Справа № 522/9156/25
Провадження по справі № 3/522/3463/25
27 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Урум Т.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-
24.04.2025 близько 01 год. 40 хв., громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та вдарив її по голові, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП визнав в повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши надані в судовому засіданні пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про таке.
Вирішуючи питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, вчиненого повторно протягом року, за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Санкція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В ході судового розгляду, були досліджені такі докази, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 705607 від 23.04.2025, а саме:
-копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 425811 від 23.04.2025;
-письмові пояснення ОСОБА_1 ;
-рапорт від 23.04.2025;
-інші матеріали адміністративної справи.
Як було вище зазначено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та вдарив її по голові, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного та фізичного характеру та його вина повністю підтверджена доказами, дослідженими судом.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .
Обставиною, яка відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшуює відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, - є щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, - судом не встановлено.
Окрім цього, згідно з вимогами ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд враховує характер дій, вчинених ОСОБА_1 , які не потягнули за собою тяжких наслідків для потерпілої особи, визнання вини та щирого каяття, відтак, суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження такої програми.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 124, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1020,00 гривень гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ