Справа № 947/909/25
Провадження № 1-кс/947/7833/25
30.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000001356 від 29.10.2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Ізмаїльського району Одеської області,громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого перебуває на розгляді в Ренійському районному суді Одеської області обвинувальний акт № 1202316000001375 від 19.10.2023 за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024160000001356 від 29.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні, 08.01.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо підозрюваного, на строк до 02.06.2025 року.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовуючи його тим, що завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не виявляється можливим, оскільки для повного, об'єктивного і всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
У судовому засіданні -
Прокурор ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити..
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим. Ризики, на які посилається прокурор є недоведеними. Підстав для продовження запобіжного заходу не існує. Просила у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника та вважає клопотання сторони обвинувачення необґрунтованим, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 08.01.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками: вимога передачі чужого майна та права на майно з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Так, слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, доданими в обґрунтування клопотання, зокрема:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, що після смерті його батька 20.08.2023, він разом з матір'ю ( ОСОБА_8 ) отримали в спадок селянське (фермерське) господарство «САД» у м. Рені, майно якого перебувало в оренді у ОСОБА_9 . У жовтні 2023 року останній за погодженням з ОСОБА_7 частину майна господарства (складське приміщення) передав у суборенду своєму братові ОСОБА_10 . В подальшому на ґрунті суперечок, пов'язаних з господарськими взаємовідносинами, між ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виник конфлікт. На думку ОСОБА_7 , у зв'язку з указаним конфліктом ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_13 та інших осіб та підбурив їх до вчинення протиправних дій щодо нього. Надалі ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та інші особи 06.12.2023 та 12.12.2023 скоїли вимагання щодо ОСОБА_7 , примусивши його скласти боргову розписку на суму 10 000 доларів США за вищевказаних обставин. Свої показання ОСОБА_7 також підтвердив 29.10.2024 у ході допиту в порядку ст. 225 КПК України під час судового засідання у слідчого судді;
- показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які не були очевидцями вимагання, проте зі слів ОСОБА_7 та його родичів були обізнані про побиття ОСОБА_7 та бачили в поведінці останнього ознаки стресу та страху за своє життя;
- протоколом обушку автомобілю «Hundai Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 , від 02.05.2024, в ході якого вилучено полімерний файл, у якому знаходився аркуш паперу формату А4 із рукописною борговою розпискою, підписаною ОСОБА_7 , на ім'я ОСОБА_17 про позику у останнього на суму 370 000 гривень;
- висновком судової почеркознавчої експертизи № 24-3593 від 28.06.2024, відповідно до якої встановлено що розписка виконана ОСОБА_7 , та рукописні записи, виконані у якомусь «незвичному» стані, ймовірно у стані збудження;
- висновком судової психологічної експертизу від 26.12.2024№ СЕ-19/115-24/22939-ПС, відповідно до якої встановлено, що потерпілий ОСОБА_7 під час написання розписки перебував в стані стресу та страху за своє життя, з урахуванням обставин міг повною мірою вільно та усвідомлено здатен був приймати рішення з приводу написання розписки але реалізував його не добровільно та не з власної волі. Мотивація ОСОБА_7 була спрямована на збереження власного життя;
- матеріалами щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано подальші кримінальні протиправні дії ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , вчинені стосовно потерпілого ОСОБА_7 22.12.2023 та 10.02.2024;
- іншими доказами у їх сукупності.
На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у можливому вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Крім того, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри перевірялася слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно останнього та при його продовженні.
Відтак, заперечення сторони захисту про те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою відхиляється слідчим суддею.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.01.2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 08.03.2025 року, включно.
В подальшому, ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо підозрюваного, на строк до 02.06.2025 року.
Отже, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 02.06.2025 року, прокурор просить продовжити останньому строк дії запобіжного заходу посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, а закінчити досудове розслідування не видається за можливе з об'єктивних причин.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступного.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке імовірно загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, суспільно-небезпечний характер інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний з пред'явленою йому підозрою категорично не погоджується та міцних соціальних зв'язків не має, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження продовжує існувати.
Також, слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може на них впливати з погрозами застосування насильства з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за імовірне вчинення особливо тяжкого злочину, адже ОСОБА_4 наразі підозрюється у вчиненні злочину з погрозою насильства в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, а потерпілий та свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Окрім того, слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки як було встановлено стосовно ОСОБА_4 наразі в Ренійському районному суді Одеської області на розгляді перебуває обвинувальний акт 1202316000001375 від 19.10.2023 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, що свідчить про те, що підозрюваний є особою схильною до систематичного зайняття протиправною діяльністю.
Відповідно до вказаного, посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя відхиляє.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.05.2025 року було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000001356 від 29.10.2024, до 6 (шести) місяців, тобто до 07.07.2025 року.
Необхідність в продовженні строку досудового розслідування була обумовлена необхідністю в проведенні ряду процесуальних дій, так як органу досудового розслідування необхідно ще: отримати висновок спеціалістів ГУ ДПС в Одеській області щодо аналізу доходів ОСОБА_13 та ОСОБА_4 ; допитати, як свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 щодо спільної діяльності з ОСОБА_7 та щодо відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення; встановити та допитати інших свідків, які могли бути очевидцями вимагання грошових коштів у ОСОБА_7 ; вирішити питання про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та долучення їх до матеріалів досудового розслідування.
У зв'язку з чим, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо неможливості завершення досудового розслідування кримінального провадження до закінчення строку запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки проведення вищевказаних слідчих та процесуальних дій забезпечить повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування, а отримані в результаті проведення таких процесуальних дій відомості, матимуть значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваних осіб до вчинення інкримінованого злочину за обставинами кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м'якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню.
У відповідності до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим, враховуючи те, що злочин у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із погрозою застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави підозрюваному.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 06.07.2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1