Справа № 522/3152/25
1-кп/522/1789/25
про продовження строку запобіжного заходу
30.05.2025 м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді- ОСОБА_2 ,
судді - ОСОБА_3
за участю: секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12024162510001626 від 26.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України
І. Суть питання, що вирішується.
У провадженні Приморського районного суду м. Одеса перебуває кримінальне провадження за № 12024162510001626 від 26.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.04.2025 стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.06.2025 з альтернативою визначення застави в розмірі 90 (дев'яноста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 272 520 грн 00 коп. (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять гривень 00 коп.).
Враховуючи те, що до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
ІІ. Позиція і клопотання учасників судового провадження.
1. Клопотання прокурора.
До початку судового засідання прокурор подав суду письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою строком на 60 днів з визначенням як альтернативи, застави в розмірі встановленому попередньою ухвалою суду.
Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, на цей час не відпали та продовжують існувати.
2. Позиція сторін щодо заявленого клопотання.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, просив суд його задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти клопотання прокурора. Вважав його необгрунтованим, указував, що ризики вказані прокурором є припущеннями. Вказував на те, що у його підзахисного погіршується стан здоров'я. Просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового доманього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи свого захисника, повідомив, що потребує лікування, за станом здоров'я не може перебувати в СІЗО.
ІІІ. Положення закону, яким керувався суд
За змістом ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надане клопотання прокурора та заперечення захисника, суд доходить висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки, на думку суду, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, ступінь яких не зменшився, та інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, зважаючи на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177, ст. 197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При вирішенні питання про доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує також, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у їх вчиненні, те що обвинувачений неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних зв'язків, а тому суддя вважає доведеним прокурором існування ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду, ризику незаконного впливу на свідків, можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Згідно з відомостями, що містяться у медичній довідці Одеської міської медичної частини № 1 від 20.03.2025 № 129/ОММЧ-21-25-вн обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 госпіталізації не потребує.
Інших медичних документів щодо неможливості перебування обвинуваченого в умовах СІЗО стороною захисту суду надано не було.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає таке.
Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд вважає, що застава у розмірі 90 (дев'яноста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 272 520 грн 00 коп. (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять гривень 00 коп.). здатна буде забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та буде відповідати матеріальному стану обвинуваченого.
Керуючись ст. 3, 7, 9, 27, 31, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 331, 291, 376 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на строк, що не може перевищувати 60 днів, тобто до 28 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України 90 (дев'яносто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 272 520 грн 00 коп. (двісті сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять гривень 00 коп.).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження по справі 1-кп/522/1789/25.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , включно, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду на виклик за першою вимогою; не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця мешкання, роботи, навчання, номеру мобільного телефону.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головучий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3