Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1647/25
Номер провадження: 1-кс/511/575/25
30.05.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання т.в.о. начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12025162390000334 від 21 квітня 2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 332 КК України,про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025162390000334 від 21 квітня 2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369, ч. 3 ст. 332 КК України.
У ході досудового розслідування, з метою врятування майна, яке могло бути знищено, відшукання та вилучення предметів, речей, мобільних телефонів та сім-карток операторів мобільного зв'язку, 21 травня 2025 року органом досудового розслідування невідкладно було проведено обшук транспортного засобу марки «FORD» KUGA, білого кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником є ОСОБА_5 , яку було затримано у порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень).
За результатами обшуку у порядку статті 233 КПК України зазначений транспортний засіб було тимчасово вилучено, оскільки він має значення речого доказу та є власністю підозрюваної особи.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Т.в.о. начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надіслала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
Інші учасники в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Слідчим відділом Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12025162390000334 від 21 квітня 2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 332 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови т.в.о. начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 22 травня 2025 року, вказане майно визнано речовим доказом.
Положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна, а також те, що санкція частина 3 статті 332 КК України передбачає конфіскацію майна.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Разом з цим, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу і може бути використане як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання т.в.о. начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12025162390000334 від 21 квітня 2025 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 332 КК України,про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони користування, розпорядження та відчуження на наступне тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб марки «FORD» KUGA білого кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником є ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1