Справа № 522/11409/25-Е
Провадження № 2/522/5985/25
30 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна страхування життя» про визнання страховим випадком та призначення страхової виплати,
До Приморського районного суду м. Одеси 23.05.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна страхування життя» про визнання страховим випадком та призначення страхової виплати.
Згідно позовних вимоги позивачка просить:
- визнати страховим випадком смерть ОСОБА_2 згідно з умовами Договору добровільного страхування життя № 200.1700645-7015652 від 30.11.2012 року;
- призначити страхову виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 95 520,42 грн.;
-стягнути судові витрати з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя".
З 26.05.2025 року по 29.05.2025 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.
Матеріали позову суддя отримала 30.05.2025 року.
Пред'являючи позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна страхування життя», позивачка посилається на п. 5 ст. 28 ЦПК України, оскільки відповідач, всупереч вимог ЗУ "Про захист прав споживачів" та Договору, порушує обов'язки, покладені на нього як на сторону правовідносин, чим зумовлює необхідність захисту порушеного права шляхом звернення до суду.
Згідно ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як встановлено судом, предметом заявлених вимог ОСОБА_1 у позовній заяві є визнання страховим випадком смерть ОСОБА_2 та стягнення на її користь страхового відшкодування в розмірі 95 520,42 грн. за договором добровільного страхування життя.
Обґрунтовуючи підстави для звільнення від сплати судового збору та звернення саме до Приморського районного суду м. Одеси за захистом своїх прав, позивачка посилається на Закон України "Про захист прав споживачів" та на довідку Благодійної організації «Одеський благодійний фонд «Шлях до дому» № 435/Д від 21.05.2025 року, згідно якого позивачка з 01.05.2025 року проживає на території Благодійного Фонду.
Частиною 5 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Законом України "Про захист прав споживачів" регламентовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлюються права споживачів, а також визначається механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 22 ч. 1 ст. 1 наведеного вище Закону визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України "Про захист прав споживача", порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.
Пунктом 2 вищевказаної Постанови передбачено, що до відносин, які регулюютьсяЗаконом України "Про захист прав споживача", належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.
Однак, з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі № 1-26/2011 р. Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" в частині, неврегульованій спеціальним законом.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 у постанові від 17 квітня 2019 року, зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені вЗаконі України "Про страхування" та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України "Про захист прав споживачів" - загальними.
Як вказує позивачка у своєму позові, в спірних правовідносинах, які виникли між сторонами, відповідачем порушено норми Закону України "Про захист прав споживачів".
При цьому, як встановлено судом, позивачка жодним чином не обґрунтовує, які саме норми Закону України "Про захист прав споживачів" та, які саме її права, як споживача в спірних правовідносинах, було порушено ПАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя».
Натомість вбачається, що вимоги про визнання страховим випадком та призначення страхової виплати заявлені ОСОБА_1 у зв'язку з правом вигодонабувача і неналежним, на її думку, виконанням ПАТ «СК «ПЗУ Україна страхування життя» договору добровільного страхування життя, укладеного не з позивакою, а з померлим ОСОБА_2 .
У преамбулі Закону № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Отже, в даному випадку предметом спору є не якість страхових послуг, а права та обов'язки вигодо набувача за договором добровільного страхування та виконання зобов'язань за договором добровільного страхування життя від 30.11.2012 року, а тому, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача.
Отже, суд вбачає, що у даному випадку спір має розглядатись судом за правилами загальної підсудності згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомуст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1433973 від 30.05.2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПЗУ Україна страхування життя» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 42, що територіально не відноситься до Приморського району м. Одеси.
Крім того суд зауважує, що відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1432070 від 30.05.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 02.02.1980 року за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Приморського району м. Одеси.
ЦПК передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.
Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстрованим може бути лише одне місце проживання.
Звернення позивача до суду з позовом за місцем його перебування без підтвердження реєстрації не відповідає нормам статті 28 ЦПК України. (постанова ВС від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21)
З огляду на викладене, оскільки місцем знаходження відповідача є м. Київ, вул. Січових Стрільців, 42, що є територією Шевченківського районного суду містаКиєва, суд вважає за необхідне направити цивільну справу позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна страхування життя» про визнання страховим випадком та призначення страхової виплати для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва у відповідності до норм ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 19, 27, 28, 30-32, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна страхування життя» про визнання страховим випадком та призначення страхової виплати передати на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва (03057, м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А).
Ухвала суду набирає законної сили із моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя Домусчі Л.В.