Справа № 523/3075/25
Номер провадження 3/523/1420/25
16 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Пересипського (Суворовського) районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю: секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 14.02.2025 року о 21:38 годині, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №5 по вул.Долинська в м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей, які не реагують на світло), - від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відповідний носій інформації, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху».
В судове засідання ОСОБА_1 та захисник Ломей Д.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, - не з'явились, але звернулись до суду із письмовою заявою про проведення розгляду справи без їх участі, з огляду на що суддя, в порядку ст.268 КУпАП, вирішив здійснити розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних у справі матеріалів.
Разом із тим, захисник Ломей Д.В. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши зміст відеозапису з портативних відеореєстраторів працівників поліції та дослідивши письмове клопотання захисника Ломей Д.В. про закриття провадження, суддя дійшов до наступних висновків.
За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В обґрунтування провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, УПП в Одеській області надало до суду матеріали, які містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247077, складеного за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
- довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.3);
- довідку про повторність вчинення адміністративного правопорушення, за якою ОСОБА_2 станом на 14.02.2025 року протягом року не піддавався стягненню за ст.130 КУпАП (а.с.4);
- направлення від 14.02.2025 року на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_2 до КНП «ООМЦПЗ ООР» з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння (а.с.5);
- диск з відеозаписом портативних відеореєстраторів працівників поліції (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, Суворовським районним судом м.Одеси 10.03.2025 року на електронну адресу Управління патрульної поліції в Одеській області було надіслано запит про направлення на адресу суду диску з відеозаписом з портативного відеореєстратора працівників поліції за протоколом серії ЕПР1 №247077 від 14.02.2025 року, оскільки раніше наданий УПП диск не відтворювався в повному обсязі.
26.03.2025 року від Управління патрульної поліції в Одеській області до Суворовського районного суду засобами поштового зв'язку надійшов вказаний диск (а.с.11).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Положеннями ч. 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.130 означеного Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247077 від 14.02.2025 року, 14.02.2025 року о 21:38 годині, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №5 по вул.Долинська в м.Одесі, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей, які не реагують на світло), - від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відповідний носій інформації, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху».
Верховний Суд у постанові від 15.04.2020 року по справі №489/4827/16-а зробив висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, Верховний Суд у справі №338/17 зауважив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП, працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як вбачається з досліджених судом відеоматеріалів на диску, на відеофайлі під назвою «ЕПР1 247077 ОСОБА_1 », тривалість якого становить 00хв.29сек. зображено, як 14.02.2025 року о 21:10 годині транспортний засіб марки «Daewoo Matiz», номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, рухається по проїзній частині з увімкненим сигналом правого повороту та за декілька секунд робить зупинку з правого краю дороги, після чого до нього підходить інспектор поліції.
На наступному відеофайлі під назвою «ЕПР1 ОСОБА_1 , ст.130», загальна тривалість якого - 45хв. 45сек., міститься відеозапис з 4-ма різними епізодами: 1 епізод - розмова співробітників патрульної поліції 14.02.2025 року о 21:34 годині із невідомим чоловіком, який є водієм транспортного засобу чорного кольору з номерним знаком НОМЕР_2 , під час якої поліцейський пересвідчився у відсутності в останнього запаху алкоголю з порожнини рота та попрощався з ним (00хв. 00сек.- 01хв. 08сек., ПВР №71002); 2 епізод - 14.02.2025 року о 21:46 годині працівники поліції спілкуються з невідомим чоловіком, який стоїть біля транспортного засобу жовтого кольору, зі змісту розмови виходить, що останній перебуває у розшуку, на що той повідомляє, що має відстрочення призову за наявності трьох дітей, у зв'язку з чим працівники поліції після згоди такої особи доставляють його до ТЦК та СП для з'ясування обставин (01хв. 09 сек.- 14хв. 05сек., ПВР №71002); 3 епізод - ідентичний 1 епізоду (14хв. 06сек. - 15хв. 09сек., ПВР №71812) ; 4 епізод - ідентичний 2 епізоду, а також містить у собі подальше спілкування невідомої особі (водія транспортного засобу жовтого кольору) із працівниками ТЦК та СП (15хв. 10сек. - 45хв. 48сек., ПВР №71812) (а.с.11).
Відтак, дослідивши наявні в матеріалах справи відеоматеріали, суддя встановив, що відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції за обставинами протоколу серії ЕПР1 №247077 від 14.02.2025 року, є не безперервним, непослідовним, та в сукупності не містить у собі доказу факту вимоги поліцейського до ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та відмови останнього від такого огляду, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, за викладеними у протоколі обставинами.
За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди використовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
На підставі вище встановлених обставин, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що ОСОБА_1 не погодився із складеними відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, про що він вказав у поясненнях до протоколу та що підтверджується поданими дружиною вказаної особи - ОСОБА_3 скарги від 14.05.2025 року на дії співробітників поліції, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що вказана особа 14.02.2025 року о 21:15 годині відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, суддя доходить висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247077 сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом та обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки інші докази, додані до протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є неналежними та сумнівними.
Наведені обставини обумовлюють висновок судді про те, що матеріалами розглянутої справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провина зазначеної особи не доведена та в діях останнього відсутні складові ознаки наведеного правопорушення, внаслідок чого доводи захисника Ломей Д.В. щодо закриття провадження у справі уявляються обґрунтованими, а відтак провадження у справі про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 124, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-284, 289 КУпАП, суддя
Клопотання захисника Ломей Д.В. про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, - задовольнити.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Копію постанови направити для відома ОСОБА_2 та до УПП в Одеській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов