свої зобов?язання щодо надання кредитних коштів позичальнику виконав, надавши грошові кошти у користування. Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, позичальник зобов?язався здійснювати погашення кредиту відповідно з графіком до цього договору, та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів, щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця шляхом внесення/перерахування на рахунок кредиту, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

У зв?язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов?язань за кредитним договором №0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року, станом на 14.03.2023 року утворилась заборгованість у розмірі 394708,56 грн, яка складається із: заборгованість по кредиту прострочена - 373135,32 грн, заборгованість по процентам прострочена - 21573,24 грн.

З метою врегулювання заборгованості за кредитним договором позичальнику було направлено лист - вимогу № 129/1635/2023 від 16.01.2023 року з вимогою достроково повернути запозичені кошти та проценти нараховані за користування кредитом, вказана вимога не була виконана, кошти банку повернуто не було.

У зв'язку з порушенням кредитного договору, поручителю направлено лист - вимогу від 16.01.2023 року № 129/1631/2023 з вимогою виконати зобов?язання за кредитним договором протягом 30 календарних днів від дати одержання даної вимоги, яка також виконана не була, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року, яка утворилася станом на 14.03.2023 року у розмірі 394708,56 грн, та складається із: ??заборгованість по кредиту прострочена - 373135,32 грн, ?заборгованість по процентам прострочена - 21573,24 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 10 квітня 2024 рокупозовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 у розмірі 394708,56 грн, яка складається з заборгованості по кредиту прострочена 373135,32 грн, заборгованість по відсоткам прострочена 21573,24 грн, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5920,63 грн.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів, які могли б спростувати вимоги викладені у позовній заяві, відсутні підтверджуючі документи стосовно неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року по цивільній справі за позовною заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що ОСОБА_1 до 24 лютого 2022 року належним чином виконував свої зобов?язання. 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який триває і на теперішній час.28.02.2022 року за № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України повідомила, що на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком до закінчення воєнного стану.

Зазначає, що відповідно до п. 5.7. кредитного договору № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий відповідним органом, в тому числі Торгово - промисловою палатою України.

Відповідно до п.5.8. кредитного договору № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року виникнення форс-мажорних обставин продовжує термін виконання взаємних зобов?язань сторін по цьому договору на період тривалості дії таких обставин без відшкодування збитків обох сторін.

Відповідач посилається, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що в позовній заяві банк зазначав про те, що: «З метою врегулювання заборгованості за кредитним договором позичальнику було направлено лист-вимогу №129/1635/2023 від 16.01.2023 року з вимогою достроково повернути запозичені кошти та проценти нараховані за користування кредитом». Проте, такі твердження позивача не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 отримав лист-вимогу № 129/31528/2022 від 09.12.2022 року з вимогою достроково повернути запозичені кошти та проценти нараховані за користування кредитом, тобто банк змінив строк виконання основного зобов?язання за кредитним договором з 19.03.2027 року на 08.01.2023 року. У зв'язку з чим вважає, що після направлення відповідачу вимоги дострокове погашення всієї заборгованості, позивач втратив можливість проводити нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.

(2) Позиція інших учасників справи

Одеський апеляційний суд ухвалою від 12.07.2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою, роз'яснив ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

ПАТ АБ «Укргазбанк» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 14.07.2024 року та 17.05.2024 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Позивачем 10.10.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд подано відзив на апеляційну скаргу.

Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 11.10.2024 року надійшла заява про повернення заявнику без розгляду відзиву на апеляційну скаргу.

ПАТ АБ «Укргазбанк» про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином і в установленому законом порядку, шляхом отримання судової повістки за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» в Електронному кабінеті 11.04.2025 року, що підтверджується довідкою.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином і в установленому законом порядку, шляхом отримання судової повістки за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» в Електронному кабінеті 11.04.2025 року, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.

ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Апеляційний суд звертає увагу, що ПАТ АБ «Укргазбанк» відзив на апеляційну скаргу подано з пропуском строку на його подання.

Так, Одеський апеляційний суд ухвалою від 12.07.2024 року відкрив апеляційне провадження.

Як вже зазначалось копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу позивач отримав 14.07.2024 року о 08:24:48 годині та 17.05.2024 року о 14:46:07 годині в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Враховуючи викладене, останнім днем для подання відзиву, з урахуванням положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, є 24.07.2024 року.

З відзивом на апеляційну скаргу позивач звернувся 10.10.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд.

Отже відзив подано з пропуском строку, встановленого ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.07.2024 року.

Відповідно ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Апеляційний суд зазначає, що як прохальна частина відзиву, так і його зміст не містять клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Окремого клопотання про поновлення строку до відзиву також не додано, враховуючи викладене відзив підлягає залишенню без розгляду.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» Царюк М.З., яка приймала участь в режимі відеоконференції, в судовому засіданні просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що 20.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0270/03/2020/0197. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки №0270/03/2020/0197Р від 20.03.2020 року.

Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 14.03.2023 року утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі - 394708,56 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту прострочена у розмірі - 373135,32 грн; заборгованість по процентам прострочена у розмірі - 21573,24 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим представником позивача.

Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк», засобами поштового зв'язку було надіслано на адресу відповідачів лист-вимогу, однак відповідачі в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не сплатили, відповіді на претензії не надіслали.

Враховуючи, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів, які могли б спростувати вимоги викладені у позовній заяві, відсутні підтверджуючі документи стосовно неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк".

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою, другою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0270/03/2020/0197, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 520000,00 грн на придбання автомобіля марки HYUNDAI ELANTRA, 2019 року виписку, який буде використовуватися в особистих та сімейних цілях. Кредит надається банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Дочірнє підприємство «Автотрейдінг-Одеса» IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк», з призначенням платежу за а/м HYUNDAI ELANTRA, 2019 року виписку, згідно рахунку-фактури №АС-0001634 від 17.02.2020 року, від ОСОБА_1 , в т.ч. ПДВ - 86666,67 грн.

Кредит надається з 20.03.2020 року по 19.03.2027 року (пункт 1.2.1. кредитного договору).

Згідно п.п.1.2.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: в термін, не пізніше 19.03.2027 року та у порядку передбаченому договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений за домовленістю Сторін на підставі додаткової угоди до Договору або достроково, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 1.3. позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь термін фактичного користування кредитом.

Пунктом 1.3.1. кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами у межах терміну кредитування процента ставка встановлюється у розмірі 12,99% річних та є фіксованою.

Згідно пункту 1.3.2. за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміні, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процента ставка встановлюється у розмірі 17,99% річних та є фіксованою.

У додатку № 1 до договору № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року, який є невід'ємною частиною договору, сторонами узгоджений графік погашення кредиту, щомісячними платежами із визначенням дати внесення платежів, визначено щомісячно суму платежу, яка складається із суми кредиту за договором та процентів за користування кредитом. Дата початку повернення кредиту зазначена 10.04.2020 року та кінцевий строк повернення кредиту 19.03.2027 року.

Додаток № 2 до кредитного договору № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року передбачає щомісячний графік зменшення заборгованості по кредиту.

В пункті до 2.1. розділу II кредитного договору зазначено, що згідно договору застави (транспортного засобу) від 20.03.2020 року, укладеного одночасно з договором між банком та позичальником, у забезпечення виконання зобов'язань за договором, банком приймається в заставу автомобіль, який зазначено у п. 1.1 договору.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором від 20.03.2020 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_2 (поручителем), ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір поруки № 0270/03/2020/0197Р від 20.03.2020 року, відповідно до пункту 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року, укладеному між кредитором та позичальником.

Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору (п. 1.2. договору поруки).

Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року, станом на 14.03.2023 року утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі - 394708,56 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту прострочена у розмірі - 373135,32 грн; заборгованість по процентам прострочена у розмірі - 21573,24 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов'язання.

Пунктом 4.2.3. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій (якщо буде мати місце) у випадках, які сторони визначають, як істотне порушення умов цього договору, а саме: невиконання позичальником будь-яких своїх зобов'язань по цьому договору, у тому числі несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (з простроченням їх виконання більше, ніж 1 (один) календарний місяць), що випливають з цього договору; невиконання позичальником (заставодавцем) своїх зобов'язань по укладеним договорам забезпечення; невиконання та/або неналежне виконання вимог будь-якого з пп. 4.3.6. - 4.3.9 цього договору; подання до суду позову про визнання недійсними в цілому чи у частині та/або неукладеними цього договору та/або будь-якого договору забезпечення; за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернутий.

Вимога про дострокове виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 ( тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від банку.

Отже, умовами кредитного договору № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року передбачено право банку на дострокове стягнення в примусовому порядку коштів за умови наявності у позичальника простроченої заборгованості по будь-якому із своїх зобов'язань більше, ніж на один банківський день, направлення письмової вимоги і отримання іншою стороною.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» 09.12.2022 року надіслало позичальнику ОСОБА_1 лист-вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, яка станом на 05.12.2022 року становила 409806,10 грн, з яких: 392103,63 грн - заборгованість по кредиту строкова; 9614,29 грн - заборгованість по процентам поточна;8088,18 грн - заборгованість по процентам прострочена.

Зазначеною вимогою банк також повідомив, що заборгованість має бути повернута протягом 30 календарних днів з дати пред'явлення цієї вимоги.

Вказана вимога отримана ОСОБА_1 15.12.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про отримання листа-вимоги № 129/31528/2022 від 09.12.2022 року.

Також ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» 16.01.2022 року надіслало поручителю ОСОБА_2 лист-вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, яка станом на 09.12.2022 року становила 402704,74 грн, з яких: 386659,14 грн - заборгованість по кредиту строкова; 5491,65 грн - заборгованість по процентам поточна; 10553,95 грн - заборгованість по процентам прострочена.

На підтвердження направлення ОСОБА_2 лист-вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» надало список згрупованих поштових відправлень від 17.01.2022 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що у грудні 2022 року банк скористався своїм правом на дострокове погашення кредитної заборгованості та змінив строк виконання основного зобов'язання, направивши позичальнику та поручителю лист-вимогу про дострокове повернення всієї суми.

Отже такими діями позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Із наданого Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем заборгованість по простроченим процентам за кредитом розрахована по 19.02.2020 року в сумі 21573,24 грн.

Отже, позивачем проценти за кредитом за період з 09.01.2022 року по 19.02.2022 року нараховані після зміни строку виконання зобов'язання за кредитним договором від 20.03.2020 року

ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", як кредитор, направивши 09.12.2021 року досудову вимогу позичальнику та поручителю про виконання кредитного зобов'язання у повному обсязі на власний розсуд змінило умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а тому після зміни банком строку кредитування, у зв'язку з чим настав строк повного погашення кредиту позичальником, банк не мав правових підстав для нарахування відповідачам процентів за користування кредитом за період з 09 січня 2022 року по 19.02.2022 року на умовах кредитного договору.

Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 червня 2024 року у справі № 161/8822/19 (провадження № 61-7223сво22) дійшов висновку, що у випадку наявності підстав для солідарної відповідальності відповідачів/боржників, кожен з них має право висунути заперечення проти вимог кредитора, які є загальними для всіх боржників та не засновані на особистих відносинах одного з них з кредитором. Оскарження судового рішення у повному обсязі одним з відповідачів, відповідальність якого є солідарною з іншими, та перегляд справи в апеляційному порядку за апеляційною скаргою такого відповідача, не є порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Ураховуючи викладені обставини, а також те, що поручитель ОСОБА_2 солідарно відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник ОСОБА_1 , колегія суддів вважає що після зміни банком строку кредитування, останній не мав правових підстав для нарахування відповідачампроцентів за користування кредитом на умовах кредитного договору за період з 09 січня 2022 року по 19.02.2022 року, тому позовні вимоги ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 09 січня 2022 року по 19.02.2022 року у сумі 5527,85 грн, згідно розрахунку позивача, не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю.

Отже заборгованість по процентам за кредитним договором № 0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 року становить 16045,39 грн (21573,24 грн - 5527,85 грн).

Посилання скаржника на наявність офіційного засвідчення Торгово-промисловою палатою України настання форм-мажорних обставин - військову агресію російської федерації, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Єдиним належним документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), є сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».

Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому відповідачі не були позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18 грудня 2014 року, саме за спірним зобов'язанням.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.

Наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов'язання.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Т акож, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 викладено висновок, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе , зменшити негативні наслідки форс-мажору».

Доказів встановлення таких обставин по виниклим правовідносинам сторін по справі не надано.

Посилання представника скаржника на те, що позивачем неправомірно в травні 2022 року, під час введення в банку кредитних канікул, були нараховані відсотки за користування кредитом не заслуговує на увагу, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження вказаних обставини відповідачами суду не надано.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 5920,63 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.03.2023 року.

Оскільки позовні вимоги публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"підлягають задоволенню частково на 98,60 %, то з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви по 2918,87 грн з кожного.

Відповідачем при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 8880,90 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.07.2024 року.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частковона 1,4 %, то з ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк"підлягає стягненню в користь відповідача 1,4 % (від суми 8880,90 грн) судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги, що складає 124,33 грн.

Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2794,54 грн судового збору (2918,87 грн - 124,33 грн).

Керуючись статтями 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року змінити, зменшивши розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором №0270/03/2020/0197 від 20.03.2020 з 394708,56 грн до 389180,71 грн, яка складається з заборгованості по кредиту прострочена 373135,32 грн., заборгованість по відсоткам прострочена 16045,39 грн.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 квітня 2024 року в частині стягнення судового збору скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" судовий збір у розмірі 2918,87 грн.

Сягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" судовий збір у розмірі 2794,54 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 травня 2025 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

М.В. Назарова

Попередній документ
127761737
Наступний документ
127761739
Інформація про рішення:
№ рішення: 127761738
№ справи: 509/2052/23
Дата рішення: 29.05.2025
Дата публікації: 02.06.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.10.2025)
Дата надходження: 17.03.2025
Розклад засідань:
08.06.2023 09:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
03.08.2023 13:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
04.09.2023 13:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
03.10.2023 13:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
06.11.2023 13:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
28.11.2023 13:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
29.01.2024 13:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
29.02.2024 13:00 Овідіопольський районний суд Одеської області
10.04.2024 13:30 Овідіопольський районний суд Одеської області
26.09.2024 14:10 Одеський апеляційний суд
12.12.2024 15:50 Одеський апеляційний суд
13.02.2025 14:50 Одеський апеляційний суд
10.04.2025 14:50 Одеський апеляційний суд
29.05.2025 12:30 Одеський апеляційний суд
07.10.2025 13:00 Овідіопольський районний суд Одеської області