Справа № 947/19899/25
Провадження № 1-кп/947/1023/25
30.05.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025167480000085 від 09.05.2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, який має середню освіту, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 20.09.2024 року Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду, строком 1 рік.
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України,
Згідно вироку Київського районного суду м.Одеси по справі №947/29485/24 від 20.09.2024 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік та покладено протягом строку пробаційного нагляду виконувати обов'язки, передбачені ст. 59-1 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду набрав законної сили 21.10.2024 та направлений для виконання до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
ОСОБА_3 , 30.12.2024 перебуваючи в приміщенні Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, де останньому роз'яснено, що ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов'язків, передбачених статтею 49-1, 49-3 КВК України, а також попереджений про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Того ж дня, працівниками Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, ОСОБА_3 ознайомлено з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, згідно якої мав з'являтися на реєстрацію до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 2-ий та 3-ий понеділок кожного місяця.
ОСОБА_3 , будучи ознайомлений з правилами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, а саме, не прибув понад три рази до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області на реєстрацію, а саме 13.01.2025, 20.01.2025, 10.03.2025 та 14.04.2025, про що 31.01.2025, 17.03.2025 та 21.04.2025 відповідно, відносно останнього винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
В подальшому, ОСОБА_3 , будучи ознайомлений із правилами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, вчинив три адміністративні правопорушення:
- 11.02.2025 за ч.2 ст.187 КУпАП, про що останнього постановою Київського районного суду Одеської області звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням;
- 27.02.2025 за ч.1 ст.178 КУпАП, про що на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17 грн.;
- 27.02.2025 за ч.2 ст.175-1 КУпАП, про що на останнього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 170 грн.
Отже, засуджений ОСОБА_3 не виконав обов'язки, покладені на нього щодо відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, умисно порушив порядок та умови їх відбуття, з метою ухилення від покарання.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.389 КК України - ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 , звернувся до суду з заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.3 ст.389 КК України.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченій, суд враховує відповідно до ст.ст.65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого проступку, дані про особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений обвинуваченим проступок, передбачений ч.3 ст.389 цього Кодексу, є нетяжким злочином, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 321-ХІ від 03.12.2019 року, який набрав чинності 01 липня 2020 року, злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України віднесений до кримінальних проступків.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального проступку, тяжкість скоєного, особу обвинуваченого, і вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді обмеження волі із застосуванням ст.71 КК України.
Однак, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання, а саме повне визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає, що є всі підстави для його виправлення без відбування ним покарання, а тому його може бути звільнено на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням під контролем органу пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, не відбуте за вироком Київського районного суду м.Одеси від 20.09.2024 року, а саме 1 рік пробаційного нагляду, із співвідношення, встановленого п.5 ч.1 ст.72 КК України: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, і остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за сукупності вироків у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 місяці.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
На підставі п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1