"14" травня 2025 р. Справа № 596/27/25
Провадження № 2/596/158/2025 Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.
представника відповідача Федоришин Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №08.10.2023-100001369 від 08.10.2023 року у розмірі 16 480,01 гривень та судовий збір.
Посилається на те, що 08 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №08.10.2023-100001369. Відповідно до умов договору позичальнику надало кредит у розмірі 8 000 грн., строком на 70 днів. Заявка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 08.10.2023-100001369 від 08.10.2023 р. Позичальнику надається Кредит: 8000 грн. 00 коп. строком на 70 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 16.12.2023. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"). Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.3% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту/залишку Кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія") - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1200 грн. 00 коп. Відповідачем 08.10.2023 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8000 грн., а отже акцептовано умови Договору. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 08.10.2023-100001369 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnкID Національного банку. Кредитором 08.10.2023 року надано Позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. строком на 70 днів, а ОСОБА_1 08.10.2023 отримано кредитні кошти у розмірі 8000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 16.12.2023 утворилась заборгованість у розмірі 16 480.01 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн., по процентам в розмірі 7280.01 грн., комісія 1 200,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.
Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з'явився, в резолютивній частині позовної заяви зазначив про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавав.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що відповідач не визнає позов повністю та в його задоволенні просить відмовити. В обгрунтування заперечень на позов посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 вказаний електронний договір №08.10.2023-100001369 не укладав та не підписував. 08.10.2023 року даний договір уклали шахраї, які заблокували йому телефон і скористалися номером мобільного телефона почали знімати кошти. Про вчинення вказаних шахрайських дій відносно ОСОБА_1 , останній в правоохоронні органи не звертався.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2023 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №08.10.2023-100001369, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 8 000 грн., строком на 70 днів з дати його надання, зі сплатою процентної ставки.
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-25ХХ-ХХХХ-6779.
Згідно п.4.3. Договору Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - не пізніше термінів, вказаних у Графіку платежів; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором,-негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Вказані обставини підтверджуються: заявкою; додатком до анкети Позичальника; таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №08.10.2023-100001369 від 08.10.2023 року про споживчий кредит укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 ; пропозицією про укладення кредитного договору (оферта); підтвердженням укладення кредитного договору; паспортом споживчого кредиту (а.с.13, 14, 14-17, 18-19, 20, 20-22).
З квитанції №2376017122 від 08.10.2023 року слідує, що 08.10.2023 року на картку НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в сумі 8 000 гривень; призначення: видача за договором №08.10.2023-100001369 (а.с.10).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1-3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем ОСОБА_1 прийнято пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) за №08.10.2023-100001369, шляхом підписання вказаного документу за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А824.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, який складено ТОВ «Споживчий центр» слідує, що заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №08.10.2023-100001369 від 08.10.2023 року складає 16 480,01 гривень, з яких основний борг - 8 000 гривень; проценти - 7 280,01 гривень; комісія - 1 200 гривень (а.с.9).
В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від ТОВ "Споживчий центр" грошових коштів не повернув, тому порушені відповідачем майнові права позивача підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 480,01 грн., в т.ч. - 8 000 гривень - заборгованості за тілом кредиту; 7 280,01 гривень - заборгованості за процентами; 1 200 гривень - комісія.
Стороною відповідача не надано жодних доказів на підтвердження обставин, на які посилається представник в своїх запереченнях, а саме, неукладення ОСОБА_1 договору №08.10.2023-100001369 від 08.10.2023 року та неотримання грошових коштів. Так само суду не надані докази того, що відповідач звертався до правоохоронних органів із повідомленнями про те, що треті особи від його імені уклали кредитний договір та отримали грошові кошти. Докази на спростування розрахунку заборгованості перед ТОВ «Споживчий центр» та доведення відсутності заборгованості за кредитним договором №08.10.2023-100001369 від 08.10.2023 року, не надано.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 6-16, 141, 142, 247, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: 01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №08.10.2023-100001369 від 08.10.2023 року в розмірі 16 480 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 01 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 30 травня 2025 року.
Суддя Елла МИТРАЖИК